Джессіка Аро: "Як я стала жертвою проросійських тролів"

Репортаж журналістки-розслідувачки перетворив її на мішень для тролінгу й погроз, які тривають вже роки. Як це позначилося на її житті?

Джессіка Аро працює у фінській національній телекомпанії YLE. 2014 року вона розслідувала функціонування фабрики проросійських тролів.

Вона виявила докази того, що санкціонована державою агітаційна машина проштовхує прокремлівську лінію через Twitter-боти (автоматичні акаунти) та інші мережі ботів.

Російський уряд неодноразово заперечував, що використовує мережі ботів та інші онлайн-інструменти для впливу на інформаційне поле країн Заходу.

Невдовзі після того, як Аро почала працювати над своєю темою, вона стикнулася із систематичною кампанією проти себе, яка триває і досі. Її особисті дані, в тому числі її адресу, контактну інформацію та місцеперебування, поширили в інтернеті, і тролі почали розповсюджувати брехливі історії про неї.

Переслідування призвело до поліцейського розслідування та судових справ, деякі з яких вона не може коментувати. Про свій досвід вона розповіла BBC Trending.

Чим вас зацікавили онлайн-дезінформація та боти?

2014 року я зрозуміла, що у російській інформаційній війні з'явилося нове явище. Це були анонімні або фальшиві акаунти, через які в соцмережах (Facebook, Vkontakte, Twitter) ширилася пропаганда. Я хотіла дізнатись, як вони впливають на Фінляндію, на свободу слова та публічні дебати.

Я попросила фінів розповісти мені про свій досвід.

(Невдовзі. - Ред.) пропагандисти почали поширювати фальшиву інформацію про мене в російському інформаційному просторі. Я була змальована як якийсь іноземний агент чи іноземний шпигун.

Мою контактну інформацію розмістили онлайн поруч із цією дезінформацією. Це найбільша проблема: деякі люди дійсно вірять в це, і вони зв'язувалися зі мною, телефонували мені, надсилали неприємні повідомлення та погрожували телефоном. Так усе почалося. Це був вересень 2014 року, і усе це досі триває. Воно стало дуже нездоровим і загрозливим.

Що іще робили тролі?

Один жахливий расист-неонацист, який просував фейкові новинні сайти, почав публікувати десятки або сотні історій про мене, в яких він називав мене людиною, у якої пошкоджений мозок, і людиною, яка поширює теорії змов.

Вони також опублікували мою приватну інформацію про здоров'я. Деякі тролі відкопали старі судові справи і виявили, що, коли я була дуже молода, у 20 років, мене оштрафували на 300 євро за вживання наркотиків. Я справді мала серйозну проблему з наркотиками. Вони перетворили це на справді жахливу, пропагандистську історію, зобразивши мене як "наркоторгівця НАТО".

Також вони намагалися переслідувати мене, повідомляючи, де я планую виступати з доповідями, де я проводитиму навчальні курси. Вони насправді намагаються вбити мою особистість.

У якийсь момент почалася кампанія музичних кліпів проти мене. Акаунти тролів поширили пісню студійної якості про мене, у якій ішлося, що я "дурна блондинка", яка лише уявляє собі увесь цей феномен тролів, і що насправді я якийсь шпигун США чи НАТО. Вони найняли актрису, яка грала у цих відео мене, і поширили їх у Twitter і Facebook.

Чи це змусило вас замислитися, чи продовжувати займатся історіями про імовірну російську дезінформацію?

Спочатку, коли я помітила, що про мене поширюється стільки дезінформації, я зрозуміла, що це насправді набагато важливіша тема, ніж я спочатку думала.

Вони б не нападали так на мене, якби це було якесь незначне питання. Тож усією цією жорстокістю й агітацією вони лише показали, що це явище тролів є справжнім, і це - справді серйозна тема.

Багато людей, які досліджують ці історії, побачили нову тактику, коли боти масово підписуються на вас у Twitter.

Зі мною теж так було. Багато з цих ботів - гарячі дівчата, які виглядають дуже цікаво. Але, якщо ви придивитесь до них ближче, то побачите, що часто це - лише частини мереж тролів і ботів.

Усе це справді лякає: наскільки швидко вони працюють, наскільки швидко у вас, наприклад, може з'явитися тисяча чи дві нових фоловерів.

Хтось може подумати: "О, Боже, на мене націлені так багато тролів", і запитати себе, що ж вони будуть робити. Тож абсолютно зрозуміло, чому це може непокоїти. Вони ж моторошні.

Чого вам коштувало це розслідування?

Іноді бувають складні дні. Але тому, що у мене так багато хороших друзів і так багато експертів, які також вивчають цю тему і допомагають мені, а також тому, що мене дуже підтримують фіни, у мене все добре.

Я не можу розповісти, наскільки я вдячна фінській поліції, яка надала мені ключову підтримку.

Деяких із цих (Проросійських. - Ред.) активістів підозрюють у серйозних злочинах. Крім того, фінська поліція вже створила підрозділ із боротьби з поширенням мови ненависті.

Інтерв'ю Вілла Єйтса