Оточений з усіх боків: чому Макрон змінив уряд і чи залишиться він президентом

Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про призначення нового уряду Франції на чолі з Жаном Кастексом.

Вранці за погодженням з президентом пішов у відставку уряд Едуара Філіппа, який керував країною протягом трьох років.

Згідно з червневим опитуванням Ifop, уряд був більш популярним, ніж президент. Діяльність Філіппа схвалювали 50% французів, в той час як Макрона лише 38%.

В інтерв'ю, опублікованому сьогодні, Емманюель Макрон пообіцяв країні "новий шлях".

Однією з основних причин відставки французького уряду експерти називають фіаско пропрезидентської партії "Вперед, республіко!" на місцевих виборах у неділю - вона не змогла отримати посаду мера в жодному з великих французьких міст.

Також з новим урядом французький президент хоче збільшити свої шанси на переобрання президентом у 2022 році, в умовах економічної кризи і жорсткої опозиції з боку ультраправих сил на чолі з Марін Ле Пен, консерваторів, лівих та зелених.

Новий прем'єр-міністр Жан Кастекс з 2008 року є мером маленького міста Прад, що розташоване біля кордону з Іспанією.

Він працював в адміністрації президента Ніколя Саркозі у 2011-2012 роках, за пропозицією Макрона 2019 року очолив Національне Агентство спорту, брав участь у підготовці Олімпійських ігор-2024 в Парижі, а з квітня відповідав за урядову стратегію виходу з карантину.

За політичними переконаннями новий прем'єр є консерватором, належав до партії "Республіканці". Згідно з даними джерел Le Monde, він досі підтримує дружні стосунки з Ніколя Саркозі.

І ліві, і праві політики розкритикували дії Емманюеля Макрона.

Депутат від правої партії "Республіканці" Ерік Сіоті написав у Twitter, що президент фактично перебирає на себе повноваження прем'єра.

"Під загрозою популярності Едуара Філіппа, він все більше рухається до цілком особистої та авторитарної влади", - зазначив політик.

Євродепутатка від лівої "Непокірної Франції" Манон Обрі вважає, що в країні нічого не зміниться.

"Один правий замінює іншого правого, щоб проводити ту саму антисоціальну та антиекологічну політику", - написала вона у Twitter.

Зелені та Ле Пен наступають

Місцеві вибори у Франції, другий тур яких відбувся 28 червня, завершився фіаско для пропрезидентської партії "Вперед, республіко!". Кандидати партії Макрона не змогли стати мерами жодного з великих міст Франції з населенням понад 100 тисяч людей.

Мерами Ліона, Страсбурга, Бордо та ще кількох міст стали зелені. Коментуючи результати виборів, правоцентристська газета Le Figaro написала, що "весь політичний ландшафт Франції перевернувся догори ногами", а лівоцентристська Le Monde відзначила, що зелена партія зараз є "головною силою в опозиції" до президента Макрона.

В Парижі та Ліллі мерами переобрали соціалісток Анн Ідальго та Мартін Обрі. Загалом соціалісти, які зазнали важкої поразки на президентських та парламентських виборах 2017 року, виграли вибори мерів у 13 з 42 міст Франції з понад 100 тисячами мешканців.

Доля Марселя - другого за населенням міста Франції - вирішиться 4 липня у двобої між лівою коаліцією та консервативною партією "Республіканці".

Врешті-решт представник ультраправої партії "Національне зібрання" Марін Ле Пен вперше виграв вибори мера у французькому місті з населенням понад 100 тисяч мешканців. Луї Аліо, колишній чоловік пані Ле Пен, очолюватиме місто Перпіньян - його підтримали 54% виборців у цьому місті, яке перебуває у глибокій кризі.

Сам прем'єр-міністр Едуар Філіпп переобрався як мер міста Гавр, проте у виборах він брав участь як незалежний кандидат, а не як кандидат партії Макрона.

Головна ставка - президентські вибори

Президентські вибори у Франції мають відбутися у квітні 2022 року. Проте відставкою уряду Емманюель Макрон показав, що вже розпочав боротьбу за переобрання.

Головною проблемою для французького президента буде ситуація в економіці. Згідно з прогнозами ОЕСР, ВВП Франції 2020 року може скоротитися на 11,4-14,1% - навіть більше, ніж в Італії.

Лише в перші три місяці 2020 року 502 тисячі французів втратили свою роботу.

Тож для переобрання Макрон та його уряд мають відновити економічне зростання та зменшити безробіття.

На все це накладається жорстка політична боротьба Макрона з правими та лівими політиками та поступове падіння популярності.

Згідно з червневим опитуванням Ifop, лише 38% французів задоволені діяльністю чинного президента, 60% незадоволені. За три роки правління рейтинг Емманюеля Макрона суттєво впав, проте зараз його справи виглядають краще, ніж в грудні 2018 року, коли у Франції вирували протести "жовтих жилетів", а схвалення дій президента впало до 23%.

2022 року Макрона знову, скоріше за все, очікує протистояння з Марін Ле Пен за посаду президента. Згідно з червневим опитуванням Ifop-Fiducial, у першому турі виборів чинного президента готові підтримати 26% виборців, а лідерку ультраправих - 28%.

У другому турі Макрона готові підтримати 55% французів, Марін Ле Пен - 45%. Через жорстку опозицію до президента з боку лівих та зелених, вибори можуть відбутися за низької явки, що збільшує шанси Марін Ле Пен.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!