Киргизстан поринув у безвладдя

Після протестів у Бішкеку, які призвели до захоплення демонстрантами будівель державних установ, в Киргизстані склалася ситуація хаосу і безвладдя. Президент Сооронбай Жеенбеков, проти якого виступили, залишається на посаді, але не зрозуміло, чи зберіг він контроль над силовими структурами, керівники яких не виходять на зв'язок.

Протести у Киргизстані почалися у понеділок, 5 жовтня, після оголошення попередніх результатів виборів, на яких перемогли провладні партії. Спочатку у столиці країни Бішкеку силовики розігнали демонстрантів сльозогінним газом та водометами - сотні людей постраждали, 15 опинилися в реанімації і одна людина загинула.

Але вже увечері в центр міста повернулася набагато більша кількість демонстрантів. Вони захопили "Білий дім", який є резиденцією президента та парламенту, будівлі державного комітету нацбезпеки та держтелебачення, МВС, а також звільнили з в'язниці експрезидента Аламазбека Атамбаєва та низку інших опозиційних політиків.

У вівторок президент Сооронбай Жеенбеков заявив про спробу державного перевороту.

Втім, ЦВК вже оголосила недійсними результати парламентських виборів, а депутати призначили новим спікером опозиціонера Миктибека Абдилдаєва. Наразі обговорюється можливість імпічменту президента Жеенбекова, й якщо рішення ухвалять, Абдилдаєв може стати в.о. президента.

На посаду прем'єр-міністра депутати висунули Садира Жапарова, якого за кілька годин до цього звільнили з в'язниці. Цей політик з 2017 року відбував строк за захоплення в заручники керівника одного з регіонів. Проте напередодні Верховний суд країни виправдав його у цій справі.

Якщо президент Сооронбай Жеенбеков втратить владу, це буде вже третя перемога революції у країні - у 2005 році внаслідок "тюльпанової революції" втратив владу і залишив країну президент Аскар Акаєв (1991-2005), а 2010 року те саме сталося з президентом Курманбеком Бакієвим (2005-2010).

Що буде після?

Наргіза Рискулова

Кореспондентка BBC у Бішкеку

Бішкек, який щойно пережив третю революцію за 15 років, виглядає похмурим і розгубленим.

Осінній дощ змив запах сльозогінного газу і дим світлошумових гранат, які міліція вночі застосовувала в центрі міста, але всі заклади в центрі міста не працюють.

Вітрини магазинів і торгових центрів закриті. Їхнім господарям добре знайомі наслідки переворотів: двічі їм доводилося починати практично з нуля після мародерства, яке відбувалося під час революцій 2005 і 2010 року. Деякі збанкрутували і більше не змогли відновитися. Цього разу масового розграбування крамниць немає, але учасники дружин стоять напоготові біля входів у великі торгові центри.

Схоже, навіть самі демонстранти не очікували такого перебігу подій.

"Вчора тут була війна. Мєнти не мали до нас жалю, але й ми не відступали і ми перемогли, - натхненно говорить Болот - один з мітингувальників. - Головне, щоб тепер це все було не дарма і вони виправдали надії народу".

Хто "вони" - Болот не каже. Явних і очевидних лідерів у протестного руху не було. Люди наступали хаотично, їхні дії нагадували прибій на морі: частина періодично відходила до головної площі країни Ала-Тоо, а частина наступала на "Білий дім".

Що буде після ейфорії навколо штурму, поки питання.

"Через те, що ніхто з лідерів опозиції вчора не взяв відповідальності за натовп і за вуличну політику, у нас з'явилося політичне поле неясності, хто в цій країні тепер має владу. Тому зараз всі джерела влади - предмет великого торгу", - вважає доктор політичних наук Асель Доолоткельдієва.

В опозиційних силах, на думку політологині, зараз є три групи впливу: прихильники експрезидента країни Алмазбека Атамбаєва та інших звільнених в'язнів, прихильники традиційних опозиційних сил і новий молодіжний рух, що закликає "старих", тобто бувалих політиків, піти і поступитися молоді.

"У третього руху зовсім слабка координація, і ми бачимо, як і під час попередніх переворотів, що досвідчені політики вже за ширмами почали розподіл портфелів, - каже пані Доолоткельдієва. - Таке явище може призвести до історичної помилки, яка і привела нас до третього перевороту".

Проти такого поділу виступають представники молодіжного руху "Баштан Башта", яке у вівторок зібрало мітинг в центрі Бішкека, щоб вимагати люстрації, тобто відсторонення від влади всіх старих політиків.

"Пастка переворотів"

Джерелом невдоволення багатьох людей стала важка економічна криза, яку Киргизстан переживає через пандемію Covid-19. Внаслідок скорочення податкових надходжень під час затяжного карантину бюджет втратив п'яту частину доходів.

У країні - один з найвищих показників смертності від коронавірусу на душу населення в світі, лікарні були переповнені, не вистачало ліків і медиків.

Ще в 2019 році, згідно з офіційними даними, п'ята частина населення жила за межею бідності, дохід близько 1,3 млн киргизів становив менш ніж півтора долара в день. А майже мільйон громадян країни живе і працює в Росії.

"Кожен лідер вважає себе президентом. Схаменіться! Зараз головою держави має стати людина, здатна вивести країну з кризи і врятувати народ від голоду і холоду! - каже активістка Раушан Айткулова. - Будьте хоч трохи відповідальні за долі людей! Інакше через пару місяців вже вас піднімуть на колесі історії".

Про небезпеку постійних переворотів на тлі важкої економічної ситуації говорить і Даніель Кадирбеков, політолог і кандидат політичних наук японського університету Кобе.

"В англійській є поняття coup trap ("Пастка переворотів"- ред.), Найчастіше його застосовують до африканських країн, де населення живе в надзвичайній бідності, - пояснює Кадирбеков. - Через важку політичну ситуацію там часто відбуваються перевороти, але вони гальмують економічний прогрес і розвиток країни в цілому. Це призводить до збільшення бідності, цикл запускається заново - і ставить під загрозу державність".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!