Сейсмічна епідемія. Наслідки турецького землетрусу відчуватимуться і в Криму

Наслідки землетрусів у Туреччині та Сирії відчуватимуться у світі впродовж кількох років. Вони також можуть торкнутися України, насамперед її Чорноморського узбережжя, Криму, а також Кавказу.

Потужні землетруси, які сталися вранці 6 лютого у центральних і південних районах Туреччини, а також у Сирії, забрали життя тисяч людей і зруйнували цілі міста. Вони також активізували сейсмічні процеси, наслідки яких можуть відчуватися протягом кількох місяців і навіть років, вважають науковці.

"Сейсмічна епідемія"

Більша частина Туреччини розташована на Анатолійській плиті, але її південний захід переходить на Аравійську плиту поряд із Сирією. Між ними мільйони років існує глибокий тектонічний розлом, який то засинає, то прокидається, пояснює сейсмолог, доктор фізико-математичних наук Дмитро Гринь.

Аравійська плита тисне на Анатолійську, і ця енергія накопичується впродовж сотень років, а потім вивільняється у вигляді потужних підземних поштовхів.

"Плита, як пружина, стискається і стискається, поки зрештою вона не може витримувати цей тиск і розпрямляється, спричинюючи землетрус", - пояснює фахівець.

Оскільки у цій зоні землетрусів не було давно, енергії накопичилося багато. Вона призвела до таких потужних поштовхів, першого - магнітудою 7,8, другого - 7,5.

Цей землетрус став спусковим ґачком, який активував інші сейсмічні зони на планеті, де тектонічні плити тиснуть одна на одну.

Після таких великих землетрусів сейсмічні хвилі обходять Землю багато разів. Так, за останні 48 годин сталося понад 240 невеликих землетрусів у різних частинах світу, пояснює дослідник.

"Усі сейсмологічні станції планети зафіксували хвилі від цього землетрусу", - каже Дмитро Гринь. Незначну сейсмічну активність помітили і на території України.

Так, невеликі підземні поштовхи зафіксували системи сейсмічного моніторингу двох українських атомних станцій - Хмельницької та Південноукраїнської.

Виникає своєрідна "сейсмічна епідемія", як зазначив італійський фахівець, професор геофізики і вулканології Карло Дольоні виданню Corriere della Sera. За його словами, вона може тривати днями, місяцями і навіть роками.

За словами Дольоні, Аравійська плита зрушила приблизно на три метри на північний схід. Ця величезна тектонічна плита протягом мільйонів років рухається у напрямку неминучого зіткнення з Євразією.

Наслідки цього потужного зсуву можуть відчуватися у Чорноморському регіоні і на Кавказі у наступні два-три роки, каже Дмитро Гринь.

"Аравійська плита фактично рухається у напрямку Криму. Якщо раніше Аравійська плита давила на Анатолійську плиту, тобто на Туреччину, тепер вона починає тиснути на Кавказ, а також на Крим", - каже сейсмолог.

У наступні роки у цьому регіоні можуть відбутися серії дрібних підземних поштовхів потужністю 4-5 бали, але можуть бути і великі землетруси, каже Гринь. Він, однак, додає, що точно передбачити ці явища складно.

Завдяки Чорному морю сейсмічна активність турецьких землетрусів менш помітна на території України.

Водночас материкова Україна лежить в зоні сейсмічного впливу гір Вранча у Румунії. Найбільші землетруси у зоні Вранча були у 1977 і 1981 роках, жителі України добре їх відчували, насамперед у західних і центральних областях.

Чи "винні" зміни клімату?

Як пояснює Дмитро Гринь, землетруси не пов'язані з кліматичним змінами, адже процеси, які їх запускають, відбуваються на глибині 10-20 км і більше.

Це - вічні геотектонічні процеси, які притаманні Землі впродовж мільйонів років. Континенти постійно дрейфують, віддаляючись або наближаючись один до одного. Так, Євразія щороку віддаляється від Північної Америки на два метри.

В результаті цього руху літосферні плити труться між собою, накопичуючи енергію, яка час від часу вивільняється, спричинюючи землетруси.

Чи витримають землетрус наші будинки?

Як зазначають фахівці, єдиний спосіб уникнути великих жертв під час землетрусу - це дотримуватися правил будівництва у районах ризику. Є спеціальні мапи, які показують, якої сили землетрус може статися у тому чи іншому місці.

В залежності від того, що саме планують будувати, враховують варіанти найбільшої або найменшої сейсмічної активності у регіоні. При будівництві небезпечних об'єктів, як-от атомна електростанція чи хімічні заводи, враховують найгірший сценарій землетрусу у цьому місці.

Утім, як зазначає Дмитро Гринь, останнім часом державні будівельні норми в Україні спростили. Вони не враховують особливості локальної геології.

Іншими словами, геологічне дослідження має проводитися під кожним будинком, який планують звести. Але тепер переважно використовують математичне моделювання, а не фізичні заміри на місці будівництва.

Фахівець припускає, що порушення будівельних норм, можливо, й призвело до таких руйнівних наслідків землетрусу у Туреччині.

Кримський землетрус

Майже сто років тому у Криму сталися два землетруси, найпотужніші з відомих в історії півострова.

Перший із них був у червні 1927 року, він мав магнітуду 6 балів і не спричинив серйозних руйнувань та жертв. Другий землетрус сколихнув півострів у ніч з 11 на 12 вересня того ж року і був значно потужнішим.

Вважають, що в епіцентрі його сила досягала 9 балів. Вогнище землетрусу було під морським дном, південніше Ялти, і витягнулося вздовж узбережжя.

Землетрус зруйнував багато будівель і ледь не знищив одну з найвідоміших Кримських пам'яток - Ластівчине гніздо. Частина опорної скелі обвалилася в море, і оглядовий майданчик нависнув над прірвою.