Китайський Новий рік 2019: як його святкують у Харкові

Найголовніше та найдовше свято у Китаї та інших країнах сходу - китайський Новий рік - розпочалося в ніч на 5 лютого. Відтоді стартує цикл святкувань, який завершиться 19 лютого Святом ліхтарів.

Цей час - створений задля примирення, побажань щастя та приваблення удачі. Познайомити харків'ян зі східними традиціями вирішили викладачі інституту Конфуція.

Червоний колір та каліграфія

Поряд із Дін Шивеном - китайська туш та червоний папір. Традиційному мистецтву китайського письма навчався рік, каже директор інституту Конфуція.

Напередодні нового року за східним календарем освітянин власноруч відтворює в ієрогліфах побажання харків'ян в одному з розважальних центрів міського парку.

Каліграфічне зображення парних написів - одна зі святкових традицій. Там щастя, удача та мрії, які хотілося б здійснити у прийдешньому році, пояснює Дін Шивен.

"Написи можна наклеювати на стіну, або на вікно чи поряд із вхідними дверима. Аби збутися, вони мають висіти весь рік і наступного року їх заміняють на нові".

"Щастя" та "удачу" вирізають з паперу та заплітають у традиційних китайських вузликах. За умов невеличкого розміру їх можна носити із собою до наступного року.

Головний колір - червоний, традиційний для Китаю. Символізує надію у новому році. На прихильність Жовтого Земляного Кабана розраховуватиме той, хто вдягнеться у цей колір з голови до п'ят, каже директор інституту Конфуція. І розвіює міф про те, що у рік свині не можна мати свинину на столі:

"Свинину потрібно їсти обов'язково. Свиня у Китаї - символ щастя, підкреслює Шивен, - є навіть таке прислів'я, чим свиня товща, тим більше буде щастя".

Традиція возз'єднання

Та чи не найголовніша традиція китайського нового року - збиратися із сім'єю разом.

"Неважливо, як далеко, за скільки кілометрів вони один від одного, - підкреслює Дін Шивен, - за святковим столом мають зібратися всі рідні".

Люди ласують смаколиками, згадують своїх предків, моляться за удачу, щастя та здоров'я у прийдешньому році.

Святкування без сім'ї

"У Харкові китайці поділяються на декілька груп, - пояснює викладач Інституту Конфуція Лі Чже. - Це ті, хто працює на торгівельних майданчиків центру "Барабашове", студенти та викладачі ВИШів".

Цього року Інна Чу вітатиме батьків з китайським новим роком через інтернет. У Харкові дівчина вже шостий рік.

Тут навчається в університеті імені В.Н. Каразіна, на філологічному факультеті. Батьки Інни живуть у Пекіні.

До самотніх свят дівчина ніби звикла. Завдяки сучасним технологіям можна спілкуватися щодня. Та згодом зізнається: "Сім'ї немає поряд, отже трошки самотньо".

Без рідних до України приїздять не лише студенти, а й викладачі.

"Минулого року всім колективом хотіли зустріти новий рік у китайському ресторані, - розповідає Лі Чже. - Прийшли, а він виявився закритим. Отже, свята не вийшло".

Для чого танцюють леви та дракони

Їх традиційний танок має відлякувати злих духів та приваблювати удачу. Жовті та пухнасті леви з величезними очима - жодне святкування нового року не проходить без цих кицьок. З фігурою одного звіра вправляються двоє людей.

"Там є елементи бойових китайських мистецтв. Повторити це доволі складно. І ще оченятами потрібно моргати, вибрати руку, якою це робити", - розповідає аніматор Анна Замахаєва.

Дівчина вперше танцює у ролі китайського лева. Рухи із колегами вивчала два тижні, все за відео з інтернету. Каже - наочного прикладу не було, отже довелося вправлятися так.

На танок дракона харків'яни витратили трохи більше часу. Для китайців таке дійство - важливий момент святкування. Це створіння символізує силу та гідність та має приносити удачу. У Харкові посеред центрального парку її приваблювала міфічна рептилія завдовжки 14-метрів.

У Китаї таких святкувань на новий рік набагато більше, кажуть викладачі інституту Конфуція у Харкові. Самі ж освітяни новий рік за східним календарем відзначатимуть 7 лютого у Слов'янську.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

***