Фермери: Зернові квоти - невиправдані
Асоціація фермерів і приватних землевласників України погрожує акціями протесту проти блокування експорту зерна. Квотування вивозу збіжжя фермери називають свавіллям чиновників, яке, за їхніми підрахунками, призводить до астрономічних втрат.
Президент організації, що об’єднує фермерів і приватних землевласників, Микола Миркевич сказав в ефірі Бі-Бі-Сі, що прогнозуючи втрати на мільярди гривень, фермери не перебільшують загрозу від обмеження урядом Миколи Азарова зернового експорту.
М. Миркевич: Припинення експорту зерна є загрозою втрат коштів, які сьогодні виробник міг отримати при продажі своєї продукції. Я вам скажу такий маленький приклад. Якщо світ дотує сільське господарство, і в середньому 500 євро, наприклад, дотується на гектар, то представте собі, що при урожайності 15 центнерів з гектара – це фактично 100 євро на тонну дотують в інших державах. Цілий світ так дотує в середньому. Хтось більше, хтось менше, але в середньому так. Тобто, ми втрачаємо 100 умовних одиниць на тонні. При тому, що у нас ця ціна не є тою ціною, яку має у світі виробник. Виробник продає у світі свою продукцію по максимальній ціні, і в цьому держава тільки допомагає йому - чи на внутрішньому, чи на зовнішньому ринку продати свою продукцію, отримати прибуток, оплатити його витрати і мати змогу на наступний рік знову закладати кошти під наступний урожай.
Бі-Бі-Сі: А який урожай цього року? Назвіть, будь ласка, цифру.
М. Миркевич: За усіма даними, цьогорічний урожай складає більше 41 мільйона тонн. Це втретє такий урожай за роки незалежності. Тому нема підстав сьогодні говорити про якусь загрозу.
Бі-Бі-Сі: Скільки з цього зерна треба для внутрішніх потреб України?
М. Миркевич: Близько 25 мільйонів.
Бі-Бі-Сі: Отже, різниця 15 мільйонів. Що з цим зерном зараз відбувається?
М. Миркевич: 15-16 мільйонів зараз різниця. З цим зерном зараз є проблеми в експортуванні, тому що зернотрейдери не можуть через введення Україною квот його вільно експортувати. З іншого боку, якщо вже говорити про продовольчу пшеницю, ми і всі зернотрейдери світу розуміємо, що треба дбати про свою країну, про те, щоб люди, які живуть в цій державі, мали достатньо дешевого хліба. Але є інша ситуація. Наприклад, сьогодні зібрано близько 12 мільйонів тонн кукурудзи, і ми її не можемо спожити на внутрішньому ринку. Чому на неї введено квоту, адже сьогодні кукурудза якоюсь мірою і недозбирається селянами, тому що нема куди її дівати – переповнені сушарки, переповнені токи, кукурудза втрачає свою якість, а з 1 січня у світі кукурудзи добавиться, і вона вже стане нікому не потрібна, тому ми проти цього.
Бі-Бі-Сі: Ось ви сказали, що 15 мільйонів тонн можна теоретично експортувати, а чи є попит у світі на це зерно?
М. Миркевич: Так, сьогодні є у світі попит на сільськогосподарську продукцію, зокрема, на зерно. Тому, нема проблем з його збутом. Сьогодні про це говорять зернотрейдери і взагалі усі. І я думаю, що так воно і є, є перспектива в Україні вирощувати більше хліба.
Бі-Бі-Сі: А ще сьогодні і вже два тижні дуже багато говорять про такий документ, як Податковий кодекс, який президент ветував. Оскільки у заяві вашої організації також були вимоги його ветувати, то скажіть, чому фермери незадоволені цим документом?
М. Миркевич: Так, там є статті, які теж не підходять для фермерів, тому що вони тільки ускладнюють виробництво, зменшують можливість отримувати прибуток і ускладнюють взагалі працю на селі.
Бі-Бі-Сі: Ви також заявляли, що новий Податковий кодекс спричинить руйнування господарств і призведе до подорожчання сільськогосподарської продукції, але ціни все одно зростатимуть чи ні?
М. Миркевич: Ціни все одно зростатимуть, напевно, але не в такій мірі, як пропонував Податковий кодекс, тому що він тільки збільшував витрати виробника і обкладав більше податками...
Бі-Бі-Сі: Оскільки ваша організація включає у себе приватних землевласників, давайте поговоримо про землю і про мораторій на її продаж. Як ви ставитесь до цього питання?
М. Миркевич: Ми ставимось до цього так, що в жодному разі зараз не можна починати вводити ринок землі, тому що Верховна Рада не приймає ті законопроекти, які подані туди щодо ринку землі, щодо кадастрової оцінки. Розумієте, якщо сьогодні хочеш ділянку продати, вона повинна мати свою оцінку, повинна мати документ, що там міститься в землі, на землі і в надрах. А цього сьогодні нема, нема кадастрової оцінки, нема інших установчих документів, які би регламентували це. Тому, ні в якому разі не можна відпускати ринок землі – земля має бути в руках тих, хто на ній працює.
Бі-Бі-Сі: Але і тут і там з’являються повідомлення, що землю, попри цю заборону, яка поки що все ще діє, продають уже, змінюють призначення земель різними способами.
М. Миркевич: Це тому, що нема законодавчих актів. Я думаю, що повинні вступити в дію ті законодавчі акти, які би припинили це, тому що найбільш цінне у держави - це земля. І вона повинна бути в руках держави і повинна належати тільки тим, хто на ній працює, як я вже сказав. А оті всі махінації, які сьогодні відбуваються з землею, повинні припинитися, і держава повинна отримати належну ціну. Земля - це є наше багатство – держави і людей України.
Бі-Бі-Сі: І наприкінці нашої бесіди скажіть двома словами, як сьогодні бути фермером в Україні?
М. Миркевич: Сьогодні дуже важко бути фермером в Україні. Тому, що нема законодавчого поля, яке би давало перспективу, надію і можливість працювати. Кожний фермер повинен знати, який він отримає результат на наступний рік і на майбутні роки.
З Миколою Миркевичем в ефірі програми Ранок з Бі-Бі-Сі розмовляв Роман Лебедь.
