Чи хотіли б ви скуштувати піцу "з чотирма квітами"?

Хоча деякі начинки для піци за рецептами Йосуке Масуко, напевно, шокували б гордих італійців, неможливо не захоплюватись тим, як пильно він стежить за якістю своєї продукції.

Цей 38-річний виходець з Японії - засновник однієї з найпопулярніших у В'єтнамі мережі піцерій Pizza 4Ps.

До мережі входять шість ресторанів у трьох найбільших містах країни - Хошиміні (колишньому Сайгоні), Ханої та Данангу. Завжди переповнені, ці ресторани щоденно обслуговують понад 3000 відвідувачів.

Люди стікаються сюди, щоби поласувати смачною піцою з різними начинками: лосось у соусі місо, курка теріякі чи свинина, смажена з імбиром. Утім, у меню присутні і більш традиційні смаки - маргарита чи піца з пармською шинкою.

Пан Масуко надзвичайно уважний до деталей: коли в 2011 році відкрився його перший ресторан у Хошиміні, він відмовлявся приймати оплату за піцу, яка мала не ідеально круглу форму.

Основні інгредієнти для його піци надходили з Італії, включно з борошном і томатним соусом; але його непокоїла недостатня свіжість моцарели, яка мусила терпіти довгі авіаперевезення, та й загалом той факт, що продукти могли постачати лише двічі на тиждень.

Тоді він вирішив, що вироблятиме потрібні продукти самостійно. Оскільки у В'єтнамі не роблять моцарели, він не мав у кого навчитися - й опанував це виробництво за допомогою відеоуроків із YouTube.

Потім, розчарований якістю в'єтнамського молока, він придбав власну ферму з коровами.

Можливо, хтось вважатиме, що це занадто, але пан Масуко на менше не погоджується.

"Місія наших ресторанів - дарувати захоплення і ділитися щастям, - каже він. - А для цього ми мусимо завжди перевищувати очікування клієнтів".

Ні японців, ні в'єтнамців не вважають палкими поціновувачами піци, але пан Масуко захопився приготуванням цієї страви в 2004 році, коли встановив дров'яну піч у саду біля свого токійського будинку.

"Щовихідних ми з друзями готували піцу і прекрасно проводили час. Тоді я зрозумів, що маю хист тішити людей смачною їжею в затишній атмосфері".

Втім, заробляти піцою на прожиття він почав лише через сім років. На той час пан Масуко уже жив у В'єтнамі, де працював у японській інвестиційній фірмі.

Він помітив, як стрімко зростає в'єтнамський середній клас і як успішно поширюються тут всесвітні мережі піцерій, такі як Pizza Hut i Dominos.

Оскільки В'єтнам колись був французькою колонією, його мешканці звикли до хлібних виробів, зокрема багетів, тож для більшості піца не стала такою вже екзотикою.

Отже, з теплими спогадами про свої домашні експерименти, пан Масуко залишив посаду в інвестиційному секторі та скористався 100 тисячами доларів заощаджень, щоб відкрити першу піцерію Pizza 4Ps у центрі Хошиміна.

"4Ps" у назві означає "for peace" - "за мир". "Це символізує наше прагнення до миру в душі та духовного багатства", - пояснює пан Масуко.

Озираючись назад, він пригадує, що йому було непросто лишити роботу в інвестиційній фірмі.

"Це була хороша робота, - каже він. - Компанія навіть оплачувала нам житло. Коли ми відкрили перший ресторан, моїй старшій дочці було лише три роки".

"Звісно, я хвилювався, що справи не підуть - та водночас відчував, що хочу спробувати. Мені потрібна була ця висока планка".

На щастя, до ресторану швидко прийшов успіх, і відтоді компанія пана Масуко стабільно росте.

На початку тут працювали десять працівників, а зараз - 700 в'єтнамців і 13 японців, п'ятеро з яких мають керівні посади.

Як розповідає пан Масуко, в перший час після відкриття 90% клієнтів складали японці, 5% - в'єтнамці і ще 5% - представники інших національностей.

Сьогодні ж понад 70% відвідувачів - в'єтнамці.

Окрім власного сирного виробництва, Pizza 4Ps підтримує також локальне вирощування овочів в'єтнамськими фермерами (наприклад, руколи та листового салату). Частину свого сиру компанія продає іншим ресторанам і готелям.

"У 2016 р. наш виторг склав 7,5 мільйонів доларів, а в 2017 році ми очікуємо вже 15 мільйонів", - каже пан Масуко.

Рано чи пізно він хоче випустити акції компанії на біржу, а також відкрити ресторани мережі в інших країнах.

Керувати бізнесом йому допомагає дружина Санае, з якою він познайомився у тій самій японській інвестиційній фірмі.

Йосуке відповідає за всі справи компанії загалом, а Санае керує персоналом і маркетингом.

Робочою мовою в Pizza 4Ps вирішили зробити не японську і не в'єтнамську, а англійську. Працівників заохочують розмовляти між собою саме нею.

Часом це викликає деякі труднощі, визнає пан Масуко, але найскладніше завдання - подолати міжкультурні відмінності.

"У В'єтнамі та Японії дуже різне ставлення до роботи, - пояснює Санае. - Часом нам непросто порозумітися. Але поступово ситуація покращується".

Ханг До, віце-президент в'єтнамського інвестиційного фонду Seedcom, не дивується успіхам мережі Pizza 4Ps.

"В останні п'ять років разом із економічним підйомом у нашій країні дуже швидко виріс і середній клас. Люди стали відкритіші до різноманітної їжі й напоїв, - каже вона. - А Pizza 4Ps пропонує дуже особливе меню".

Пан Масуко переконаний, що попит і пропозиція на піцу у В'єтнамі зростатиме й далі - і вкладає багато годин у те, щоб його ресторани втримували популярність.

"Я приходжу на роботу о 9 годині та працюю по 13 годин на день. Цій роботі присвячене моє життя".