Вчені реконструювали обличчя дівчини, що померла 1300 років тому

За допомогою спеціальної технології реконструкції вчені змогли відтворити обличчя дівчини, яка померла понад 1300 років тому.

Її скелет знайшли похованим на дерев'яному ліжку в Трампінгтоні, графство Кембриджшир, ще у 2012 році.

Докторка Сем Леггетт сказала, що як археологиня вона звикла до безликих людей, тому їй було приємно побачити, як виглядала дівчина

Художник-криміналіст Г'ю Моррісон створив реконструкцію, використовуючи дані про розмір черепа молодої жінки та особливості європеоїдної раси.

"Її ліве око було трохи нижче, приблизно на пів сантиметра, ніж праве - це було б досить помітно за життя", - сказав він.

Новий спеціальний аналіз кісток і зубів дівчини з 7-го століття допоміг більше дізнатися про її коротке життя.

Вона народилася поблизу Альп, ймовірно, у південній Німеччині, і потрапила до Кембриджширу після того, як їй виповнилося сім років.

Коли вона приїхала до Англії, змінилася також і її дієта.

"Тепер ми знаємо, що в раціоні зменшилась кількість білка, що свідчить про те, що на півдні Німеччини вона їла більше м'яса та молочних продуктів, ніж після прибуття в Трампінгтон", - сказала Леггетт.

Дослідження Кембриджського університету, опубліковані минулого року, показали, що англосаксонські королі до прибуття вікінгів були переважно вегетаріанцями.

Дослідники вже знали з попереднього аналізу, що перед смертю вона страждала від невідомої хвороби.

Леггетт, яка допомагала проводити ізотопний аналіз у Кембриджському університеті, поки не перейшла на роботу до Единбурзького університету, зазначила: "Ймовірно, їй було погано, вона подолала довгий шлях до абсолютно незнайомого місця - навіть їжа була іншою - це, мабуть, страшно".

Це поховання є одним із лише 18 на ліжку, виявлених на цей момент у Великій Британії, тоді як золотий хрест із гранатами вказує на її аристократичне чи королівське походження та християнську релігію.

Леггет каже, що дослідження європейських поховань на ліжках свідчать про переміщення невеликої групи молодих жінок-аристократок з гірської місцевості в континентальній Європі до регіону Кембриджа в третій чверті сьомого століття.

Жінка могла прибути до Англії як наречена - або приєднатися до чернечого ордену, наприклад, у сусідньому абатстві Елі.

"Вона є чудовим прикладом того, як оживити минуле", - каже Легетт.