"Деякі чоловіки бояться зі мною їхати" - як працює водійка таксі

Євгенія вивчала економічну кібернетику в університеті, працювала у сфері інтернет забезпечення, але ось уже майже два роки обіймає посаду су-шефа в одному з київських ресторанів.

З оголошенням карантину її місце роботи закрили, і довелося опановувати нову професію - водійки таксі.

"Дівчина? В таксі?"

"Різко постало питання, куди йти заробляти, аби щодня мати "живі гроші" - ввечері повертатися додому із заробітком у кишені. Я передивилась багато варіантів: локальні супермаркети, склади, аби працювати фасувальницею.

Потім згадала, що 2-3 роки тому я підробляла у службі таксі у вільний час. І так почала працювати".

Незабаром її автівка зламалася, тож за половину заробітку в день вона взяла машину в найближчому автопарку.

"Здебільшого, колеги ставилися нормально до того, що я дівчина , - в автопарку було ще 7 жінок. Проте траплялися й насмішки - наприклад, сміялися, коли я заглядала під капот перевіряти рівень оливи у двигуні".

"Автомобіль для мене - не Америка, я автомобілі знаю і люблю, за кермом з дитинства, та і водій я затятий. Але коли думала брати авто в оренду за фіксовану суму в тиждень, то в різних компаніях мені з таким подивом говорили: "Дівчина? Працювати в таксі? Ну, ми подумаємо…"

"Одного разу менеджер спершу погодилась, а потім перетелефонувала - мовляв, минулого тижня дівчина розбила машину, і тепер керівник не хоче давати їм в оренду авта".

Через місяць, за допомогою батьків, Євгенія придбала нове авто і почала працювати сама на себе.

"Жінка мене ще не везла"

"Пасажири реагують на мене добре, але деякі чоловіки бояться їхати з жінкою, і вони цього навіть не приховують.

Сідають, пристібаються: "О Боже, як це так, мене жінка ще не везла". Вони нервують, коли я їх везу, намагаються підказати, куди і як краще проїхати".

Євгенія каже, що місто знає добре, тож наприкінці поїздки пасажири ледь не в долоні плескають: "Молодець, вищий пілотаж, дуже класно водите". Їй тоді стає приємно.

"А з жінками навпаки - все дуже просто. Як бачать, що жінка приїхала, то спокійно сідають, не нервують. Майже всі мої подружки, говоримо про салони краси й обмінюємося рецептами".

"Випадки на роботі трапляються різні - ввечері, якщо не забуваю, то радо ділюся ними з друзями. Не так давно я везла, за його словами, професійного "автоугонщика", який в одному з районів Києва викрав 19 автомобілів. Мені було дуже дивно і страшно з ним їхати, хоча говорив він цілком спокійно".

"Або ще якось була мама, яка не хотіла садити дитину в дитяче крісло і казала: "Нам всього три кілометри їхати". "Давайте тоді 425 гривень і поїдемо", - відповіла я".

За її словами, пасажирка почала дуже нервувати, але врешті її вдалося переконати, що це, перш за все, їхня безпека. "Я хвилююся за тих кого везу", - каже водійка.

"Важко, але цікаво"

Євгенія пояснює, що найголовніше в її роботі - безпека, правила дорожнього руху та завжди тверезий розум.

"Немає різниці, хто за кермом, адже є хороші водії і чоловіки, і жінки. Зрештою, як і навпаки. Усе залежить від людини. Ця робота важка, але цікава".

За її словами, найнебезпечніше - це водії, пішоходи, які будь-де перебігають дорогу, і п'яні пасажири, особливо чоловіки. "Останніх у мене не було, і молюся, щоб так було й надалі".

"Засобів самозахисту в мене немає, але я відразу відчуваю - якщо пасажир напідпитку, то мінімізую контакт, погоджуюсь із ним, аби в нього не було бажання зі мною говорити".

Було багато ситуацій, коли Євгенію запрошували на каву чи на вино, але вона одразу відмовляла.

"Найбільше в моїй роботі подобається спілкування з людьми - щодня це купа історій. Також дуже люблю наше місто. За цей час я відкрила стільки місць, про які раніше і не уявляла. Люблю цей рух, потік, центр міста".

Після відкриття закладів громадського харчування Євгенія повернулася на роботу на кухню, але час від часу продовжує "таксувати".

"Я люблю готувати, люблю їсти. Це моя захоплення".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!