Брекзит: ризики і виклики для України

Через 70 років після того, як Вінстон Черчілль виголосив промову "Трагедія Європи", де вказав на доцільність об'єднання європейців у "Сполучені Штати Європи", Британія стала першою країною, громадяни якої побажали вийти з ЄС.

"Глибоко засмучений фактом голосування у червні 2016 року", - заявив у Києві його онук, член парламенту сер Ніколас Соамс.

Водночас він наголошує: "брекзит" - це довгий процес: "Гадки не маю, коли буде запущена дія статті 50".

Один із учасників організованої Інститутом сучасної політики дискусії, екс-представник України у ЄС Роман Шпек зауважив, що хоч формально "брекзит" ще не розпочався, але на останній зустрічі лідерів ЄС у Братиславі вже не було британського прем'єра. Це може свідчити про те, що Британія втратила вплив у Європі.

У відповідь на це Пан Соамс лише повторив тезу про тривалість процесу виходу Британії із ЄС і порадив ставитися до цього як до "факту життя".

У ЄС вже обговорюють можливість наступних "екзитів". А в Україні, якій нелегко дісталося підписання Угоди про асоціацію, побоюються втратити Британію як впливового і послідовного партнера в Європі.

Ці дискусії поновилися минулого тижня після візиту до Києва міністрів закордонних справ Німеччини і Франції. Вони заявили, що безпекова і політична частини Мінських угод мають відбуватися паралельно. Київ наполягає на послідовному виконанні угоди.

У той же день Україну відвідав і британський міністр закордонних справ, один із лідерів кампанії за вихід Британії із ЄС, Борис Джонсон. Він запевнив, що Британія "повністю підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, в тому числі і в Криму", а також виступає проти послаблення санкцій щодо Росії.

Політичні виклики

Попри "брекзит", Київ і надалі може розраховувати на підтримку Британії, яка зберігатиме послідовність своєї політики, твердить посол країни Джудіт Гоф.

"Ми не змінюємо своєї політичної позиції і, як і раніше, виступаємо за збереження територіальної цілісності України. Ми не визнаємо анексії Криму", - сказала вона.

Колишній український посол у Британії Володимир Хандогій вважає, що на "прагматичному рівні" зміни відбудуться.

"Британія і надалі підтримуватиме Україну, але одна справа мати друга всередині організації, а інша - просто друга, - каже він. - Тому з виходом Британії (із ЄС. - Ред.) ми втрачаємо послідовного прихильника перспективи членства України в ЄС. Не просто прихильника, а інколи навіть мотиватора. Друге: звичайно, "брекзит" несе ризики послаблення санкційної політики Євросоюзу щодо Росії".

Український дипломат звертає увагу і на ще один наслідок: вихід несе "суттєві іміджеві ризики для ЄС". І це саме у той час, коли Україна прагне євроінтеграції.

На цей ризик вказує і головний редактор Business Ukraine Magazine Пітер Дікенсон. Він твердить, якщо вихід Британії із ЄС відбуватиметься спокійно, її приклад захочуть наслідувати й інші країни, де вже склалися певні настрої і передумови.

"Головна загроза від "брекзиту" - можливість "ефекту доміно" у ЄС, - каже пан Дікенсон. - А з української точки зору це робить інтеграцію в ЄС більш складною, бо неодмінно з'явиться більше спротиву тому, що можна окреслити як розширення впливу ЄС в Україні".

З іншого боку, як вважає співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Британією Олексій Рябчин, ця ситуація "виходу-входу" у певному сенсі об'єднує Британію і Україну.

"Україна і Британія опинилися в однаковому становищі - ми намагаємося знайти наше місце у Європі", - каже депутат. Він припускає, що у цих пошуках у двох країн можуть виявитися спільні інтереси, а також додаткові можливості.

Економічні ризики і можливості

Нині Британія є шостим найбільшим торговельним партнером України, каже заступник міністра економіки, торговий представник України Оксана Микольська. І хоча принаймні до кінця 2019 року торговельні відносини України і Британії залишатимуться в рамках чинної угоди про вільну торгівлю із ЄС, багато чого доведеться переглядати.

"У нас є низка своїх завдань, починаючи із переговорів із ЄС про переформатування нашої угоди із ЄС про асоціацію в торговельній частині, до укладення нової угоди з Британією про вільну торгівлю із можливим, на перехідний період, наданням Україні односторонніх торговельних преференцій", - вважає вона.

За словами пані Микольської, від того, наскільки добре Україна зможе скористатися "перехідним періодом", поки Британія і ЄС визначаються щодо майбутнього, залежатиме із якими позиціями країна підійде до часу, коли почнуться переговори щодо змін у ті угоди, що безпосередньо її стосуються.

Але саме цей виклик може обернутися і новими можливостями для України, вважає Пітер Дікенсон. "Брекзит" відкриє шлях для укладення двосторонніх угод і налагодження прямих контактів у торгівлі, які можуть виявитися вигіднішими, ніж нинішня угода про ЗВТ з ЄС.

Уроки і поради для України

"Перший і найголовніший урок ("брекзиту". - Ред.) - завжди керуйтеся інтересами незалежності, не покладайтеся на НАТО, на ЄС, на Сполучені Штати, будьте сильними", - каже колишній депутат Європарламенту, банкір і фінансист Ніл Балфор.

Він вважає, що "сила" України - в її унікальних ресурсах, яким бракує притоку капіталу, що готовий і може прийти, якщо Україна продемонструє ефективну боротьбу із корупцією.

Проте сер Ніколас Соамс не погоджується із цим.

"Я вважаю, що ми живемо у багатозалежному світі. А відтак, не мати партнерів і не належати до якоїсь організації, не є дуже перспективною", - пояснює він.

Водночас він погоджується із тим, що "єдиний шлях до успіху - через економічну міць". При цьому, додає сер Ніколас, треба враховувати, що темп змін у світі прискорився.

"Світ не чекатиме на Україну. Так само, як не чекатиме на Британію, поки вона не визначиться, що саме хоче робити із "брекзитом", - каже онук Вінстона Черчілля.

"Вам треба бути дуже обережними у розмовах про можливість майбутнього членства у ЄС", - вважає Джудіт Гоф. Вона додає, що "брекзит" - це ознака значно глибших змін у ЄС, свідченням чого, зокрема, був і референдум в Нідерландах щодо ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Саме цю угоду вона радить використовувати як каталізатор внутрішніх реформ.

Україні варто відійти від сприйняття Європи як "місця, де все працює", а зосередитися на побудові такого місця у себе, вважає Пітер Дікенсон.

"(В Україні. - Ред.) Європу сприймають практично як містичну ціль, як місце, де все працює правильно, де є верховенство закону, де інвестиції захищені, де працюють суди, система охорони здоров'я, де уряд робить свою роботу. Але ж нічого не стримує Україну від того, щоб створити все це у себе", - розповідає він.

Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль в оцінках значення "брекзиту" для України посилається на пораду британського міністра Бориса Джонсона.

"Звичайно, дуже епатажно, але водночас, думаю, в цьому є певний сенс... Він (Джонсон. - Ред.) сказав: "Наша майбутня угода з Євросоюзом може бути дуже цікавим прикладом розвитку відносин з ЄС для вас також".

Вона додала, що для дипломатів ситуація у Британії є ще й "прикладом того, як можна позиціонувати себе на європейському просторі, як треба вибудовувати свої відносини в залежності від того, який є запит у суспільстві".

Загалом, вважає пані Зеркаль, треба усвідомити "брекзит" як факт і рухатися обраним шляхом.