"Так захопився, що ледь не згорів". Як адвокат відтворює битви Вермахту та УПА

Реконструктор з Вінниці Віталій Головенько десять років перевтілюється в образи військових різних часів. Завдяки хобі ентузіаст є частим гостем історичних фестивалів, знімається у кіно та разом з однодумцями відтворює битви, що давно минули.

Віталій — юрист. У буденному житті керує власним адвокатським бюро та веде тематичну рубрику на місцевому радіо. Проте у вільний час приміряє солдатську форму та влаштовує реконструкції.

У колекції вінничанина — однострої практично усіх армій, які воювали на території України протягом останнього століття. Для їх зберігання довелося виділити окремий склад у 20 квадратних метрів.

"Усе почалося ще з дитинства. Одного разу до річниці Бородінської битви по телевізору показували трансляцію реконструкції. Мені сподобалося, тому що вже тоді цікавився історією. Після цього я взяв у бабусі шматок пергаментного паперу для пиріжків, знайшов фарбу, намалював прапор, який мені здавався схожим на наполеонівський, десь відшукав рейку, прибив і бігав двором ніби реконструюючи битву. Напевно, з цього все й почалося", - каже співрозмовник.

Першою повноцінною реконструкцією в житті Віталія стала битва за Вінницю, яку провели до 66-ї річниці визволення міста від фашистів у 2010 році. Чоловік згадує: був у такому захопленні, що ледь не потрапив у пожежу.

"Для першої реконструкції позичив понад половину речей. Одяг спеціально для мене привезли знайомі з Києва. Я настільки був у захваті від того дійства, що ледь не згорів. Там спеціально побудували будиночки, які для ефекту підпалили. А я перебував всередині одного з них. Від емоцій навіть не помітив, що він палає. Мене з нього витягують, а я не розумію, чому. Навіть у газеті фото було", - згадує Віталій Головенько.

Сім'я поділяє захоплення чоловіка. Дружина іноді також бере участь у заходах, втілює жіночі образи, використовуючи автентичні речі.

Віталій зауважує, що сімейний бюджет від хобі не страждає, адже сім'я не витрачає на це останні гроші.

"Узагалі у кожної людини має бути хобі. Спосіб проводити дозвілля. Хоча чимало людей вважає, що реконструктори — нездорові люди. А я, наприклад, вважаю рибалок нездоровими. Заплатити купу грошей за снасті й поїхати кудись, щоб зловити одного карася. Або їздити в ліс вбивати звірів. Ось це дорого і шкідливо для суспільства та екології, а реконструкція — ні", - каже він.

Усього в гардеробі 40-річного вінничанина близько трьох десятків костюмів. Віталій Головенько наголошує, що якщо компонувати різні елементи, то образів вийде більше, тому не береться сказати, скільки їх усього.

Фестиваль на ставці Werwolf

У селищі біля Вінниці є руїни ставки Адольфа Гітлера Werwolf. На території, де сьогодні розташований історико-меморіальний комплекс пам'яті жертв нацизму, Віталій з однодумцями шість років поспіль організовує фестиваль "Жива історія".

На нього з різних куточків України та закордону приїздить до 200 ентузіастів. Під час реконструкції відтворюють битву між військами Вермахту, радянської армії та УПА.

"Захід проводиться зусиллями самих реконструкторів, які беруть у ньому участь. Усі приїздять зі своїм спорядженням, одягом, набоями… Кожен додає свій неповторний вклад. Під час фестивалю головний бій завжди завершується тим, що гинуть всі. Тобто смерть урівняла всіх, незалежно від того, хто в яку форму одягнутий. "Живу історію" ми присвячуємо усім загиблим у тій війні", - пояснює Віталій.

Проходить фестиваль зазвичай восени та щорічно збирає кілька сотень глядачів. Цьогоріч, зважаючи на ситуацію з коронавірусом, його вирішили перенести до кращих часів.

"Ми показуємо смерті того часу і не хочемо провокувати смерті теперішнього", - говорить Віталій.

Кіно та реконструкція

Віталія Головенька разом з іншими вінницькими реконструкторами часто запрошують зніматися у кіно. Йдеться як про документальні картини, так і художні. Зокрема, брали участь в створенні української стрічки "Крути 1918".

"Панувала така неймовірна атмосфера. Коли сам бій знімали під Крутами, то там викопали окопи, був сніг, поле, мороз. Поряд встановили намети для знімальної групи, де переодягалася масовка, і в перервах всі там ховалися, а ми ні", - каже він.

"Продовжували сидіти в окопах, вели караульну службу, співали. Все заради того, щоб відповідати дійсності, щоб відчути те, що й учасники реального бою свого часу. Деякі моменти у фільмі — це просто наші імпровізації, які зняли, а потім використали", - згадує реконструктор.

До війни на Донбасі любителі історії також знімалися у російському фільмі "Матч", головні ролі в якому виконали Сергій Безруков та Єлизавета Боярська. Зйомки проходили у Києві. У масових сценах хлопці грали німецьких солдатів.

"Реконструкція - це не щось документальне. Через ці образи ми намагаємося зрозуміти, як воно було. Сухі факти у книжках не здатні все пояснити, а після відтворення інакше сприймаєш історичні події", - резюмує співрозмовник.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!