Як мій син перетворився з геймера на залежного азартного гравця
Зазвичай це буденна боротьба батьків - змусити дитину перестати грати в онлайн відеоігри.
Але для цього батька така, на перший погляд, тривіальна ситуація перетворилась на кошмар.
Стів розповів кореспондентці BBC Беккі Мілліган, як його син перетворився з геймера на залежного азартного гравця.
"Я б ніколи в житті не подумав, що відеоігри можуть призвести до залежності від азартних ігор", - каже він.
Стів сидить на лавці на церковному подвір'ї. Він погодився поговорити зі мною про ігрову залежність сина. Він нервує, адже ніколи раніше не давав інтерв'ю, і я відчуваю його тривогу.
Його син, трохи старший за 20-ть років, зараз проходить реабілітацію і почувається добре, але це тривалий і непростий процес, каже батько.
"У нас були жахливі три роки. Нікому не побажаю пройти через те, через що пройшли ми. Коли ми вперше виявили, що у нашого сина залежність від азартних ігор, ми не знали, що робити".
Стів розповідає, як однієї ночі син витратив тижневу заробітну плату за лічені хвилини. Він був розгублений і звернувся по допомогу до батьків. Вони вчинили так, як на їхньому місці вчинили б багато інших батьків: заплатили його борг, сподіваючись, що на цьому все завершиться. Однак цього не сталося.
Я кажу Стіву, що спілкувалася з іншими батьками, у чиїх дітей розвинувся ігровий розлад, і вони спочатку також сплачували їхні борги, не усвідомлюючи рівень залежності своїх дітей.
"Ми думали, що це лише незначна проблема. Щось таке, що трапляється з усіма дітьми", - розповів мені один батько. Саме так спочатку думав і Стів.
Вони з дружиною вже певний час знали, що їхній син любив ставити ставки. Але багато їхніх друзів також полюбляли ризик азартних ігор, і вони не вбачали у цьому чогось надзвичайного.
Однак через рік Стів був шокований, дізнавшись, що його син грає на чужі гроші та програє великі суми.
"Це була онлайн-рулетка. І це стало його падінням", - говорить він мені.
Тоді Стів зрозумів, що це дуже серйозна проблема. Вони з дружиною не знали, що робити. Вони почали уникати людей, перестали бачитися з друзями. Вони переймалися, що скажуть люди.
"Ми були безпорадні. Ми не знали, куди звернутись. Ми витрачали місяці на пошуки відповідей та проведення власних досліджень", - каже Стів.
Минулого року вони з дружиною вирушили на зустріч організації GamAnon для сімей. На початку цього року його син також почав отримувати допомогу.
У Стіва було кілька місяців, щоб збирати і досліджувати інформацію, і він вважає, що залежність його сина бере початок у віці 12-13 років, коли він був одержимий онлайн-іграми, зокрема футболом.
Він міг сидіти у своїй спальні й грати годинами, і так само робили його друзі.
Стів не дуже розумів, що це були за ігри, не кажучи вже про нові технології, які у них використовувалися. Принаймні, син був чимось зайнятий, каже він.
"Ми всі хочемо легкого, спокійного життя. Батьки також можуть лінитися. Коли він сидів і грав на горі, я думав собі: "Це ж не завдає ніякої шкоди?"
Зараз Стів вважає, що футбольні ігри започаткували звички, включно із сидінням годинами в інтернеті, які згодом перетворилися на залежність від азартних ігор.
А головне, на думку Стіва, вони заохочували його сина платити за додаткові продукти, зокрема "набори гравців".
Імена гравців у цих наборах можна було дізнатися лише після того, як заплатиш за них, і саме це, як каже Стів, познайомило його сина з "гострими відчуттями азартних ігор", із шансами та ризиком - зокрема шансом придбати зіркового гравця, який зробив би його непереможним.
Стів вважає, що межа між онлайн-іграми та азартними іграми дуже тонка, і що ті діти, які надмірно грають в інтернеті, на кшталт його сина, ризикують в подальшому стати залежними від азартних ігор. На його думку, не має значення,чи передбачає гра виграш чи програш реальних грошей.
Д-р Генрієтта Боуден-Джонс, психіатр у лікувальному центрі за підтримки медичної служби Британії, каже, що досі не виявили жодного зв'язку між геймерством, "яке може бути токсичним для молоді", та азартними іграми. Наразі щодо цього триває "велика суперечлива розмова", каже вона.
Хоча у доповіді Комісії з азартних ігор було встановлено, що 55 тис. дітей віком від 11 до 16 років у Британії мали проблеми з азартними іграми, д-р Боуден-Джонс каже, що потрібно провести додаткові дослідження щодо цього питання.
За її словами, про обидві ці залежності у дітей відомо мало, і необхідно зрозуміти, що і чому вони роблять, а потім працювати з політиками, законодавцями та чиновниками охорони здоров'я, щоб змінити середовище, у якому вони живуть, розповіла вона BBC.
Це були дуже важкі кілька років для Стіва і його родини. Нещодавно він вирішив залишити свою вчительську роботу і створив благодійну організацію GamFam, щоб допомагати іншим батькам, які можуть опинитися у подібній ситуації.
Як би складно це не було, Стів каже, що батькам потрібно знати, що їхні діти роблять в інтернеті, їм потрібно стати експертами, щоб захистити їх.
"Досліджуйте, встановлюйте обмеження, контролюйте використання девайсів, організовуйте сімейне дозвілля. Стежте за діями дитини, щоб ви могли контролювали те, що відбувається. І головне - не дозволяйте прив'язувати до аккаунта ваші кредитні картки", - каже він.
"Є багато страшних історій, як діти витрачали шалені гроші на додаткові покупки в іграх. Багато з цих ігор рекламуються як безкоштовні, але безкоштовно там далеко не все".
Наприклад, у них пропонують купувати різні віртуальні предмети, наприклад, зброю чи щити, які допомагають перемогти у грі - і геймери не знають, що саме із цих предметів отримають, поки не заплатять за них.
Нещодавно члени Комітету з питань цифрових технологій, культури, медіа та спорту Великої Британії рекомендували контролювати такі продажі в онлайн-іграх так само, як азартні ігри, а продаж таких предметів дітям забороняти повністю.
У заяві BBC, Асоціація інтерактивних розваг Великої Британії, Ukie, повторила заклик Стіва до батьків стежити за поведінкою своїх дітей в інтернеті.
"Поряд із надійним віковими обмеженнями для ігор, усі основні консолі та мобільні пристрої пропонують розумний та простий батьківський контроль. Перш за все, ми рекомендуємо батькам та опікунам безпосередньо спілкуватися з геймерами, розмовляти з ними про ігри, в які вони грають і навіть долучатися до них", - йдеться у повідомленні.
Вес Гімс, керівник Асоціації віртуальних азартних ігор, заявив, що дітям дуже важко пройти процес перевірки, щоб мати змогу грати в азартні ігри онлайн. Він додав, що їхній галузі не дозволяють розміщувати рекламу поблизу шкіл або орієнтувати рекламу на людей молодших за 25 років.
Однак представник компанії Ipsos Mori Стів Гінніс розповів BBC, що фокус-групи, проведені його компанією, показали, що діти та молодь вважають певні аспекти наявної реклами азартних ігор привабливими - наприклад, рекламні пропозиції чи залучення знаменитостей.
"Частина гри"
Засновник ірландської букмекерської контори Paddy Power Стюарт Кенні у 2016 році пішов у відставку через неспроможність вирішити проблему з ігровою залежністю.
Він каже, що реклама "нормалізує" азартні ігри для дітей і що вони стають "майже частиною гри" під час перегляду футболу.
"Це небезпечно, оскільки це рекламують відомі люди. Це засилля реклами, яку вони бачать до, під час і після матчу ... Дітям стало звично думати, що азартні ігри та футбол - це одне і те ж".
Стів каже, що ситуація у його сім'ї наразі покращується. Останню ставку його син поставив у лютому. Вони вже не соромляться того, що сталося, але для того, щоб захистити свого сина, Стів не хоче називати своє прізвище.
Він сподівається, що його нова благодійна організація зможе відвідувати школи та спілкуватися з батьками.
Стів каже, що проблема дитячої азартної залежності має бути вирішена. Якщо нічого не робити, то, за його словами, на нас чекатиме "епідемія катастрофічних масштабів".
Наразі, каже він, єдина допомога, яку ці молоді люди отримують - від своїх батьки.
"Якщо я не зроблю цього зараз, я не зроблю цього ніколи. Я відчуваю, що це покликання, мені потрібно це робити. Мені потрібно надіслати цей сигнал та підтримувати батьків. Я не побажав би того, що пережили ми, своєму найгіршому ворогові".
