Що США можуть вразити в Ірані і якою зброєю - аналіз CNN

Президент США Дональд Трамп заявив, що, за отриманою ним інформацією, "вбивства в Ірані припинилися", а плани щодо страти учасників масових антиурядових протестів нібито були скасовані. Водночас він не виключив можливості силових дій проти Тегерана, якщо іранська влада відновить жорстокі репресії проти демонстрантів.

Американський президент дав зрозуміти, що Вашингтон уважно стежить за ситуацією і готовий реагувати, якщо режим знову застосує силу.

По яких цілях США можуть завдати удару

Як зазначає CNN у своєму огляді, у разі якщо Трамп таки вирішить вдарити, дії США можуть бути спрямовані насамперед проти силових структур іранського режиму: це командні центри Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), а також підрозділи "Басідж" й іранська поліція, які відіграють ключову роль у придушенні протестів.

Втім експерти застерігають: багато з цих об'єктів розташовані у густонаселених районах. Це створює ризик загибелі мирного населення - тих самих людей, яких Вашингтон обіцяє підтримати.

"Що б США не робили, удари мають бути максимально точними і без жертв серед цивільних, які не мають стосунку до КВІР", - підкреслює аналітик і колишній капітан ВМС США Карл Шустер.

За його словами, навіть випадкова загибель мирних жителів може відштовхнути іранських дисидентів, які зараз об'єднані насамперед ненавистю до режиму. У такому разі на США будуть дивитися не як на визволителів, а як на зовнішню силу, що намагається нав'язати свою волю Ірану.

Австралійський експерт Пітер Лейтон з інституту Гріффіта погоджується: ризик для мирного населення - ключова проблема. Втім, за його словами, у США достатньо можливих цілей.

Під ударом можуть опинитися вищі ешелони влади Ірану - хоча й не обов'язково напряму.

Після ізраїльських операцій минулого року, під час яких були ліквідовані військові та ядерні топ-фахівці, влада Ірану почала розосереджувати й ретельно приховувати важливі об'єкти.

"Вони зрозуміли, що все цінне треба ховати. А ми показали, що можемо вражати те, що знаходимо", - каже Шустер.

Удари по будинках або офісах високопосадовців не мали б серйозного військового значення, але могли б мати символічний ефект - показати протестувальникам, що режим уразливий.

"Це радше політичний жест, ніж військова необхідність", - визнає Лейтон.

Удар по фінансах

Ще один можливий сценарій - удари по фінансових інтересах іранської еліти та КВІР.

Аналітики зазначають, що керівництво Ірану та КВІР контролюють широку мережу комерційних підприємств по всій країні.

"Треба вражати ті об'єкти, які приносять гроші конкретним людям та їхнім родинам", - каже Лейтон.

За оцінками австралійського уряду, від однієї третини до двох третин економіки Ірану перебувають під контролем КВІР. Експерти відзначають, що в цій системі є чимало уразливих місць.

Шустер додає, що між політичним керівництвом країни та самим КВІР існує певна дистанція.

"Завдання - змусити керівництво та рядових бійців КВІР думати насамперед про власне виживання, а не про збереження режиму. КВІР ніколи не був самоубивчою структурою", - наголошує він.

Яку зброю можуть застосувати

Хоча під час минулорічної атаки ключову роль відігравали стратегічні бомбардувальники B-2, новий сценарій потребує більш гнучкого арсеналу, вважають експерти.

Регіональні штаби та бази КВІР можуть бути уражені крилатими ракетами Tomahawk, які запускаються з підводних човнів та надводних кораблів ВМС США на великій відстані від іранського узбережжя. Це значно знижує ризик для американських військових.

Ще один варіант - ракети JASSM класу "повітря–земля", здатні вражати цілі на відстані до 1000 км і запускатися з винищувачів F-15, F-16, F-35, а також із бомбардувальників B-1, B-2, B-52 і палубних F/A-18.

Не виключається також застосування безпілотників.

"Використання пілотованих літаків з бомбами малої дальності вважається надто ризикованим", - зазначає Лейтон.

Звідки можуть вдарити

Зазвичай США тримають авіаносець у регіоні Близького Сходу, але зараз найближчий USS Abraham Lincoln перебуває в Південно-Китайському морі, за тисячі кілометрів від Ірану. Це обмежує можливості для оперативних дій.

Тому ймовірні удари, якщо вони відбудуться, найімовірніше будуть завдані з авіабаз у країнах Перської затоки або з віддаленіших напрямків із дозаправкою в повітрі.

Аналітики відзначають, що активне переміщення літаків-заправників та ударної авіації ближче до Ірану може стати одним з перших сигналів підготовки операції.

Військовий "театр": ставка на ефект

На думку експертів, якщо адміністрація Трампа наважиться на удар, він буде розрахований на сильний візуальний і медійний ефект.

"Ця адміністрація любить яскраві й гучні дії, які привертають увагу ЗМІ", — каже Лейтон.

Найімовірніше, операція буде короткою - за аналогією з минулорічним разовим ударом по іранських ядерних об'єктах.

Одним з можливих сценаріїв аналітики називають удари по нафтовій інфраструктурі Ірану в Перській затоці.

"Це найпростіші та відносно безпечні цілі", — вважає Лейтон.

"Економічні втрати будуть довгостроковими, а ефектні кадри з великими хмарами диму легко потраплять у світові новини".

Протести в Ірані та міжнародна реакція

За даними правозахисних організацій, під час розгону протестів в Ірані могли загинути понад 2,4 тисячі людей. Ці цифри офіційно Тегеран не визнає, але саме вони значною мірою формують міжнародну реакцію на події.

На тлі загострення ситуації США та Велика Британія скоротили частину персоналу на авіабазі Аль-Удейд у Катарі, найбільшому американському військовому об'єкті на Близькому Сході.

У Лондоні та Вашингтоні ці заходи називають превентивними. Британія також тимчасово закрила своє посольство у Тегерані, перевівши його роботу в дистанційний режим.

Раніше Трамп попереджав Іран про "дуже жорстку відповідь" у разі страт протестувальників.

Поводом стало повідомлення про смертний вирок 26-річному учаснику демонстрацій Ерфану Солтані.

Пізніше іранська влада заявила, що він не засуджений до страти, але повної ясності щодо його справи так і не з'явилося.