"Дау. Бабин Яр": як Ілля Хржановський взявся за меморіал Голокосту і розлютив українців

Меморіал у київському Бабиному Яру, де нацисти вбили десятки тисяч євреїв, задумували як найважливіший пам'ятник жертвам Голокосту на пострадянському просторі. Але проєкт, який фінансують мільярдери з Росії та України, а курує Ілля Хржановський, опинився під загрозою - критики називають його "Голокост-Діснеєм" і вимагають звільнити режисера. Ідеї ​​Хржановського, з якими він прийшов у проєкт, викликали критику європейських і українських експертів, а концепції у нього наразі немає, з'ясувала Російська служба Бі-бі-сі.

Режисер Ілля Хржановський знову в центрі скандалу. Восени 2019 року він пристав на пропозицію спонсорів і став художнім керівником меморіалу Голокосту в Бабиному Яру. Контракт підписали на початку 2020-го.

На знак протесту проти планів і стилю роботи режисера проєкт покинув головний історик меморіального центру "Бабин Яр", дослідник Голокосту Карел Беркхоф.

Звільнення Хржановського зажадали українські письменники, історики, журналісти, керівники музеїв. Всі сторони роздають десятки інтерв'ю, критикуючи або захищаючи концепцію режисера.

Водночас концепції насправді ще не існує - у нової команди немає чітких планів експозиції та програми, а у пресу витекли торішні начерки.

Російська служба Бі-бі-сі поговорила з двома десятками колишніх і нинішніх співробітників меморіалу, кураторів, художників і критиків.

Одні розповідали про авторитарний стиль керівництва Хржановського і профнепридатність нової команди.

Інші нарікали на те, що опонентів більше обурює російське громадянство спонсорів і керівників меморіалу, аніж сам проєкт, подробиці якого широкій публіці невідомі.

Скандал швидко став політичним - з критикою вже виступив комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради. ВВС дізналася, що Хржановський звертався до Андрія Єрмака, який зараз очолює Офіс президента, з пропозицією включити представника влади до наглядової ради фонду.

Режисер підтвердив цю інформацію. Речниця пана Єрмака не відповіла на питання ВВС.

Російська служба Бі-бі-сі вивчила хронологію проєкту.

З Лондона до Києва

Зараз Бабин Яр - великий парк, розташований неподалік від центру Києва. Там є кілька пам'ятників, присвячених подіям 1941 року, але музею або меморіалу, що розповідає про трагедію, немає.

На вході до парку можна купити каву і шаурму, а лавки, встановлені під час нещодавньої реконструкції, часом використовують для розпивання пива.

Створення нового меморіалу в Бабиному Яру розпочалося у 2015 році, із зустрічі в офісі тоді ще кандидата у мери Києва Віталія Кличка. На ній заслужений скульптор Михайло Рева, співавтор Ернста Невідомого, автор монумента "Пам'яті жертв тероризму в усьому світі", і девелопер Павло Фукс (в Росії його звинувачують в шахрайстві, зараз в еміграції) представили майбутньому градоначальнику ідею створення нового меморіалу в Бабиному Яру.

Кличко підтримав проєкт і разом із Фуксом почав шукати гроші.

Ідеєю зацікавилися російські та українські бізнесмени - акціонери "Альфа-Груп" Михайло Фрідман і Герман Хан, металургійний магнат Віктор Пінчук, власник галереї сучасного мистецтва PinchukArtCentre. Ініціативу публічно підтримав і президент Петро Порошенко.

Земля в Бабиному Яру, обрана для меморіалу, була в оренді у проросійського політика, бізнесмена Вадима Рабиновича.

Рабинович теж хотів створити меморіал, але таки поступився правом оренди.

На сьогодні донори перерахували близько 8 млн доларів. На будівництво музею вони обіцяють виділити 100 млн, говорить новий генеральний директор меморіального центру Макс Яковер.

У 2017 році створили наглядову раду фонду. Окрім донорів, до неї увійшли брат мера боксер Володимир Кличко, колишній гендиректор ЮНЕСКО Ірина Бокова, музикант і політик Святослав Вакарчук, головний рабин України Яків Дов Блайх, експрезидент Польщі Олександр Кваснєвський та інші.

Очолив раду Натан Щаранський - знаменитий радянський дисидент та ізраїльський політик. Виконавчим директором фонду призначили Яну Барінову, яка з 2015 року координувала робочу групу і писала в Сорбонні дисертацію на тему нових медіа та історичної пам'яті.

Наступні три роки фонд активно розвивався: йшли консультації з єврейською громадою, співробітники вивчали попередні проєкти пам'ятників і музеїв на місці Бабиного Яру. Стара команда вважає, що була виконана величезна робота: написали історичний наратив, провели міжнародний архітектурний конкурс, створили візуальний стиль, запустили сайт і освітні програми.

"Опрацювання травми є нагальним завданням України як перехідної держави", - говорить пані Барінова. Меморіал, за її словами, мав підтвердити розрив України з тоталітарним радянським минулим, в якому замовчували Голокост як трагедію єврейського народу.

Але спонсори проєкту бачили історію інакше. Як переломний момент колишні співробітники згадують засідання наглядової ради у травні 2019 року. На запрошення Михайла Фрідмана на зустрічі був присутній Ілля Хржановський.

Попередні 15 років його головним проєктом були фільми з серії "Дау" (за мотивами подій з життя фізика Льва Ландау), непостановочні сцени сексу й насильства у яких другий рік викликають запеклі суперечки. Загальний бюджет усіх фільмів міг скласти 70 млн доларів, з'ясувала Російська служба Бі-бі-сі.

На зустріч у травні Фрідман і Хржановський запросили також Джонатана Літтела, автора роману про Голокост "Благочинні", але співпраці не вийшло. "Мені загалом нецікаво брати участь у формальних структурах, тому я відмовився від будь-якої офіційного участі", - сказав пан Літтелл ВВС.

Сам Фрідман, якому додзвонився кореспондент ВВС, відмовився від коментарів. Хржановський згадував запрошення до проєкту так. "Я з Мішею в якийсь момент став багато спілкуватися... Фрідман мене запитав, чи не можу я подивитися на проєкт, яким вони займаються, і подумати, як можна в цей проєкт внести якусь обставину, яка могла б дозволити емоційному зануренню глядачів статися", - сказав він в інтерв'ю Ксенії Собчак.

Спочатку передбачали, що Хржановський буде просто консультувати проєкт. Одним з таких же запрошених консультантів був Ілля Осколков-Ценципер. Він раніше займався реновацією ВДНГ у Москві, а меморіалу допомагав з проведенням архітектурного конкурсу.

Влітку за дорученням Хржановського до Києва приїздили ключові члени команди "Дау". Вони зустрічалися зі співробітниками меморіалу, вивчали Бабин Яр. Співробітникам стало зрозуміло, що Хржановський - не просто консультант, а щось на кшталт ревізора, згадує колишній співробітник меморіалу. У серпні, за результатами проведеного режисером аудиту, оголосили про скорочення штату.

Стосунки у Хржановського зі співробітниками меморіалу не склалися одразу. Режисер скаржився, що у бізнес-центрі, де був розташований офіс, немає потрібної йому "енергії", і все критикував, згадують колишні співробітники. В результаті, коли він і його помічники призначали зустрічі, працівники відмовлялися затриматися після кінця робочого дня або пропускати обідню перерву.

Режисер зробив висновок, що люди сидять на великій зарплаті і нічого не роблять, розповідають співрозмовники ВВС. Колишні співробітники пояснюють, що це була захисна реакція - вони йшли, щоб уникнути неприємного спілкування та перевірок людини, яка не мала необхідних, нехай і формальних, повноважень і кваліфікації.

"Ілля хотів звільнити абсолютно всіх"

У листопаді наглядова рада оголосила співробітникам про призначення Хржановського художнім керівником уже офіційно. Результати архітектурного конкурсу заморозили, а будівництво відклали на невизначений термін. Генеральний і виконавчий директори пішли у відставку.

Хржановський називав проєкти старої команди незначними і хотів звільнити більшість співробітників, розповідав в інтерв'ю "Історичній правді" директор Інституту національної пам'яті Антон Дробович.

"Ілля хотів звільнити абсолютно всіх", - підтверджує один зі співрозмовників ВВС, з яким Хржановський ділився своїми планами.

Одним з перших рішень художнього керівника був переїзд команди з сучасного бізнес-центру до знайомої йому квартири на розі Великої Житомирської та Володимирської вулиць. Раніше у цій квартирі монтували звук фільмів "Дау".

У новому офісі було темно і холодно. Співробітники рятувалися обігрівачами - але через них вилітали пробки. В туалеті не було гарячої води, зате там проводили наради - це було єдине просторе приміщення з диванами. У під'їзді спав безхатько і пахло каналізацією. Ліфт часто ламався.

Підозрюючи, що його підлеглі мало працюють, Хржановський зажадав, щоб усі писали щоденні звіти про свою роботу в таблиці Excel - по комірці на кожні півгодини робочого часу. Частина команди навідріз відмовилася їх заповнювати, в результаті цю практику скасували.

У розмові з кореспондентом ВВС Хржановський каже, що переїзд був "питанням енергії" та економії - за його словами, оренда квартири на Володимирській була удесятеро дешевше колишнього офісу. Йому не подобається, що офіс в Києві називають "квартирою "Дау": "Це просто офіс".

У лютому частина команди меморіалу з'їздила на запрошення Хржановського на покази "Дау" в Берліні. Після повернення в офіс, де лежали реквізити й залишки апаратури, вони все ще обговорювали фільми. Приблизно тоді вони жартома охрестили свою роботу "Дау. Бабин Яр", за аналогією з назвами картин ("Дау. Дегенерація", "Дау. Наташа" тощо).

Осінь в Києві

Очоливши меморіал, Хржановський почав знайомитися з молодими київськими художниками, мистецтвознавцями та кураторами, запрошував їх у ресторани й на зустрічі в офіс, ходив в гості, розповіли ВВС кілька учасників цих зустрічей. За їхніми словами, він охоче відповідав на складні питання про "Дау" і розмовляв на рівних.

Єдиної думки в середовищі культурологів при цьому не було. Ще тоді деякі критики обурилися участю російського неонациста Максима "Тесака" Марцинкевича у фільмі "Дау. Дегенерація". У кадрі він вбиває свиню, позначену шестикутною зіркою.

Зараз "Тесак" відбуває термін у російській в'язниці за напад на людей і розбій.

"Будь-яка людина, яка не співпрацювала з неонацистом "Тесаком", з цією посадою впоралася б краще", - іронізує соціолог Анна Гриценко.

Хржановський називає ці звинувачення перекручуванням і злочинним наклепом, а "Дау" - антифашистським фільмом. "Мене дискредитують, коли починають приписувати співпрацю з неонацистами," - сказав він ВВС.

Першим публічним скандалом у Києві стала пропозиція перейменувати станцію метро "Дорогожичі" на "Бабин Яр". Один з критиків назвав цей хід "провокаційним випробуванням кордонів громадського терпіння", в якому будь-якого опонента автоматично підозрюють у антисемітизмі.

Багатьох обурила думка про зміну київського топоніма з подачі російського режисера, про етичність робіт якого йдуть запеклі суперечки.

Колишній директор центру "Бабин Яр" з комунікацій Мирон Василик називає цю історію піар-катастрофою, "Disaster 101". Він не проти перейменування - але, за його словами, необхідно було спочатку провести соцопитування, роботу з громадською думкою і тільки після цього говорити про перейменування.

"Ця ідея викликала дискусію в суспільстві, оскільки за три останні роки було багато всього перейменовано в місті", - сказала ВВС речниця мера Києва.

Але всерйоз український фронт для Хржановського відкрився тільки в квітні, після появи двох фільмів із серії "Дау" у відкритому доступі. Лікаря-нейропсихолога Олену Самойленко обурила сцена з немовлятами з харківського дитбудинку, які лежать у клітці з прикріпленими до голови проводами і голосно кричать.

На заклик українського уповноваженого з прав дитини Миколи Кулеби прокуратура Харківської області почала перевірку фільму.

Представники "Дау" запевняли омбудсмена, що на зйомках поруч із дітьми перебували їхні законні представники, процес тривав дві години, жодного впливу апаратури на дітей не було, а їхні крики були посилені при монтажі.

"Вакханалія і цькування фільму і його автора, які піднялися в інформаційному просторі демократичної, вільної держави Україна, мені здаються негідними, низькими і просто огидними", - захищав Хржановського режисер Сергій Лозниця в інтерв'ю "Суспільне Новини".

Спалювати трупи або не спалювати трупи

Однак квітневий скандал навколо декількох слайдів, створених у Powerpoint, затьмарив навіть суперечки про етичність "Дау". Йдеться про уривки з презентації, яку Хржановський відправив наглядовій раді меморіалу "Бабин Яр" у вересні 2019 року.

За словами джерела ВВС, презентація була частиною переговорів - на її основі Хржановського затвердили як майбутнього художнього керівника фонду.

Хржановський надав цю презентацію у розпорядження ВВС. Повністю її ніде не публікували, але великі частини потрапили у ЗМІ наприкінці квітня. Документ виглядає як серія чорнових нотаток - в ньому немає логотипів, списку авторів або оригінальних зображень, зате багато скопійованого з інтернету тексту і картинок.

Перший слайд - чорно-біла анімація, що нагадує рекламу техно-вечірки. Слідом ідуть два колажі з фотографіями єврейських в'язнів і тіл розстріляних. Починається документ із розділу про філософію, а потім переходить до пропозицій по експозиції.

В окремому розділі розповідається про психологічні експерименти початку 1970-х, які можуть бути адаптовані для проєкту - зокрема й суперечливий Стенфордський тюремний експеримент, у якому відтворили модель в'язниці, а учасники грали роль ув'язнених і наглядачів. Опис дослідів місцями скопійовано з інтернету.

У слайді про зони віртуальної реальності обговорюють можливі сценарії за мотивами Голокосту. "Ми запропонуємо різні VR-подорожі, які помістять відвідувачів, окрім іншого, в ролі жертв, колабораціоністів, нацистів і в'язнів війни, яким доводилося спалювати трупи", - йдеться на слайді 94.

Побачивши цю презентацію, голова робочої групи по формуванню експозиції, австрійський експерт Дітер Богнер, написав відкритого листа наглядовій раді. У листі він розірвав відносини з фондом, назвав ідеї Хржановського "Голокост-Діснеєм" і звернув увагу, що використаний копіпаст може "вразити недосвідченого читача".

Коли документ потрапив у інтернет, український сегмент Facebook вибухнув. Авторів концепції звинуватили в образі пам'яті жертв нацизму і створенні луна-парку замість меморіалу. Хржановський каже, що це брехня і перекручування. "Звідки мова про "спалювати трупи", я взагалі не можу зрозуміти. Трупи спалювати ми не пропонували", - стверджує режисер.

На запитання ВВС, чи бачить він зараз частиною експозиції програму про жертв і катів, Хржановський сказав: "Я її не бачу, тому що я зараз про неї не думаю, але нічого кримінального, я вам чесно скажу, я в ній не бачу".

Критики Хржановського наполягають, що презентація і є його баченням для меморіалу. Сам художній керівник каже, що це лише робочий матеріал, а свої плани він представить наглядовій раді 15 червня, і це буде ще не офіційна концепція експозиції та простору.

"Концепції немає поки що, вона поки що не готова. Я тільки цим почав займатися", - сказав режисер ВВС.

Але саме цю презентацію команда Хржановського показувала на зустрічах всю осінь і зиму. Вона була єдиним програмним документом нової команди, сказав ВВС колишній головний історик меморіалу Карел Беркхоф. Спірним творчий метод Хржановського вважає не лише він.

Уся влада - раді

"Тут важливий глибинний такт, - сказав ВВС скульптор Михайло Рева, який стояв біля витоків меморіалу. - Те, що я прочитав, і те, що робить зараз Ілля, - для мене це незрозуміло. Як можна робити якісь експерименти у місці, де було пекло?"

Історик Георгій Касьянов, заввідділом новітньої історії та політики Інституту історії України Національної академії наук, сказав в розмові з ВВС, що свобода художнього висловлювання недоречна, коли йдеться про пам'ять Голокосту.

"Я згоден з тією точкою зору, що артпроєкт і комеморативний проєкт - це різні речі. Поки йдеться про "чисте мистецтво" - "художник може образити кожного", це його право. Коли мова заходить про таку тему, як Голокост і його публічні репрезентації, межі свободи творчості звужуються етичними імперативами. Це вже не "чисте мистецтво", - сказав Касьянов.

"Звичайно, у випадку з Бабиним Яром пропозицію пограти в катів і жертв адресовано стороннім людям. Але на мій погляд - це та сама релятивізація одного з найжахливіших в історії XX століття злочинів", - вважає він.

До травня суперечка кінокритиків і кураторів переросла в національний скандал, а Хржановський став відомою в українських соцмережах людиною.

"Те, що зі мною відбувається, нагадує трохи вже справу Бейліса," - каже режисер. (Антисемітськи налаштоване слідство у 1911 році помилково звинуватило київського єврея Менделя Бейліса у ритуальному вбивстві немовляти. В результаті одного з найгучніших судових процесів Російської імперії Бейліса виправдали).

На початку травня голова наглядової ради фонду Натан Щаранський запевнив, що рада не збирається звільняти Хржановського, і закликав дочекатися засідання 15 червня, коли той повинен представити свої плани.

"Я особисто прилітав в Україну на кілька годин, щоб зустрітися з президентом Зеленським і сказати, що ми дуже хочемо, щоб ви призначили свого представника повноправним членом нашої ради", - сказав Щаранський в інтерв'ю "Українській правді".

ВВС дізналася, що Хржановський звертався з такою ж пропозицією до Андрія Єрмака, який на той момент обіймав посаду помічника президента України. Режисер підтвердив цю інформацію і додав, що помічник президента попросив представити "офіційний проєкт", якого тоді ще не було. У лютому пан Єрмак очолив Офіс президента.

6 травня на сайті меморіалу вийшла заява, підписана усіма членами наглядової ради. У ній ідеться, що Хржановський представить "шляхи художнього втілення ідей музею" до кінця року, і повторюється заклик до керівництва України делегувати свого представника до наглядової ради.

У підготовці матеріалу брали участь Анастасія Сорока і Святослав Хоменко.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!