Рік 2016-й - песимізм зашкалює? Топ-10 міжнародних подій

Рік, що минає, став свідком докорінного переформатування ліберального світоустрою на Заході після "брекзиту" і перемоги Трампа, а також глобального поступу популістських політиків і гасел. На Близькому Сході рік завершився падінням Алеппо, а в Іраку урядове військо і угрупування курдського ополчення перейшло в наступ проти позицій ІД у місті Мосул.

Європа здригнулася від терактів нового типу - зі скеруванням вантажівок у великі натовпи людей. Криза біженців не вщухла, а її гостроту лише частково зняла домовленість між ЄС і Туреччиною. Тим часом світом прокотилася хвиля нападів "самітників", які радикалізувалися під впливом пропаганди антизахідного угрупування "Ісламська держава".

На цьому тлі низка природних катаклізмів лише додалася до загального відчуття песимізму, а відхід у вічність багатьох знакових музикантів і митців став жалобною ноткою у році, який відходить, але залишає наслідки, з якими світові доведеться мати справу в 2017-му.

Нижче - добірка топ-10 міжнародних подій, відібраних редакцією ВВС Україна відповідно до значущості і глибини наслідків для решти світу.

1. Перемога Дональда Трампа

Безперечним лідером за значущістю подій року стало обрання президентом найбільшої світової потуги бізнесмена-мільярдера Дональда Трампа. Кампанія передвиборчої агітації кандидата від Республіканської партії супроводжувалася суперечивими заявами і скандалами, та гаслами, що їх називали такими, що розпалювали міжнаціональну ворожнечу і нетерпимість.

Рейтингові опитування прогнозували перед виборами 8 листопада перемогу кандидатці від демократів Гілларі Клінтон, утім - уже не вперше в 2016 році - опитування не справдилися. Експерти пояснюють перемогу Трампа його обіцянками захистити американські робочі місця і повернути країні "велич", а також його гострою критикою політичного істеблішменту.

Багато оглядачів прогнозують, що після сходження на посаду глави держави Трамп пом'якшить риторику і поміняє політику, однак обраний президент і після виборів не цурався суперечливх заяв, які часто-густо поширював за посередництва свого акаунту в Twitter.

Один такий допис спричинив дипломатичний скандал із Китаєм, інший переполошив військових оглядачів перспективою поновлення гонки ядерних озброєнь.

США мають у своєму арсеналі 7100 ядерних боєголовок, Росія - 7300, згідно з даними американської позапартійної Асоціації контролю за озброєннями. Барак Обама, на відміну від Трампа, на посаді президента вів кампанію за без'ядерний світ.

Обрання президентом США Дональда Трампа за межами тієї країни викликало найпозитивнішу реакцію у Росії, яка розраховує на поліпшення відносин між Москвою і Вашингтоном і поступове скасування санкцій, введених адміністрацією Обами у відповідь на анексію Криму і розпалювання війни на Донбасі в 2014 році.

2. Brexit, aбо Британія "пориває" з ЄС

23 червня британці голосували на референдумі, де стояло одне питання: чи хочуть вони залишатися в складі ЄС. Опитування перед референдумом показували невеликий відрив тих, хто за збереження статусу-кво.

Навіть закляті вороги "брюссельської бюрократії" в особі очільників табору "брекзиту" до оголошення результатів референдуму не вірили в свою перемогу.

Однак 24 червня Велика Британія прокинулася у новій історичній дійсності: країна була поділена, прем'єр-міністр Кемерон оголосив про свою відставку, а британський фунт стрімко впав у вартості щодо американського долара. За вихід із ЄС проголосували 51,9% або 17,4 млн британців, за те, щоби зберегти членство у ЄС - 48,1% або 16,1 млн.

Молоді британці, більшість яких голосували за збереженння членства у ЄС, чулися ошуканими старшим поколінням. Але після приходу до влади нового уряду Терези Мей ясності про те, як саме відбуватиметься процес розлучення між Лондоном і Брюсселем, не побільшало.

Екс-мер Лондона Борис Джонсон, який вів кампанію за вихід із ЄС на основі заяв про суми, - які вважають спотвореними і перебільшеними - що їх буде негайно інвестовано в державну медицину після "брекзиту", отримав портфель міністра закордонних справ у новому британському уряді.

Хоча мільйони британців підписалися під петицією з вимогою провести повторний референдум, уряд заявив, що дороги назад немає: рішення ухвалено і воно не переглядатиметься. Тереза Мей неодноразово заявляла, що Велика Британія введе в дію статтю 50 Лісабонського договору і започаткує формальний дворічний процес переговорів про умови виходу з ЄС до кінця березня 2017 року.

3. Теракти у Європі, і не лише

Акти терору у 2016 році мали широку географію і розтяглися в календарі на цілий рік. В Африці угрупування "Боко Харам" тероризувало Нігерію, "Аш-Шабаб" - Сомалі і Кенію, однак саме послідовники екстремістського угрупування "Ісламська держава" вчинили наймасовіші і найгучніші теракти в географічно віддалених Лівії, США, Індонезії і різних частинах Європи. Це на додачу до регулярного тероризування населення в Іраку і Сирії, де "ІД" втрачає позиції.

Угрупування "ІД" взяло на себе відповідальність за низку скоординованих нападів на аеропорт і метро Брюсселя в березні, коли загинули 32 людини, а ще приблизно 300 були поранені. Події 22 березня в столиці Бельгії вчергове продемонстрували вразливість перед радикалізованими змовниками з числа європейських громадян, що з різних причин податливі перед лицем пропаганди радикалів.

Ще гучнішим і страшнішим за понурим символізмом став напад джихадиста на людей, які святкували День Бастилії в Ніцці, ввечері 14 липня. Він проїхав вантажівкою по людях, які вщент заповнили набережну, вбивши 86-х.

Також під впливом "ІД" озброєний нападник розстріляв 49 людей у гей-клубі Орландо в США, що стало найстрашнішим нападом на американській території після нападів "Аль-Каїди" 11 вересня 2001 року.

Уже під кінець року за таким самими моторошним сценарієм стався напад у Берліні на відвідувачів різдвяного ринку. Загинули щонайменше 12 людей, але ще більші наслідки - для політики "відкритих дверей" Ангели Меркель. Крайньоправі угрупування Німеччини використовують будь-який привід, кожен напад "самітника" для того, щоб підірвати підтримку популярної канцлера перед виборами в 2017 році.

4. Падіння Алеппо

За допомогою російських військ Башар Асад зумів подолати опір повстанців у ключовому місті Алеппо, яке від 2012 року було поділене на дві частини. Запеклі бої за контроль над східною частиною міста точилися від липня, коли приблизно 275 тисяч людей опинилися в оточенні урядових сил і в умовах блокади.

Опір повстанців був придушений після кампанії щільних бомбардувань урядової і російської авіації. ООН розслідує, як виглядає, цілеспрямований напад на конвой з гуманітарною допомогою у вересні і вбивства цивільних після початку евакуації в грудні як приклади злочинів війни.

Бої за Алеппо супроводжувалися особливо великим кровопролиттям, бо густозаселені квартали нещадно бомбардували, зокрема "бочковими бомбами". Влітку світ облетіло фото п'ятирічного хлопчика Омрана Далкіша, пораненого в авіаударі, дезорієнтованого і закривавленого, але без натяку на плач.

Від часу, як у Сирії спалахнула кривава громадянська війна п'ять років тому, там народилося, за оцінками ООН, понад 3,5 млн дітей. Багато з них ніколи не бачили світу, в якому не стріляють.

Росія і Туреччина виступили посередниками між представниками Башара Асада і повстанців, а президент Путін оголосив про початок перемир'я.

5. Путч у Туреччині

Спроба військового перевороту в Туреччині 15 липня зазнала поразки, однак придушення заколоту започаткувало в країні період політичних репресій, що віддалили адміністрацію в Анкарі від її союзників на Заході. Паралельно відбувається зближення Реджепа Таїпа Ердогана з Володимиром Путіним.

Під час перевороту, коли фракція в турецьких збройних силах спробувала захопити контроль над Стамбулом і Анкарою, тисячі турків вийшли на вулиці захищати державний устрій.

У ніч перевороту загинули 250 людей. Втім, президент Ердоган почав масові утиски свобод на всіх рівнях суспільства, бо звинуватив у спробі військових захопити владу "паралельні структури", лояльні до його колишнього союзника Фетхуллаха Гюлена.

Гюлен живе у вигнанні в США, які Ердоган звинуватив у наданні притулку його ворогам. Тим часом у самій Туреччині після путчу закрито 130 ЗМІ, до суду притягнуто 9000 підозрюваних заколотників, а ще понад 150 тисяч підозрюваних "гюленістів" затримано або звільнено з роботи.

На критику ЄС Ердоган відповів погрозою відкрити шлях до Європи сирійським біженцям, число яких у Туреччині сягнуло трьох мільйонів.

6. Ріст популізму

Ріст популізму і збільшення суспільної підтримки популістів, що допомагає їм прийти до влади, - не стільки подія, як явище, що в 2016 році поширилося в багатьох країнах світу.

Як пише колумніст авторитетного британського тижневика The Economist, наступ популістів став логічним наслідком розчарування наслідками глобалізації - зокрема, ростом майнової і соціальної нерівності. На такому тлі популістські обіцянки "прийти і всіх ощасливити" знаходять родючий ґрунт у подідених і розчарованих суспільствах. Мова не лише про електорат Трампа.

Найбільш суперечливим проявом цієї тенденції стало обрання президентом Філіппін Родріго Дутерте, який обіцяв під час кампанії вбивати злочинців і заохочував філіппінців влаштовувати самосуд наркоторговцям. Від часу його сходження на посаду юрба лінчувала майже 6000 людей.

У Франції президент Франсуа Олланд вирішив не балотуватися на другий термін, коли опитування показали високу ймовірність того, що в другому турі він програв би лідерці Національного Фронту Марін Ле Пен. Праймаріз правоцентристів виграв Франсуа Фійон, чинний лідер рейтингів.

Популістичні уряди Угорщини і Польщі також додавали головного болю ЄС непоступливістю в питанні квот на мігрантів і утисками демократичних свобод, що вилилися в масові протести на вулицях Варшави.

У Нідерландах популісти пов'язали процедуру ратифікації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС із громадським невдоволенням станом справ у Євросоюзі і домоглися відхилення цієї угоди на референдумі 6 квітня.

7. Криза з мігрантами

Як і тління збройного конфлікту на Донбасі, криза з мігрантами в 2016 році не посідала настільки провідного місця в світовому порядку денному, як роком раніше. Хоча причин, що змушують людей вирушати в далеку дорогу, не стало менше, як і числа біженців.

Як випливає з даних ООН, кількість людей без документів, які потонули в Середземному морі під час спроб досягти берегів Європи, перевищила 5000, Це досі найвищий річний показник смертності.

В березні Туреччина і ЄС на саміті домовилися про заходи, які мали зупинити ріку сирійських біженців до Європи, але потік мігрантів через північну Африку (Лівію) лише зріс.

8. Підсумки розслідування катастрофи МН17

28 вересня 2016 року міжнародна слідча група оприлюднила результати двох років розслідування причин катастрофи малайзійського рейсу МН17 над Донбасом 17 липня 2014 року. У версіях того, як і від чого розбився "Боїнг", спричинивши загибель 298 людей, було відтак поставлено крапку.

Міжнародна комісія встановила, що авіалайнер був збитий ракетою "земля-повітря" зенітно-ракетного комплексу "Бук", який перебував у районі населеного пункту Сніжне, контрольованого озброєними прихильниками самопроголошеної "ДНР". За даними розслідування, "Бук" доставили з Росії і через кілька днів повернули назад.

Хто віддав наказ стріляти і виконав його, поки невідомо. Однак у міжнародної комісії є список зі 100 підозрюваних, переданий групою Bellingcat, яка неодноразово публікувала доповіді про катастрофу MH17.

Москва продовжує заперечувати свою причетність до трагедії.

9. Відхід політичних "титанів"

У 2016 році померли кілька постатей, які визначили цілі епохи в житті їхніх країн і цілих регіонів.

В Узбекистані у вересні завершилася доба Іслама Карімова, який помер у час, коли країна готувалася святкувати 25-річчя незалежності.

Іслам Карімов очолював Узбекистан з 1989 року, коли обійняв посаду першого секретаря ЦК компартії республіки. Президентом його обрали 1990 року на сесії Верховної Ради Узбецької РСР - першим з радянських республіканських лідерів.

Карімова звинувачували в масових порушеннях прав людини, перш за в сього в ході жорстокого придушення народних заворушень в Андижані в травні 2005 року. Він у відповідь стверджував, що демократія в різних країнах приймає різні форми.

Також у вересні великої втрати зазнав Близький Схід, де помер екс-презилент Ізраїлю Шимон Перес, один із провідних борців за примирення з палестинцями. Його похорон ненадовго поєднав політичні й релігійні та етнічні еліти, бо віддати шану покійному "батькові нації" прийшов лідер палестинців Махмуд Аббас.

Однак про те, що політична спадщина Шимона Переса перебуває під загрозою, свідчить дипломатичний скандал, який спалахнув між Ізраїлем і країнами-постійними членами Ради Безпеки ООН (зокрема й з Україною) після того, як Радбез ухвалив резолюцію, що забороняє будівництво єврейських поселень на окупованих палестинських територіях. США утрималися під час голосування, не скориставшись, як це було в минулому, правом вето.

Король Таїланду Пхуміпон Адульядет, який є рекордсменом за тривалістю правління, бо перебував на престолі 70 років, помер у жовтні. А в листопаді кубинці оплакували смерть свого революційного лідера Фіделя Кастро.

Фідель передав керівництво Кубою молодшому братові Раулю у 2008 році, хоча фактично відійшов від справ за два роки до цього в зв'язку з погіршенням здоров'я. Прах Фіделя був провезений за маршрутом "Каравану свободи", який проїхав по всій країні після перемоги революції в 1959 році, і похований в його рідному місті Сантьяго-де-Куба.

За деякими даними, Кастро пережив 638 спроб замаху на його життя. Для одних він був героєм, для інших - тираном, але увійде в історію як один із найбільш колоритних персонажів бурхливого XX століття.

10. Катаклізми природи

Ураган "Метью", найсильніший атлантичний шторм від 2005 року, спричинив загибель 1600 людей на Гаїті. Це було одне з найстрахітливіших стихійних лих року, що почався біблійним снігопадом у США, який американські синоптики назвали "штормом століття".

Однак 2016-й був роком землетрусів і підвищеної сейсмічної активності в різних куточках Землі. Сотні людей загинули в землетрусах в Еквадорі у квітні і в Італії в серпні.

Потужні землетруси магнітудою 6,2 і вище сталися біля берегів Тайваню, Японії, у Новій Зеландії, на Камчатці і на кордоні Таджикистану, Афганістану та Пакистану. Практично щотижня надходили повідомлення про черговий потужний землетрус.

А в листопаді в різних куточках світу можна було спостерігати рідкісне явище - Супермісяць. Не бачене за багато десятиліть наближення еліптичної орбіти супутника, коли Місяць у повні виглядає набагато більшим, ніж будь-коли.

Порівняйте з попереднім роком: