УПЦ МП виселяють майже з усієї Києво-Печерської лаври

З УПЦ МП розривають договір про безоплатне користування культовими будівлями, розташованими на території заповідника "Києво-Печерська лавра".

Представники УПЦ МП мають звільнити приміщення на території заповідника до 29 березня. Про цей йдеться у попередженні керівника заповідника Олександра Рудника, опублікованому на сайті лаври.

У заповіднику "Києво-Печерська лавра" повідомили ВВС News Україна, що мова йде про 79 об'єктів так званої Нижньої Лаври. Проте поки що в УПЦ МП в оренді і далі перебуватиме Воскресенський храм (так званий "афганський") за адресою Лаврська 17. Щодо нього існує інший договір оренди, який наразі заповідник не розриває.

За договором оренди щодо Нижньої Лаври, укладеним безстроково 19 липня 2013 року ще за часів Януковича, чоловічий монастир УПЦ МП мав право безоплатно користуватися культовими будівлями та іншим майном на території лаври, що є державною власністю.

Указом президента та постановою уряду на початку грудня створили спеціальну робочу групу, яка мала перевірити дотримання УПЦ МП умов оренди. 9 березня мінкульт надіслав ці висновки заповіднику. З листа заповідника до УПЦ МП випливає, що робоча група встановила порушення монастирем умов договору про користування.

"Враховуючи висновки міжвідомчої робочої групи та лист міністерства культури та інформаційної політики... Заповідник попереджає про розірвання договору з 29.03.2023 року", - йдеться у попередженні.

До цього дня монастирю необхідно звільнити будівлі, які перебувають на балансі заповідника.

УПЦ МП також запропонували до 14 березня надати своїх представників до складу комісії з приймання-передачі державного майна.

Цей договір оренди стосується так званої Нижньої Лаври, де розташований чоловічий монастир.

У Верхній Лаврі УПЦ МП користувалася Успенським собором і Трапезною церквою, але ці договори не продовжили з 1 січня 2023 року.

У цих двох храмах вже проводили кілька служб представники автокефальної Православної церкви України. Проте в оренду їх наразі нікому не передавали.

Співрозмовник ВВС в Православній церкві України нагадав, що вони ще минулого року звернулись до влади з проханням надати їм певні приміщення лаври в оренду. "Очікуємо на позитивне рішення", - прокоментував він.

Сама УПЦ МП через підтримку російською церквою війни проти України ще 27 травня 2022 року оголосила курс на незалежність від Москви. Хоча частина єпископів та священників і далі поминали патріарха Кирила, в УПЦ назвали себе повністю самостійною.

1 лютого 2023 року державна служба України з етнополітики та свободи совісті повідомила, що Українська православна церква не розірвала церковно-канонічний зв'язок із Російською православною церквою.

До такого висновку дійшла спеціальна експертна комісія, яку створили при держслужбі з етнополітики.

Реакція УПЦ МП

В УПЦ вже відреагували на рішення заповідника. У коментарі ВВС керівник інформаційно-просвітницького відділу митрополит Климент назвав це провокацією.

"Керівництво заповідника КПЛ надіслало на адресу монастиря ультиматум, у якому без жодних пояснень оголосило про розрив договору оренди і вимагає виселитись з монастиря. Такі заяви нічого спільного з правовим полем української держави не мають", - заявив Климент.

Він каже, що в церкві це вважають провокацією з боку чиновників, "які на догоду комусь намагаються зробити певну сенсацію, яка суперечить всім елементарним нормам і законодавчим актам, які регулюють державно-церковні стосунки в Україні".

Представники УПЦ МП без жодних конфліктів забрали свої речі та залишили Успенський собор та Трапезну церкву у січні.

Експерти, з якими встигла поспілкуватись ВВС, припускають, що так просто з Нижньої лаври представники УПЦ не підуть, адже там проживають кілька сотень монахів.

Хоча раніше предстоятель ПЦУ Епіфаній стверджував, що значна частина монахів лаври готова долучитись до їхньої церкви.

Аналіз

Святослав Хоменко, кореспондент ВВС

Зміст листа, який сьогодні вранці отримав намісник Києво-Печерської лаври, можна переказати коротко: Лавру виганяють із Лаври. У ченців є неповні три тижні на те, щоб зібрати речі та переселитися… куди завгодно.

З формальної точки зору - все більш-менш зрозуміло. Монастир Української православної церкви (донедавна до її назви додавали "Московського патріархату", але зараз будь-яка прив'язка до Москви глибоко образлива для її представників) використовує стародавні приміщення лаври на підставі договору оренди, укладеного за президента Віктора Януковича у 2013 році.

За нинішнього президента Володимира Зеленського виявилося, що монастир умови цього договору порушує. А це означає, що держава має право його розірвати.

Але, зрозуміло, насправді все набагато складніше. УПЦ - попри всі свої зусилля щодо іміджевого віддалення від Російської церкви - досі асоціюється у багатьох українців саме з Москвою. А головне - ця асоціація чітко спрацьовує у голові у Зеленського. І тут треба розуміти: за останній рік Володимир Зеленський і вся Україна пройшли величезний шлях, якщо йдеться про їхнє ставлення до Росії, росіян, усього російського, усього, що схоже на російське.

Згадаймо: рік тому Володимир Зеленський іноді записував свої звернення російською мовою. Він звертався до росіян, закликав їх протестувати проти війни, яку розпочала їхня держава. Говорив, що від "хороших росіян" не треба відвертатися. Був готовий обговорювати з Росією договір про долю російської у повоєнній Україні.

Сьогодні - після десятків тисяч жертв, після Маріуполя, після бомбардувань шкіл та лікарень, після холодної та темної зими - настрій інший. Вигнання монастиря УПЦ з лаври, немислиме ще рік тому (А його за що? Чи не має тут порушення релігійних прав і свобод? А чи не піде Путін через це на ескалацію?), сьогодні загубиться на тлі новин із напівоточеного Бахмута та з розбору завалів чергового житлового будинку, зруйнованого російською ракетою.

Тому доля УПЦ у лаврі виглядає наперед вирішеною.

Делегує вона своїх представників у комісію з приймання-передачі державного майна чи ні (передадуть і без них), організує молитовне стояння чи хресну ходу проти рішення уряду чи ні (особливо враховуючи, що масові акції під час воєнного стану заборонені), апелюватиме до західних правозахисних інститутів чи ні (апеляція до Москви лише погіршить становище церкви), - через три тижні, найімовірніше, УПЦ залишить лавру.

А на порядок денний буде винесене інше питання - про майбутнє цієї церкви загалом.

Історія лаври

Свято-Успенська Києво-Печерська лавра, яка з 1990 року входить до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО, - це неформальна столиця східнослов'янського православ'я.

Цей монастир почав діяти в ХІ столітті, за часів Ярослава Мудрого, тобто приблизно за сто років до того, як набагато північніше було засновано Москву.

Лавру часто називають джерелом монашої традиції на Русі - а саме від того історичного періоду ведуть свій державотворчий міф і сьогоднішня Україна, і сьогоднішня Росія.

Після радянського антицерковного періоду церква повернулася в лавру у 1988 році. Саме тоді, до тисячоліття хрещення Русі лавру передали Руській православній церкві - інших у Радянському Союзі просто не було.

Якщо бути точним, передали церковникам тоді частину лаври - Дальні печери і корпус, в якому пізніше буде відкрито Київську духовну семінарію.

Поступово територія, яку контролювала українська частина РПЦ, яка згодом виокремилася в УПЦ Московського патріархату, розширювалася.

У 2013 році, за президентства Віктора Януковича, уряд Миколи Азарова ухвалив рішення про передачу цій церкві у безоплатне користування "комплексу будівель і споруд" лаври за списком у 79 найменувань.

Сьогодні Лавра структурно складається з двох частин, розділених стіною. Верхню лавру в основному займають об'єкти заповідника - музеї, галереї чи, приміром, національна історична бібліотека.

Саме тут розташовані Успенський собор та Трапезна церква, які до 1 січня перебували в погодинній оренді у УПЦ МП.

Нижня лавра - це об'єкти, що використовуються УПЦ на підставі вже згаданої постанови уряду Азарова, в тому числі храми, знамениті лаврські печери, семінарія, духовна академія, синодальні відділи та офіційна резиденція предстоятеля церкви митрополита Онуфрія.

Саме щодо цих об'єктів тепер розривають договір про безоплатне користування з УПЦ МП.

Намісником монастиря УПЦ є митрополит Павло. За рішення РНБО і президента, на нього та низку інших представників церкви наклали санкції. У президента твердять, що обмеження запровадили через російський вплив на церковне життя України за допомогою цих осіб.

Останнім часом з'являється все більше повідомлень про припинення договорів оренди на культові споруди - пам'ятки архітектури, які перебувають у користування УПЦ МП. Зокрема, така ситуація склалась з головними храмами Чернігова.