"Шукають у хостелах, метро і кав'ярнях". Як у Росії поліція "полює" на призовників

Цьогорічний призов в Росії привертає особливу увагу, адже відбувається на тлі широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Правозахисники і юристи кажуть про масові порушення: на призовників полюють за допомогою поліції, застосовуючи методи карного розшуку. Гарантій, що їх не відправлять воювати з Україною, як і раніше, немає.

Кореспондентка ВВС Єлизавета Фохт розповідає, як регулярна кампанія з пошуку призовників в РФ перевершила попередні за масштабом облав та кількістю порушень.

13 грудня в квартирі мешканця підмосковного Дзержинського Іллі Рассказова задзвонив домофон. На годиннику була 8:30 ранку, гостей так рано не чекали. Виявилось, поспілкуватись з Рассказовим прийшли працівниця місцевого військкомату і поліція.

21-річний Рассказов працював офіціантом. Він нещодавно відрахувався з місцевого коледжу і підробляв, поки шукав нове місце навчання. На військовому обліку він стояв уже два роки, але повісток ніколи не отримував.

Ні працівниця військкомату, ні поліцейські не представилися і не показали жодних посвідчень, натомість відібрали у Рассказова паспорт.

Зараз Ілля Рассказов на збірному пункті. Зв'язку з рідними майже немає. "У нього відібрали телефон і дозволяють зробити один-два дзвінки на день - зазвичай, не більше хвилини. А іноді взагалі забороняють", - каже дівчина Рассказова Катерина.

Сім'я Расказова надіслала скаргу до військової прокуратури, а сам він написав рапорт про заміну строкової військової служби на альтернативну цивільну - таке право росіянам надає Конституція.

Хлопець каже, що він проти війни і не хоче заподіювати шкоду ні собі, ні українській армії, ні цивільному населенню.

Відповідей на скаргу до прокуратури та рапорт близькі Рассказова поки що не отримали. В останній розмові він повідомив, що його присяга призначена на 27 грудня. Родина хлопця боїться, що після кількох місяців служби його можуть відправити на війну з Україною.

У нього проблеми із зором, і на це звернули увагу медики, проте його визнали частково придатним до служби

"Коли людина стає військовослужбовцем, звільнитись вона вже не може"

Те, що сталося з Іллею Рассказовим, називають "призовом за один день". Це - одне з найсерйозніших і найпоширеніших порушень під час нинішньої кампанії, зауважують російські юристи й правозахисники у розмові з ВВС.

"Коли людина стає військовослужбовцем, звільнитись вона вже не може. Немає в законі такої підстави - звільнення зі служби за незаконним призовом. Треба йти до суду. Це триває до шести місяців, а до цього часу вже служба закінчується. Цим і користуються - головне людину в армію засунути", - каже директор правозахисної групи "Громадянин. Армія. Право" Сергій Кривенко.

"Коли людина опиняється на збірному пункті, механізми захисту вже працюють із великим скрипом чи не працюють взагалі", - погоджується Оксана Парамонова, очільниця правозахисної організації "Солдатські матері Санкт-Петербурга".

Інша проблема пов'язана з тим, що за один день провести адекватне медичне обстеження призовника складно: теоретично він має здати аналізи й отримати результати, а військкомат у разі сумнівів має провести додаткові обстеження. Але зараз це майже неможливо.

"Полювання на призовників"

На початку осінньої кампанії ЗМІ та соцмережі почали писати про масові облави на російських призовників. У грудні кількох студентів Фінансового університету Москви силою забрали у військкомат з гуртожитку. Призовників шукають у хостелах, метро і кав'ярнях.

Сама практика таких облав для Росії не є новою, каже Парамонова з "Комітету солдатських матерів Петербурга": їхній пік припав на 2008-2012 роки. Потім до 2019 року облави зійшли нанівець, але 2021-го їхня кількість знову почала зростати.

"Раніше облави були поодинокими випадками. Зараз, судячи з багатьох повідомлень, план горить, багато військкоматів не можуть його виконати: чи то призовники ховаються, чи то багато хто виїхав. Тому знову почали ловити", - каже Сергій Кривенко.

Облави цієї призовної кампанії мають одну важливу особливість - до них масово залучають поліцію, кажуть правозахисники.

"Поліцейські мають арсенал засобів, які держава надає для пошуку злочинців. Це підключення до телефонів, білінг, запити по камерах спостереження. І все це використовують для відстеження призовників. Такого раніше ніколи не було", - пояснює Сергій Кривенко.

Поліцейські дійсно активно застосовують методи кримінального переслідування для "полювання" на призовників, кажуть правозахисники, перераховуючи численні порушення: "Використовують пошуково-оперативні методи, приїжджають одягнені у цивільний одяг і на машинах із тонованими вікнами. Вистежують, виманюють з дому. Часто відвозять до військкоматів, оформляючи призовників навіть не за місцем їхнього проживання".

Поліцейських залучають і для охорони військкоматів та збірних пунктів, куди привозять спійманих призовників, додають юристи.

Опитані ВВС правозахисники згадують гучний випадок, що стався з 21-річним мешканцем Москви, який потрапив під призов через рекламу на "Авіто". Чоловік опублікував оголошення про продаж куртки, але його покупцями виявились силовики, які привезли його до військкомату.

В аналогічній ситуації опинився 20-річний користувач сервісу "Юла" з Москви. Він опублікував оголошення з рекламою послуг з ремонту техніки. На нього відгукнулася дівчина. Коли чоловік вирушив на зустріч з клієнткою, його зустріли правоохоронці, які одягли на нього наручники. Москвича відвезли до дільниці, а потім у військкомат і на збірний пункт.

Загалом від початку листопада правозахисники, з якими спілкувалася ВВС, отримали десятки скарг на незаконний призов. З військкоматів юристам повідомляють і про більш традиційні порушення - наприклад, відмови у проходженні альтернативної цивільної служби.

"Довіра до слів починає зникати"

Від початку вторгнення в Україну Володимир Путін і військове керівництво РФ запевняли, що строковиків не залучатимуть до участі у так званій "спеціальній воєнній операції" (саме так російська влада називає війну в Україні).

ЗМІ при цьому масово писали, що строковики все ж таки потрапляють до зони бойових дій, опиняються у полоні й навіть гинуть на цій війні. Зі строковиків частково складався екіпаж флагмана Чорноморського флоту крейсера "Москва", який затонув у квітні - ймовірно, внаслідок української атаки.

За офіційними даними, 27 моряків зникли безвісти, 17 з них офіційно визнали загиблими. Серед них були й призовники.

Путін на початку березня визнав проблеми із залученням строковиків до участі у бойових діях та доручив прокуратурі провести перевірки та покарати винних. Офіційно про результати таких перевірок не повідомляли.

Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) на початку листопада засумнівалися в обіцянках російського керівництва й припустили, що вони пов'язані насамперед із бажанням уникнути масового ухилення від призову. В ISW тоді були впевнені, щонайменше частину строковиків можуть відправити на фронт уже навесні.

У "Комітеті солдатських матерів Петербурга" наголошують, що з серпня призовників направляють до прикордонних регіонів Росії: "Матері телефонують і кажуть, що сина перевели до Бєлгородської області. А потім з'ясовується, що в документах це взагалі ніяк не оформлено. І формально він зареєстрований у тій частині".

Правозахисники нагадують, що перші пів року вторгнення в Україну влада запевняла, що не планує проводити мобілізацію. А потім таки оголосила її у вересні. "І загалом довіра до слів починає зникати".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!