"Надію затоптали". Чому багато хто в Киргизстані вважає, що революція не відбулася

За тиждень після штурму будинку уряду в столиці Киргизстану незвично тихо. Демонстрації, що вирували у центрі міста "за" чи "проти" різних політиків, припинилися в неділю після запровадження надзвичайного стану в місті.

Підсумком тижня протестів стало скасування парламентських виборів 4 жовтня, поява на вулицях міста військової техніки та призначення прем'єр-міністром Садира Жапарова, який ще донедавна був за ґратами.

Киргизи, що об'єдналися через вимогу чесних виборів, тепер розділилися на два табори: тих, хто святкує призначення нового прем'єра, й тих, хто вважає, що революція програла.

За Жапарова радіють його прибічники, які весь тиждень протестували біля будинку уряду, вимагаючи його призначення. Саме вони звільнили 51-річного ексдепутата з в'язниці в ніч після початку протестів. Жапаров відбував покарання за захоплення заручника у 2013-му, під час мітингів за націоналізацію золоторудної копальні "Кумтор", що в Іссик-кульській області на півночі Киргизстану.

Загалом тієї ночі з-під варти звільнили 11 політиків, але Жапаров - єдиний, хто одразу вирушив на головну площу, щоб виступити перед протестувальниками. Завдяки цьому - і неочікувано для більшості мітингувальників - він став одним із лідерів протестів. Скандуючи його ім'я, вони висунули нову вимогу: Жапаров має стати новим президентом, або, щонайменше, прем'єр-міністром країни з парламентсько-президентською формою правління.

За Жапарова

Серед прибічників Жапарова його однопартійці з "Мекенчил" ("Патріот"), земляки та молодь з усіх регіонів Киргизстану. Ідеологія цієї політичної сили, як і самого Жапарова, - націоналізм. У своїй передвиборчій програмі партія обіцяла виборцям націоналізацію природних ресурсів та заводів, врегулювання прикордонних питань, верховенство закону та повернення смертної кари.

"Революція вже відбулася, Білий дім взято, повертайтеся додому, я зроблю усе, щоб ваші вимоги були виконані", - заявив Жапаров у першому виступі перед демонстрантами на площі.

Потім він з найближчими поплічниками вирушив до Білого дому, де після нічного штурму протестувальники спалювали документи в кабінетах президента та його адміністрації, а пожежники намагалися загасити вогонь на верхніх поверхах.

Але прибічники Жапарова не дослухалися до його заклику розійтися по домівках.

"Ми нікуди не підемо, це наша заслуга - ми взяли Білий дім. Будемо стояти до кінця, поки "старі" не підуть, і Жапаров не стане ханом", - переконував людей один із протестувальників. Натовп у відповідь почав скандувати "Садир! Садир!"

На запитання, чому саме Жапаров, його прибічники кажуть, що він - єдиний з депутатів, хто заступився за простий народ у питанні родовища "Кумтор" і відкрито говорив, що "кожний киргиз буде мільйонером, якщо природні ресурси віддадуть в руки народу". "Кумтор" - найбільше родовище золота у Киргизстані. Канадську компанію, яка розробляла це родовище, звинуватили в корупції та порушенні екологічних норм, і багато хто вимагав націоналізації "Кумтора".

"Популярність Жапарова нині поширилася на всю країну, - каже доктор політичних наук Асель Доолоткельдієва. - Його прибічники є дуже різними, але їх об'єднує одне - націоналістична ідеологія, яку просуває сам Жапаров та його партія "Мекенчил". Це звернення до пригніченої національної гідності та недовіри до влади. Це антиелітарні та антирежимні настрої простого народу, які політик вміло використовує на свою користь".

Прибічники Жапарова розійшлися лише після того, як його призначили прем'єром на позачерговому засіданні парламенту 11 жовтня. Попри те, що Жапаром був єдиним кандидатом, якого висунули на посаду прем'єра, його призначення деякі юристи вважають незаконним через відсутність кворуму.

Частина депутатів відмовилася брати участь у засіданні, а дехто з них повідомив про погрози на свою адресу.

9 жовтня прибічники Жапарова також закидали камінням учасників мітингу за експрезидента Алмазбека Атамбаєва та мирної ходи "проти організованих злочинних угруповань при владі". Критики звинувачують Жапарова у зв'язках з кримінальним авторитетом, тоді як сам він це заперечує.

Під час зіткнень двоє людей були поранені. Один з них - 29-річний опонент Жапарова Тілек Токтагазієв, кандидатуру якого опозиційні партії збиралися висунути на посаду прем'єра.

"Те, що сталося у Киргизстані у жовтні, - протести. При чому учасники протестів - з різних прошарків киргизького суспільства, які однаково невдоволені тією соціальною та політичною ситуацією, що склалася в країні останніми роками, - каже політолог Олександра Філатова, яка вивчає Центральну Азію. - Проте на п'ятий день протестів два мітинги, грубо кажучи, "місто і село", зіткнулися на одному просторі, і цим поклали край протестам".

Проти Жапарова

Де-юре Жапаров ще не є прем'єр-міністром, оскільки його призначення має затвердити президент країни, яким й досі є Сооронбай Жеенбеков.

Однак де-факто Жапаров з першого дня після звільнення з в'язниці вважає себе єдиним легітимним прем'єром і заявив, що вже виконує свої обов'язки. Політик також встиг пообіцяти депутатам, що президент піде у відставку добровільно, а уряд продовжить роботу в нинішньому складі.

Агресивність і натиск Жапарова та його прихильників - одна з причин, чому багато хто вважає, що він пов'язаний з кримінальними структурами країни. Про його зв'язки з ОЗГ ходять легенди серед міської молоді, яка виступає проти приходу Жапарова до влади. Їх не влаштовує, що після добровільної відставки президента або його імпічменту саме Жапаров виконуватиме обов'язки президента (а не спікер парламенту, який також подав у відставку). Чи піде Жапаров після парламентських виборів і зміни депутатського складу, поки незрозуміло.

Найбільше противників Жапарова засмучує те, що його неочікувано підтримали депутати, лояльні до чинної влади, - саме проти них у парламенті й протестували демонстранти 5 жовтня.

На минулих виборах 90 зі 120 мандатів отримали депутати з трьох партій, що тією чи іншою мірою представляють владну еліту. Решта партії, включно з тими, що пройшли виборчий бар'єр, не визнали підсумків голосування. Вимагати справедливих виборів на головну площу Бішкека вийшли тисячі людей. Уже до ночі міліція почала розганяти мітингувальників світло-шумовими гранатами, сльозогінним газом та гумовими кулями. Внаслідок зіткнень одна людина загинула від вибуху гранати, понад тисячу постраждали.

Проти Жапарова виступають представники прогресивної міської молоді, яких часто називають у Киргизстані "балконські" (від слова балкон - на противагу мешканцям сільських будинків). Вони зазвичай аполітичні, російською говорять краще, ніж рідною киргизькою, а активність проявляють переважно в інтернеті. Однак під час пандемії згуртувалися у громадських ініціативах й волонтерських рухах. Вони ж після штурму Білого дому пішли прибирати головну площу та захищати столицю від мародерства.

"Коли оприлюднили результати, моя надія змінилася гірким розчаруванням, болем і відчаєм, - написала у Facebook 39-річна юристка Айжан. - Наступного дня, коли народ відмовився приймати результати голосування, знову з'явилася надія на зміни. Вчора ввечері (після призначення Жапарова - Ред.) знову цю надію просто затоптали та зухвало вкрали нашу революцію, маючи людей за баранів. Вчора був дежавю, як після парламентських виборів".

Розкол опозиції

Протести й заворушення 5-6 жовтня у Киргизстані місцеві політологи називають по-різному: хтось переворотом, хтось революцією, хтось "недопереворотом", але в одному думки збігаються: події після демонстрацій занурили Киргизстан у політичну кризу, що оголила розкол у суспільстві і, зокрема, серед представників опозиції.

Жапарова і його партію підтримують не лише у його рідній Іссик-Кульській області, а й на півдні країни і навіть у діаспорі за кордоном, каже політолог Асель Доолоткельдієва."Це не люди "низового рівня", як багато хто вважає, це люди, які за 30 років життя у незалежному Киргизстані не мають рівного у порівнянні з Бішкеком доступу до освіти, соціальних послуг, до елементарної проточної води й каналізації, стабільної електрики, асфальтованих доріг. Це соціальна нерівність - результат тієї несправедливої економічної системи, яка існує у незалежному Киргизстані", - підкреслює вона.

"Якщо подивитись на гасла прихильників Жапарова, як не парадоксально, вони нагадують гасла опозиційних сил. За вигуками "Садиров!" лунали вигуки "Кетсін!" ("Геть"), "Ескілерге жол жок" ("Старим немає дороги"), - каже політолог. - Вони також втомилися від "ескілер" (старих політиків), хочуть жити нормально у себе в країні, а не на заробітках".

Незабаром депутати мають вирішити, чи оголосять вони імпічмент президенту Сооронбаю Жеенбекову, який заявив, що готовий піти у відставку після нормалізації ситуації в країні та нових парламентських виборів. Нову дату голосування ЦВК має оголосити протягом місяця.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!