Книга року ВВС 2022: чому ми проводимо конкурс під час війни

Автор фото, Getty Images/BBC
BBC News Україна оголошує про старт конкурсу Книга року ВВС 2022, який цьогоріч стане вже 18-м.
Книга року ВВС проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у таких номінаціях: Книга року BBC, Дитяча книга року BBC та Книга року ВВС - Есеїстика.
Заявки на конкурс можна подавати з 8 по 30 вересня 2022 року.
Детальніше про умови участі та правила проведення конкурсу можна прочитати тут.
Члени журі конкурсу Книга року ВВС розповіли, чому вирішили не відмовлятися від його проведення під час повномасштабної війни, яку Росія розв'язала проти України.
Марта Шокало, головна редакторка BBC News Україна та голова журі конкурсу Книга року ВВС

Автор фото, Julian Calder/BBC/Getty Images
У перші тижні війни, коли я не могла осилити навіть сторінки художнього тексту, я подумки попрощалася із Книгою року ВВС 2022. Було важко уявити - як це, прочитати понад 30 книжок за два місяці. Та й чи будуть ті книжки?
Вперше мою зневіру похитнула Світлана Пиркало. Ще ранньої весни вона сказала мені: "Але ж це означатиме, що ми злякалися і здалися". Я пообіцяла подумати, бо книжки і далі не читалися.
Настало літо, я взяла до рук "Тріумфальну арку" Ремарка і відчула, що моє читання поволі до мене повертається. А потім я купила собі "Елізабет Фінч" Джуліана Барнса у чудовому перекладі Ярослави Стріхи. Я її проковтнула за кілька днів. А дочитавши, розплакалась від її краси і від щастя, що я знову можу насолоджуватися книжкою.
Тоді я остаточно зрозуміла, що Книга року ВВС 2022 буде.
Цього року нашому конкурсу виповнюється 18 років. І попри війну книжки в Україні видаються. А люди їх читають. А отже, читатимемо і ми.
За ці роки ми нагородили близько 30 письменників і письменниць, роздали майже два десятки Kindle переможцям конкурсу читацьких рецензій. Ми стали однією з найочікуваніших і найвпливовіших книжкових премій в Україні. І тому ми з нашим журі вирішили не зупинятися навіть попри повномасштабну війну. Бо українська література зараз потребує нашої підтримки, як ніколи.
Дехто з наших переможців зараз воює. Артем Чех, який виграв Книгу року ВВС 2021, зараз пише з окопів статті у західні ЗМІ і пронизливі пости на своєму фейсбуку. А я досі згадую, як ми з ним у Києві пили червоне вино і святкували його перемогу. У війну тоді не вірилося, хоча ми про неї і говорили.
Сергій Сайгон, переможець Книги року ВВС 2020, теж на передовій. Ми його ненадовго спіймали під час його відпустки в Києві й записали з ним інтерв'ю, яке днями вийде на нашому сайті та на нашій сторінці в Youtube. І він знову поїхав воювати. Писати книжки буде потім.
Книга року ВВС 2022 буде особливою. Якою саме - ми й самі ще не знаємо. Але ми точно її запам'ятаємо.
Видавці стали волонтерами, письменники стали воїнами, а ми лишаємося читачами, щоб зберегти хоч якусь стабільність у ці непевні й важкі часи.
Сподіваємося, що Книга року ВВС 2022 додасть радості й нових книжок у ваше життя.
Світлана Пиркало, культурна радниця ЄБРР, член журі конкурсу Книга року ВВС

Автор фото, Світлана Пиркало/BBC/Getty Images
Чому ми проводимо премію цього року? Понад століття тому Леся Українка називала слово своєю єдиною зброєю і пророкувала: "Може, в руках невідомих братів станеш ти кращим мечем на катів".
Зараз цей час настав. Цього року голоси українських письменників і митців на заході, особливо в англомовному світі, залунали гострою крицею. Свідчення українських культурних діячів стали важливою складовою того, що наша правда все-таки пробивається крізь навалу російської пропаганди в західних суспільствах.
Західні освічені споживачі новин, які вже знали Куркова, тепер почули Жадана, Забужко, Чеха та інших письменників, які пишуть українською.
Наведу всього один приклад, яких є тисячі. Буквально цими днями літературний фестиваль в Единбурзі отримав чергову порцію "розуміння Путіна" від "лінгвіста" Ноама Чомського. Але якщо раніше кремлівський наратив про Україну часто був представлений як єдиний можливий в інтелектуальній сфері, то цього разу в Единбурзі були також Ірена Карпа, Андрій Любка і Оксана Щур.
Писати, видавати - і перекладати - українську літературу зараз важливіше, ніж будь-коли в історії. І говорити про неї. Бо наша література - це не нудна зубріжка про Чіпку Варениченка. Це - зброя в боротьбі за свободу і за місце України в світі, та зброя, про яку мріяла Леся Українка.
Ну і, окрім того, сучасна українська література просто прекрасна. Широкий читацький загал у світі вже відкриває її для себе, книжку за книжкою, мірою того, як виходять переклади. А нам, членам журі Книги року ВВС, пощастило знайомитися з нею десятками книжок за рік. Чекаємо з нетерпінням!
Віталій Чепинога, блогер, член журі конкурсу Книга року ВВС

Автор фото, Віталій Чепинога/BBC/Getty Images
Багато українських письменників сьогодні на фронті. Сайгон, Артем Чех, Артем Чапай, Богдан Коломійчук. Інші волонтерять, як Андрій Любка… Вони б мали творити Нову українську літературу, але мусять творити Нову українську історію. І я свято вірю й знаю, що це буде історія вільної й щасливої країни!
Але Книга року BBC, книга воєнного 2022 року - буде все одно! Чому? Та тому, що люди мають читати навіть у такі непрості часи. І тому що наші українські книжки пишуться і друкуються, попри все, мало не з першого тижня цієї війни. І це чудово й зворушливо.
Україна за останні пів року показала світові приклади безпрецедентної стійкості, мужності й честі! Хай буде так само і в літературній царині.
А наші письменники-воїни ще обов'язково напишуть свої романи, новели і повісті. І це буде наша велика література! Це буде література Нової України!
Віра Агеєва, професорка Києво-Могилянської академії, член журі конкурсу Книга року ВВС

Автор фото, Віра Агеєва/BBC/Getty Images
Війна вибиває опори, на яких трималося саме наше життя, позбавляє звичного й дорогого.
І страшенно важливо протистояти руйнації у всьому, зв'язувати обірвані нитки, відбудовувати, продовжувати робити свою роботу і втілювати задуми.
Книга року ВВС вже давно стала знаковою подією в українському культурному просторі. Цьогорічна - теж акт спротиву, ще одне запевнення, що окупанти нічого не досягнуть, поспішно спалюючи на тимчасово окупованих територіях українські книжки.
Наша література вижила й утвердилася крізь століття заборон, вона завжди свідчила про українську незламність.
Вадим Карп'як, телеведучий, член журі конкурсу Книга року ВВС

Автор фото, Вадим Карп'як/BBC/Getty Images
А чому, власне, ні? Які є причини, щоб пропустити у 2022-му Книгу Року BBC?
Повномасштабна війна? Так вона якраз і триває за те, щоб наша культура могла не лише зберегтися в етнографічних музеях, але повноцінно функціонувати і розвиватися.
Брак нових книжок? Погоджуюся, їх цього року менше, ніж зазвичай, але вони є. І це саме той час, коли кількість вимушено перетворюється на якість.
Мало читачів? Та не схоже. Мої суб'єктивні спостереження свідчать, що читати українські книжки зараз почало значно більше людей, аніж до 24 лютого.
До того ж є й інші аргументи на підтримку нашої багаторічної традиції: BBC продовжує працювати, а члени журі не розучилися читати і відрізняти графоманію від шедевриків та шедеврів.
Тому мені так виглядає, що не проводити Книгу Року BBC 2022 немає жодної вагомої причини.
І я не хочу це пафосно називати нашим внеском у перемогу "культурного фронту". Бо фронт - він на передовій, добре проглядається в прицілах і тепловізорах. А зловживання таким словом тут, у тилу, це просто його знецінювання.
А ми, як члени журі, проти знецінювання. Бо ми - за оцінювання! Тому нам знову буде що оцінювати, а вам - читати.
Починаємо!











