Amnesty International: Білорусь має звільнити політв’язнів

Мінський Майдан
Підпис до фото, Акція протесту в центрі Мінська після президентських виборів 2010 року була придушена з безпрецедентною жорстокістю

Чинні в Білорусі порядки й закони дозволяють владі серйозно порушувати права на свободу об’єднань та мирних зборів, а тамтешнє законодавство, яке регулює ці питання, не відповідає міжнародним стандартам.

Про це йдеться у доповіді Amnesty International "Що не дозволено - те заборонено: як пригнічують громадянське суспільство в Білорусі".

Презентація доповіді відбулася у четвер у Києві через неможливість провести її у Мінську, зокрема, через те, що дослідниці Amnesty International по Білорусі Хезі МакГілл минулого року відмовили у візі до цієї країни.

Автори доповіді закликали білоруську владу переглянути репресивні закони та укази та рекомендували міжнародній спільноті активніше вимагати від Білорусі дотримання міжнародних стандартів у галузі прав людини та звільнення політв’язнів.

Труднощі реєстрації

У звіті Amnesty International йдеться про те, що люди, які намагаються зареєструвати будь-які незалежні організації, стикаються з жорстким законодавством та держслужбовцями, які свідомо використовують його норми, аби ще більше обмежити права на свободу об’єднань.

За діяльність активістів без державної реєстрації, згідно з білоруським законодавством, передбачено тюремне ув’язнення терміном до двох років.

Через це з 2000 року в Білорусі не було зареєстровано жодної нової політичної партії, а низка правозахисних організацій повинні були долати перешкоди їхній реєстрації з боку державних органів – часто з суто формальних причин.

Часто такою причиною стає відсутність у громадської організації власної юридичної адреси, яка є обов’язковою вимогою для її реєстрації.

У обставинах, коли держава може чинити тиск на приватних орендодавців, ця вимога створює проблеми громадським організаціям.

Організація Amnesty International досі залишається незареєстрованою у Білорусі. У 2005 році організацію повідомили, що їй дозволять зареєструватися у якості місцевого фонду лише за умови попереднього узгодження всіх своїх дій з державними органами. Amnesty International не пристала на цю пропозицію.

"Страждають не лише опозиційні до режиму організації, але й ті, які просто захищають інтереси інших людей", – заявила у Києві Хезі МакГілл.

У звіті говориться про проблеми, з якими стикнулися організація "Добра воля", яка займається консультуванням та підтримкою прийомним батькам, активісти-екологи, а також захисники прав лесбіянок, геїв, бісексуалів та транссексуалів (ЛГБТ).

Крім того, влада чинить перепони працівникам, які бажають зареєструвати незалежні профспілки на підприємствах, де вони працюють.

Якщо ж таку профспілку зареєстровано, то її члени часто стикаються з дискримінацією на робочих місцях.

Люди, які висловлюють погляди, протилежні до урядових, розглядаються як вороги держави, - говориться у доповіді.

У документі наводиться цитата президента Білорусі Олександра Лукашенка стосовно фінансування опозиційних партій: "Якщо хтось з бізнесменів фінансуватиме "п’яту колону" чи якимось іншим чином негативно впливатиме на суспільство, то я вважатиму, що вони включилися до політичної боротьби, до боротьби проти держави".

У той же час всебічним сприянням з боку влади та фінансуванням з місцевих бюджетів користується, наприклад, лояльна щодо чинного режиму організація Білоруська республіканська спілка молоді (БРСМ), яку звіт називає спадкоємицею радянського комсомолу.

Розгон демонстрації

Звіт Amnesty International стверджує, що законодавство Білорусі у сфері масових зборів не відповідає міжнародним стандартам.

Організація зафіксувала низку випадків штрафування, арештів та побиття учасників несанкціонованих протестів протягом останніх кількох років.

У звіті стверджується, що демонстрацію у центрі Мінська одразу після президентських виборів у грудні 2010 року було придушено з безпрецедентною жорстокістю.

При цьому було затримано понад 700 людей, багатьох, в тому числі випадкових перехожих, було побито.

Шістьом з сімох опозиційних кандидатів висунули звинувачення в організації масових безпорядків та грубому порушенні правил громадського порядку.

До сьогодні за гратами за події понад дворічної давності перебувають четверо в’язнів сумління.

Законодавство та судова практика Білорусі дозволяють вважати порушенням закону навіть публічний дарунок вишивки з молитвою "Отче наш" вітебською пенсіонеркою Антоніною Пивонос місцевому опозиційному активісту.

Заклики до змін

Amnesty International закликає владу Білорусі забезпечити виконання всіх міжнародних зобов’язань держави у галузі прав людини, негайно звільнити усіх ув’язнених, затриманих виключно за мирне вираження своїх політичних та інших переконань, ідентичності та сексуальної орієнтації.

Крім того, організація закликає внести поправки до президентських декретів та законів Білорусі, які сьогодні є репресивними стосовно свободи об’єднань та права на мирні збори.

Зокрема, йдеться про скасування запровадженої у 2005 році статті 193-1 Кримінального кодексу Білорусі, згідно з якою будь-яка діяльність від імені незареєстрованою у офіційному порядку організації може бути покарана позбавленням волі на термін до двох років.

Amnesty International звертається до представників міжнародного співтовариства, і "особливо до Європейського Союзу та ОБСЄ", аби вони вимагали від Білорусі реформувати законодавство у галузі прав людини та посприяли негайному звільненню білоруських в’язнів сумління.