Сербія та ЄС - слизька європейська стежка

Держави Західних Балкан від плану розширення ЄС, як і очікували, отримали позитивні оцінки та рекомендації – Хорватія офіційне підтвердження про членство, яке має відбутись наступного літа, Чорногорія про початок переговорів, а Сербія про отримання статусу кандидата. Слабкість демократичних інституцій, недостання боротьба з корупцією та організованою злочинністю – головні проблеми регіону на шляху до ЄС.

Євродорога Сербії

Уряд Сербії ще напередодні оголошення твердив, що виконав усі рекомендації та умови ЄС, і був упевнений в успіху.

У травні та липні цього року до Гааги було видано останніх звинувачених, яких розшукував Міжнародний трибунал ООН з воєних злочинів по колишній Югославії – колишнього генерала боснійських сербів Ратко Младіча та колишнього президента сербської сепаратистської автономії у Хорватії <link type="page"><caption> Ґорана Хаджича</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/07/110720_hadzic_rusins_varga_ak.shtml" platform="highweb"/></link>.

Сербія у 2008 році підписала Угоду про стабілізацію та приєднання, себто створення зони вільної торгівлі та початок процесу узгодження законодавчої бази з ЄС. Через тодішні проблеми співпраці з Гаагою, Єропейський парламент ратифікував Угоду про стабілізацію та приєднання аж у січні 2011 року, а до вересня угоду, у поодинокому режими, ратифікувало 20 держав ЄС.

Представник Європейського парламенту Єлко Качін сказав в інтерв'ю bbc.ua, що Сербія за останні три роки досягла значного поступу на шляху до ЄС, але тепер вона не повинна зупинятись:

"Щоб прогрес інтеграції в ЄС тривав, Сербія повинна терміново відновити діалог з Приштиною і здійснити відчутні кроки у боротьбі з корупцією".

Північ Косово

Криза на півночі Косово почалася <link type="page"><caption> наприкінці липня</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/07/110728_kosovo_analysis_it.shtml" platform="highweb"/></link>, коли розпочалась і досі триває блокада двох митних КПП із Сербією, а з середини вересня блокада поширилась на чотири сербські муніципалітети, які утворюють компактний сербський анклав з прямим виходом на Сербію. Протести сплахнули після запровадження Приштиною ембарго на товари із сусідньої Сербії у відповідь на заборону імпорту з республіки Косово, яку Белград попередньо запровадив.

Війна "економічними ембарго" була лише приводом для того, щоб Приштина та Белград спробували посилити свою політику щодо регіону на півночі Косово, який переважно населяють етнічні серби і який не функціонує за конституцією Косово, а натомість там дефакто запроваджується суверенність Сербії. Спробою запровадити контроль над митними КПП у липні уряд Косово спробував цей край повернути під вплив Приштини. Тим часом Белград, підтримавши відкрито протести та блокаду, вимагає певну автономію для етнічних сербів у Косово, яку їм гарантував план генерального секретаря ООН Бан Кі Муна з 2008 року.

І попри те, що етнічні серби у Косово блокади називають мирним протестом, під час блокування північного регіону Косово, яке триває більше одного місяця, кілька разів спалахнуло насильство, в якому один поліцейський загинув, а десятки цівільних було поранено. І в попередні роки не раз траплялися подібні спалахи насильства на півночі Косово, як наприклад у сербській частині міста Косовська Митровиця, де <link type="page"><caption> у березні 2008 року</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2008/03/080317_kosovo_varga_it.shtml" platform="highweb"/></link> внаслідок акції налагодження контролю над будинком місцевого суду у сутичках з демонстрантами загинув один український поліцейський ООН, а кілька десятків миротворців та цівільних отримали поранення.

У Белграді деякі представники сербського уряду для сербів на півночі Косово вимагають статус окремої автономії. У найвищих політичних колах у Сербії можна почути ідеї про поділ Косово, але лідери країн Заходу рішуче відкидають такі пропозиції, побоюючись ефекту доміно у сусідній Македонії, Сербії та Боснії-Герцеговині.

Белград та Приштина у березні цього року <link type="page"><caption> розпочали переговори</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/03/110308_kosovo_varga_oh.shtml" platform="highweb"/></link>, за посередництва ЄС, у яких вирішуються "технічні питання", важливі для побуту сербів та албанців у Косово, як наприклад книги народжених, земельні книги (кадастр), митні печатки тощо. Початок діалогу між двома сторонами, які мають діаметрально протилежні позиції щодо статусу Косово, є серед головних умов для інтеграції Белграда та Приштини до ЄС.

Переговори між Белградом та Приштиною відбуваються у напруженій обстановці серед протестів та барикад на півночі Косово, а також серед проблем уряду Косово, який опинився під тиском скандалу довкола торгівлі органами у період конфліктів 1998-99рр й наближенні парламентських виборів у Сербії. Белград та Приштина, як і увесь регіон, потерпають від економічної кризи та проблеми безробіття.

Наприкінці вересня Белград тимчасово припинив переговори з Приштиною, у зв'язку зі стріляниною на одному з митних КПП на півночі Косово, який від початку кризи контролюють вояки НАТО з лав сил Кфор. В наслідок перестрілки було поранено кількох цивільних сербів та військових НАТО. Миротворці Кфор заявили, що вони діяли у відповідь та попередили лідерів етнічних сербів, що барикади перешкоджають свободі пересування і що їх треба якомога швидше усунути. У майбутньому такі події можуть вплинути на переговори щодо членства у ЄС.

Корупція та регіон

Корупція є ще однією проблемою, яка може перешкодити європейському шляху не лише Сербії, а й цілому регіону. За індексом сприйняття корупції, яку проводить правозахисна організація Transperancy International, Сербія минулого року посіла 78 місце. Серед країн регіону слідом за нею Албанія на 87 та Боснія-Герцеговина на 91 місці, а Косово аж на 110 місці зі 178 досліджуваних країн.

Голова національного відділу Транспарентність Сербія Владимир Ґоати сказав bbc.ua, що Сербія майже одразу після "виборчої революції" та усунення Слободана Мілошевича 2000 року почала схвалювати закони для розвитку демократії, але вони в минулих роках дуже погано застосовувалися на практиці.

"Сербія схвалила дуже хороші закони, хоча ідеальних не існує, як наприклад у 2003 році Закон про фінансування політичних партій, який абсолютно не застосовувався аж до цього року”, – сказав голова Транспарентність Сербія Владимр Ґоати.

"Втома від розширення" у Старій Європі – не єдиний чинник прохолоднішого ставлення до інтеграції Західних Балкан. Регіон поглинають проблеми організованої злочинності, слабкість інституцій громадянського суспільства та насильство щодо сексуальних меншин.