Напад США та Ізраїлю на Іран і відповідь Тегерана: як реагує світ і Україна

Через ескалацію між США, Ізраїлем та Іраном Франція скликає термінове засідання Ради безпеки ООН. Конфлікт охопив й інші країни Близького Сходу, куди запустив ракети Іран по американських об'єктах: повідомляють про вибухи зокрема в Бахрейні, Кувейті, ОАЕ та Катарі.

Іран, який зранку атакували США та Ізраїль, твердить про щонайменше сорок загиблих дітей. Червоний Півмісяць каже про двісті загиблих іранців. Обʼєднані Арабські Емірати та інші країни, які атакував Іран, також повідомляють про загиблих цивільних, кадри палаючих будинків у Дубаї вже облетіли світ. Як реагує світ?

У першій хвилі американо‑ізраїльської операції в Ірані були уражені десятки цілей, розповів BBC ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман.

У відповідь Іран випустив по Ізраїлю близько 35 ракет (станом на 16:00 за Києвом). Утім, говорить експерт, іранські удари по Ізраїлю наразі залишаються малоефективними, адже серед знищених військових об'єктів Ірану – велика кількість пускових установок.

Внаслідок атаки в Ізраїлі є лише двоє легко поранених, серйозних пошкоджень немає, передає Гендельман.

Також Іран почав завдавати у відповідь ракетних ударів по військових базах США в Катарі, Кувейті, Бахрейні, ОАЕ, Йорданії та інших країнах. Тобто по всіх американських базах на Близькому Сході.

Зокрема іранські сили заявили про удар по військово‑морській базі США в Бахрейні.

Над районом поблизу штабу П'ятого флоту ВМС США в столиці Манамі було видно великі стовпи чорного диму. Масштаби руйнувань залишаються незрозумілими, а США поки не коментують ситуацію.

Влада Бахрейну підтвердила атаку на американську базу, яка офіційно називається Naval Support Activity Bahrain і є портом базування кораблів США, зокрема протимінних суден та суден матеріально‑технічного забезпечення.

В інших частинах регіону – в ОАЕ, Катарі, Йорданії та Кувейті, де розміщені американські військові бази – повідомили про перехоплення ракет у своєму повітряному просторі.

У Досі міністерство оборони Катару заявило, що перехопило кілька ракет, які, ймовірно, були спрямовані на авіабазу аль‑Удейд – найбільшу американську базу в регіоні.

Там назвали удари "кричущим порушенням" суверенітету країни та зазначили, що Катар завжди закликав до діалогу з Іраном і напад "не може бути прийнятий під жодним виправданням", оскільки країна традиційно дистанціюється від регіональних конфліктів.

Міністерство оборони Об'єднаних Арабських Еміратів у своїй офіційній заяві повідомило, що уламки іранської ракети впали на житловий район Абу-Дабі, внаслідок чого загинула одна людина.

В ОАЕ заявили:

"Емірати залишають за собою повне право відповісти на цю ескалацію та вжити всіх необхідних заходів для захисту своєї території, своїх громадян і жителів".

У Йорданії збройні сили повідомили, що збили дві балістичні ракети, які були спрямовані на територію країни. Влада заявила, що жертв немає.

Міністерство закордонних справ Саудівської Аравії засудило "кричущу агресію Ірану" та висловило повну солідарність з ОАЕ, Бахрейном, Катаром, Кувейтом і Йорданією. Ер-Ріяд попередив про серйозні наслідки, якщо подібні "порушення міжнародного права" триватимуть.

Тим часом Вища рада національної безпеки Ірану пообіцяла "нищівну відповідь" після спільних авіаударів США та Ізраїлю, зазначивши, що атаки відбулися "вчергове під час переговорів" із Вашингтоном.

У заяві також йдеться, що "ворог" помилково вважає, ніби іранський народ "здасться перед їхніми дріб'язковими вимогами внаслідок таких боягузливих дій".

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі назвав спільні удари США та Ізраїлю "повністю неспровокованими, незаконними та нелегітимними".

У дописі на X він додав, що Дональд Трамп перетворив принцип "America First" (укр. "Америка понад усе") на "Israel First", тобто "Ізраїль понад усе".

У заяві Арагчі йдеться також, що він провів телефонні розмови з міністрами закордонних справ Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Кувейту, Бахрейну та Іраку та повідомив їм, що Іран застосує "всі свої оборонні та військові можливості в межах законного права на самооборону" для захисту територіальної цілісності Ірану.

Він також "нагадав" цим країнам про "їхню відповідальність – не допустити використання своїх територій та інфраструктури" США й Ізраїлем для завдання ударів.

Іран твердить, що внаслідок атаки у них загинули сорок дітей у школі для дівчаток.

Позицію іранської влади підтримала Росія, яка оцінила операцію як "заздалегідь спланований і неспровокований акт збройної агресії проти суверенної держави – члена ООН".

МЗС РФ назвало дії США й Ізраїлю "необдуманим кроком" і "небезпечною авантюрою", яка порушує міжнародне право. У заяві стверджується, що Вашингтон і Тель-Авів прагнуть "знищення керівництва неугодної держави, яка відмовилася коритися силовому диктату та гегемонії".

Франція терміново скликає Радбез ООН

МЗС України заявило, що підтримує іранський народ та його прагнення до свободи, безпеки й процвітання. Хоча Київ прямо не висловив підтримки діям Ізраїлю та США, в своїй заяві МЗС засудив іранський режим, зокрема за репресії, підтримку терористичних угруповань і військову допомогу Росії.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що за час повномасштабної війни росіяни використали проти України більш ніж 57 тисяч ударних дронів типу "Шахед".

"Хоча українці ніколи не загрожували Ірану, але іранський режим сам обрав бути спільником для Путіна і забезпечував його "шахедами", причому не тільки самими дронами, але й технологіями. Іран надавав й іншу зброю Росії", – нагадав Зеленський.

"Важливо, що Сполучені Штати налаштовані рішуче. І завжди, коли є рішучість Америки, глобальні злочинці слабшають. Відповідне розуміння повинно прийти і до росіян також", – додав він.

Велика Британія заявила, що не брала участі в операції та не хоче подальшої ескалації. Лондон наголосив, що посилив оборонні спроможності на Близькому Сході виключно для захисту своїх громадян.

У заяві додали: "Ірану ніколи не можна дозволяти розробляти ядерну зброю", і саме тому країна підтримує дипломатичні зусилля.

Британський премʼєр-міністр Кір Стармер заявив, що британські літаки сьогодні перебувають у повітрі на Близькому Сході як частина "скоординованих регіональних оборонних операцій, спрямованих на захист наших людей, наших інтересів і наших союзників".

Він додав, що Іран має "утриматися від подальших ударів, відмовитися від своєї програми озброєнь і припинити жахливе насильство та репресії проти іранського народу".

"Це шлях назад до переговорного столу", – підсумував він.

Німеччина повідомила, що Берлін був завчасно проінформований Ізраїлем про підготовку ударів. Канцлер Фрідріх Мерц стежить за ситуацією та підтримує контакт з європейськими партнерами. Наступного тижня має відбутися його зустріч із Дональдом Трампом у Вашингтоні.

Президент Франції Еммануель Макрон закликав терміново скликати Раду Безпеки ООН. Він наголосив, що Тегеран має усвідомити: єдиний шлях – почати "добросовісні переговори" і відмовитися від програм створення ядерної зброї та МБР.

В офісі Макрона повідомили, що президент провів окремі розмови з лідерами Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Катару, Йорданії та президентом автономного регіону Курдистан.

"Поточна ескалація небезпечна для всіх. Вона має припинитися. Іранський режим повинен зрозуміти, що зараз у нього немає іншого вибору, окрім як розпочати добросовісні переговори щодо припинення своїх ядерних програм та програм розробки балістичних ракет, а також дій щодо дестабілізації регіону", – написав сам Макрон у соцмережі Х.

Глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас повідомила про розмови з міністром закордонних справ Ізраїлю Гідеоном Сааром та представниками країн регіону. ЄС разом із арабськими партнерами шукає дипломатичні шляхи зниження напруги.

Італія заявила, що солідарна з цивільним населенням Ірану й вимагає поваги до громадянських і політичних прав іранців.

Швейцарія заявила, що "глибоко стурбована" ударами та закликала всі сторони дотримуватися міжнародного права й проявити максимальну стриманість. Особливу увагу уряд звернув на необхідність захисту цивільних.

Прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албанізе висловив солідарність із "хоробрим іранським народом у його боротьбі проти утисків" та підтримав зусилля США, спрямовані на недопущення появи ядерної зброї в Ірану.

Що далі?

Очікується, що до подій долучаться проіранські формування в Іраку, говорить ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман. Судячи з непідтверджених поки повідомлень, по них уже завдано удару, який можна розцінювати як попереджувальний.

Єменські хусити відкрито заявили про намір втрутитися, але реальних запусків з їхнього боку поки не було.

"Хезболла" також поки не вступила в конфлікт. Проте Ізраїль заздалегідь готувався до того, що цього разу ліванське угруповання не залишиться осторонь, як улітку 2025 року.

В останні дні Ізраїль посилив свої регулярні удари по потенційних можливостях "Хезболли" та почав укріплювати північний і східний кордони.

Поки що все розвивається за тими сценаріями, до яких готувався ізраїльський Генеральний штаб, оцінює експерт.

За його словами, у найближчий час планується щонайменше кілька днів інтенсивних бойових дій. Надалі можливі різні варіанти розвитку подій, якщо почнеться реальна дестабілізація іранського режиму.

Але наразі практичні цілі – завдання максимально можливих втрат можливостям іранського режиму, передусім його військовим спроможностям у всіх сферах: ракетній, ядерній, Корпусу вартових Ісламської революції, силам внутрішнього придушення тощо.