Ломаченко перед боєм з Кемпбеллом: гопак не танцюватиму, в політику не піду
Автор фото, facebook.com/VasylLomachenko
У суботу, 31 серпня, пізно ввечері в Лондоні відбудеться бій між українським боксером Василем Ломаченком і британцем Люком Кемпбеллом.
На кону - титули українця WBA (Super) і WBO, а також вакантний пояс WBC.
BBC поспілкувалася напередодні бою з Василем Ломаченком, аби дізнатися, чи станцює він гопак у разі перемоги, як це робив його кум Олександр Усик, чи їздить до Росії та чи планує йти у політику.
BBC:Розкажіть, як ви почуваєтеся перед боєм?
Василь Ломаченко: Ну, хвилююче трохи. Водночас я не можу дочекатися цього вечора, тому що ми, дійсно, йшли до цього дуже довго, ми готувалися дуже важко і завжди перебуваємо в очікуванні поєдинку.
BBC: Що найважче в підготовці?
В.Л.: Найважче - це режим. Дотримуватися режиму, не порушувати його, вчасно лягати спати, прокидатися, вчасно їсти, відпочивати. Ну і, звичайно ж, викладатися на 100% під час тренування.
BBC:Чи вдається родину бачити?
В.Л.: Коли йде підготовка - ні. Тоді ти закритий, ти перебуваєш у таборі, і тебе ніщо не відволікає.
BBC:Скільки часу в такому режимі?
В.Л.: Два місяці. Але ще близько півтора місяця потрібно втягуватися. Коли я готуюся вдома, тоді я з родиною. А потім - за два місяці до бою - я їду в табір.
BBC:Тобто ви два місяці не бачили дітей?
В.Л.: Ні, цього разу я бачив, тому що готувався в Україні. У доньки був день народження, і я їздив на вихідні привітати її. Цього разу вдалося її побачити. У кожного своя професія, у кожного свій хліб.
BBC:13 перемог і лише 1 поразка. Які слова ви говорите собі перед виходом на ринг?
В.Л.: Ніякі. Я не розмовляю сам з собою. Я налаштовуюся. У мене є тренер - батько, у мене є Андрій Борисович, який готує мене психологічно. Це їхня робота, вони кажуть мені якісь слова, якісь мотиваційні речі.
Але з кожним боєм, коли ти стаєш більш досвідченим, дедалі менше знаходиться слів, які можуть тебе якось мотивувати або підтримати. В принципі, ти вже отримав той імунітет, щоб не переживати, не хвилюватися чи не перегоріти перед боєм. Ти вже знаєш, як справлятися зі своїми емоціями.
BBC: Тобто абсолютний штиль - ви взагалі не нервуєте?
В.Л.: Ні, штилю немає. Є невелике хвилювання моря. Якщо буде штиль - це погано. Будь-який спортсмен, який припиняє хвилюватися перед боєм, програє. У будь-якому випадку ти маєш трохи хвилюватися, це тебе зберігає, хвилювання частина інстинкту самозбереження.
BBC: Розповідають про вашу унікальною тактику, про своєрідне поєднання танців з бойовим мистецтвом. В одному з ваших інтерв'ю ви розповіли про те, що ваші батьки наполягли, щоб ви займалися народними танцями. Чи правда це? Легко було?
В.Л.: Так, це правда. Батько сказав мені, що, якщо я хочу продовжувати займатися боксом, то маю піти на танці. Мені не дуже ця ідея сподобалася, я сказав, що цього не буду робити. Він сказав: не будеш ходити на танці - не будеш займатися боксом. Або так, або так. Це, напевно, була єдина мить, коли він поставив ультиматум.
Мені довелося зайнятися танцями, я займався кілька років. Я не знаю, чи це мені допомогло. Не можна двічі увійти в ту саму річку, щоб порівняти, як би я без досвіду танців рухався на ногах. Але я не шкодую ні про що, тому що є результат. І те, що я роблю на рингу, говорить саме за себе.
BBC: Ваш чудовий кум і друг Олександр Усик танцює гопак на рингу, ви не хотіли б також якось спробувати?
В.Л.: Ви пропонуєте мені зробити те саме, тобто вдатися до плагіату? Ні, не хотів би. Кожна людина - індивідуальна, у кожного свій характер. Хтось демонструє, а хтось приховує свої емоції, хтось на радощах танцює, а хтось стрибає, а хтось спокійно реагує. У кожного свій характер.
BBC: А який у вас характер?
В.Л.: Я можу крикнути, коли виграв. Я можу стрибнути, напевно. Але найбільше я люблю обіймати свою команду після поєдинку.
BBC: Добре. Скажіть, от ви ж з Білгород-Дністровського? Хлопець з Одеської області. Коли ви приїздите до рідного міста, до вас підходять люди на вулиці? Вони кажуть: ух ти, Лома! Або як вони вас називають?
В.Л.: По-різному. Називають мене Василем. У нас місто маленьке, тому всі знають один одного. Гадаю, що люди знають, що я відома і популярна людина, але для них я той самий Вася, Василь, той хлопець, який ріс з ними, у них на очах. Гадаю, вони не відчувають значної ейфорії, як наприклад, люди в місті, куди я приїжджаю вперше. Це різні відчуття. І мені, напевно, це більше подобається, тому що я хлопець простий.
Зрозуміло, що мені не подобається, коли мені набридають, коли занадто нав'язуються. Але мені, напевно, простіше з людьми, з якими я ріс, які не підбирають слів, поводяться зі мною так, як десять років тому, коли я був просто Василем. Мені це подобається.
BBC: Вони підтримують, заздрять?
В.Л.: Звісно, є і ті, які заздрять, і ті, хто радіє щиро, підтримує. Якщо ми говоримо про близьких, про друзів, про родину - про людей, які тебе оточують, - звичайно, вони підтримують. Якщо говорити просто про сторонніх людей, для яких я лише знайомий, можливо, вони також якось підтримують, але я не знаю, як.
BBC: Як думаєте, багато українських фанатів прийде на ваш бій в суботу?
В.Л.: Гадаю, що так. У мене просто був досвід, я вже боксував у Лондоні в 2012 році і в 2013, коли була професійна серія "Українських отаманів", коли ми боксували з "Британськими левами". І тоді зал був заповнений лише українцями. У мене було відчуття, що ми боксуємо десь в Україні. Навколо були лише українські прапори і рідна мова.
Автор фото, Getty Images
BBC: В одному зі своїх останніх інтерв'ю ви сказали, що не знаєте, що буде після того, як зберете всі чотири чемпіонські пояси. Що, можливо, ви будете більше займатися риболовлею або взагалі зміните сферу діяльності.
В.Л.: Я казав таке, так.
BBC: А ви не планували, наприклад, стати мером, як Віталій Кличко?
В.Л.: Я вважаю, що кожен має займатися своєю справою. Я - максималіст. І якби захотів піти в політику, то неодмінно вчився б цьому, у мене була б юридична освіта. Ти не можеш просто так прийти і стати мером, ти повинен на цьому розумітися. Це особисто моя думка. Це не моя справа.
Я нікого не суджу і не засуджую - правильно це чи ні. Але якби я захотів туди піти, то, вважаю, для цього необхідно вчитися спочатку, бути освіченим. Це все одно, що ти прийшов до школи, тобі дали домашнє завдання, і вчитель тебе запитує, чи ти його виконав? А ти не вивчив. І як ти будеш виглядати перед класом, перед учителем? Мені здається, це аналогічна ситуація.
BBC:Вам не надходили пропозиції від українських політичних партій?
В.Л.: Надходили, надходили.
BBC: Від яких, не скажете?
В.Л.: Ні, не скажу.
BBC: І що ви їм відповіли?
В.Л.: Я сказав, що я поза політикою, мене це не цікавить.
BBC: До одного з боїв вам допомагав готуватися Олександр Беспутін, російський боксер. До цього бою він теж допомагав готуватися?
В.Л.: Мені допомагав не лише російський боксер. Допомагали боксери з Мексики, з Аргентини, з Венесуели і Колумбії. Кубинці мені допомагали. Я не знаю, чому ви мене запитали саме про Олександра Беспутіна.
BBC: Через складні політичні відносини між Україною і Росією. Впливає це якось на вашу кар'єру? Я знаю, що Олександр Усик якось відмовився битися з російським боксером, щоб не було надмірного політичного тиску.
В.Л.: Ви знаєте, у мене багато друзів з Росії, я дружив з ними з дитинства. Це були хлопці, друзі, з якими ми змагалися, коли були юніорами, кадетами. Ми були разом на різних змаганнях, зборах. А через те, що у нас напружена політична ситуація нагорі, я ж не можу розірвати стосунки зі своїми друзями. Через те, що нагорі йде якийсь поділ, якась політика.
Це, відверто кажучи, не моя справа, і я не хотів би туди лізти і це коментувати.
BBC: До Росії ви їздили?
В.Л.: Я їздив до Росії, на бій до Сашка.
BBC: Що б ви хотіли передати своїм українським фанатам, можливо, не лише українським, а й російським?
В.Л.: Я хотів би передати фанатам, щоб вони не звертали уваги на політику, на тих людей, які ділять нас. Я хотів би всім побажати, щоб у кожного була своя думка, і щоб спорт і бокс нас усіх об'єднували. Всім дякую. До зустрічі!
З Василем Ломаченком спілкувалася кореспондентка ВВС Ольга Мальчевська.
