Як Україна програла референдум у Нідерландах

Програш Україною референдуму щодо угоди про асоціацію з ЄС у Нідерландах був очікуваний, хоча до останнього зберігалась інтрига щодо явки, яка могла знівелювати його результат.

Офіційні підсумки референдуму виборча комісія Нідерландів оголосить 12 квітня, але попередні підрахунки телемовника NOS свідчать, що противники асоціації з Україною набрали 61%, а явка досягла 32%.

Сама виборча комісія радить зважати на ці дані, які навряд чи можуть вже суттєво змінитись.

Хоча референдум є консультативним, проте за необхідної явки у 30% влада має ще раз розглянути ратифікацію угоди, хоча не зобов’язана робити саме так, як скаже більшість виборців.

Керівник уряду Марк Рітте вже заявив, що протягом наступних тижнів політики шукатимуть вихід із ситуації й можуть переглянути ратифікацію угоди про асоціацію з Україною.

Референдум не про Україну?

"Багато навіть моїх знайомих голосуватимуть "проти" угоди. Але з Україною це не пов'язано - просто зараз є можливість сказати "ні" владі та ЄС", - розповідає студент Ябб з Амстердама.

Він підробляє барменом, а навчається на політології.

Ябб дуже просто пояснює ситуацію: десять років тому Нідерланди сказали "ні" новій угоді про функціонування ЄС на референдумі, але до їхньої думки влада не дослухалась і ратифікувала документ.

"Тепер буде реванш", - прогнозував перемогу противників угоди з Україною Ябб за кілька днів до референдуму.

Новий закон про консультативний референдум набув чинності в Нідерландах 1 липня 2015 року, і так сталось, що першим документом, на якому можна було "обкатати" механізм перегляду закону плебісцитом, стала ратифікація угоди з Україною.

"Нам навіть шкода, що, вирішуючи свої проблеми в ЄС, ми можемо завадити чиїмсь мріям, але так вийшло, що за законом ми могли першим винести на референдум саме це питання", - пояснив ще до голосування один з ініціаторів референдуму Барт Нейман з GeenPeil.

Саме ця група активістів, яка вийшла з сатиричного блогу GeenStijl, ініціювала волевиявлення та збирала необхідні 300 тисяч підписів.

Експерти вказують, що на самому початку референдум був зовсім не про Україну.

"Вони хотіли знайти спосіб виплеснути антиєвропейські настрої. Вони визнають відкрито, що виступають проти ЄС, що він для них - бюрократичний проект, який постійно розростається і створює все нові проблеми", - розповідає голландський політолог Тоні ван дер Тохт.

Вже згодом до кампанії проти угоди долучилась Партія соціалістів, а також їхні антагоністи з праворадикальної Партії свободи. У кампанії "проти" активну участь взяли і "зелені".

Чітку позицію "за" одразу ж зайняла проєвропейська партія D66, а вже під кінець кампанії Україну чітко і відкрито підтримали партії правлячої коаліції - Народна партія свободи та демократії і Партія лейбористів.

Мігранти, візи, Росія та Україна

"Ой, а що, у нас референдум у середу?" - здивувався водій таксі в Амстердамі, який як і багато містян, нічого не знав про голосування.

Він спеціально зробив гучніше радіо, де якраз йшли суперечки щодо України.

"Тут розповідають, що через угоду з Україною до Нідерландів приїдуть багато дешевих заробітчан під виглядом туристів, адже вам через угоду дадуть безвізовий режим", - перекладав головні тези програми таксист, щиро дивуючись, що для України досі існують візи.

Годі було пояснювати, що безвізовий режим та асоціація – зовсім різні речі.

Переконання, що угода передбачає безвізовий режим для українців - це далеко не останнє непорозуміння чи свідома підміна понять агітаційної кампанії референдуму. Велика кількість голландців зовсім нічого не знали про Україну, а тому дослухалися навіть до неймовірних аргументів.

Серед аргументів противників асоціації було навіть твердження, що самі українці не хочуть укладати цю угоду, а їх змушує ЄС.

На останніх дебатах перед голосуванням в Амстердамі представник Соціалістичної партії Яспер ван Дайк добре показав весь спектр причин, чому треба голосувати проти.

"Згадаймо прецедент 2005 року, коли до результату не дослухались, а тепер у нас є реальний шанс виправити парламент. Навіть не так важлива тема, важливий інструмент демократії", - пояснив представник соціалістів молодими студентам.

Далі він доводив гостям дебатів, що Україна сама б спочатку провела референдум, щоб дізнатись, чи підтримують угоду українці. На що одразу ж отримав відповідь про понад 60% прихильників документу в Україні.

Далі політик доводив, що ЄС захопить ринки України і від цього постраждають прості українці, країна розколеться навпіл, адже саме через угоду, на його думку, "на війні загинули десять тисяч українців". Окрім того, він посилався на 30% російськомовних в Україні, які через мову можуть не хотіти співпраці з ЄС.

Противник асоціації наполягав, що угода ще більше роздратує Володимира Путіна, на якого ЄС "не дуже розумно" тисне.

До речі, один з лідерів соціалістів Гаррі ван Боммель під час кампанії також закликав не дратувати Путіна: "Росія бачить, що ЄС та НАТО ідуть на Схід, але так і є, і треба зрозуміти Путіна".

Хоча противники асоціації все ж таки засуджували анексію Криму Росією.

Ще один популярний аргумент противників - права тварин, яких на українських фермах нібито утримують у жахливих умовах.

"Зелені" навіть розклеювали у транспорті спеціальні наліпки, на яких показували, як "тісно" живуть кури на українських птахофабриках.

Ще яскравішим був випуск за кошти державного гранту <link type="page"><caption> туалетного паперу</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/02/160217_dutch_toilet_paper_anti_ukraine_vs " platform="highweb"/></link> синьо-жовтого кольору в рамках кампанії проти асоціації України з ЄС.

Корупція, офшори Порошенка та Brexit

Протягом двох днів перед голосуванням з кожного екрану, з кожної газети голландцям розповідали про офшорний скандал навколо президента України Петра Порошенка.

Ще до цього, згідно з опитуванням громадської думки, чи не головним аргументом для противників асоціації була корупція в Україні. Не дивно, що скандал з офшорами міг ще більше вплинути на голландців.

За день до голосування в Амстердамі одна літня жіночка поскаржилась, що планувала голосувати "за", але, почувши про офшори Порошенка, передумала.

"Не може боротись з корупцією людина, яка замішана в такому скандалі", - заявила пані.

Інший співрозмовник навпаки переконував, що якраз асоціація допоможе краще боротись з корупцією.

"Панамські офшори навпаки налаштовують голосувати за, щоб допомогти українцям, не зважаючи на те, хто при владі", - доводив чоловік, який назвався Андреасом.

Важко сказати, наскільки суттєво на результат вплинув скандал, проте під час дебатів останнього дня перед голосуванням ця тема аудиторію майже не хвилювала.

У столиці країни могло скластись враження, що Україна цей референдум може і виграти - більшість опитуваних тут рішуче виступали за угоду, попри загальний негативний настрій по країні. Самі амстердамці пояснювали цей феномен своїм "лібералізмом".

Голосування підтвердило цю тезу: у столиці прихильники України таки склали більшість – 52%.

Ще один вагомий аргумент проти Україні, який довелось почути, - Brexit, можливий вихід Великої Британії з ЄС.

Взагалі, багато голландців були переконані, що угода про асоціацію - це вже майже вступ України до ЄС.

Тому окрім страху перед напливом "новоспечених членів ЄС", голландці зауважували, що для України зараз "невдалий час".

"Нам треба розібратись з Brexit, подивитись, чим там закінчиться перед тим, як когось іншого брати", - пояснював свою позицію "проти" мешканець Амстардама, який назвався Девідом.

Агітатори "проти" свідомо переконували, що голосування за угоду значить зелене світло членству України в ЄС.

"За Україну" і стратегія не голосувати

Соціологічні опитування свідчили, що з відривом у 7-15% все ж перемагають противники асоціації.

Ще кілька місяців тому розрив був ще більшим, проте в останні тижні українські політики, активісти та нідерландська українська діаспора розгорнули в країні <link type="page"><caption> велику активність</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/04/160404_dutch_referendum_ukraine_it" platform="highweb"/></link>.

Спочатку до країни на кілька днів з агітаційним туром навідались Віталій та Володимир Клички.

Потім до Нідерландів завітали голови майже всіх релігійних конфесій України, а <link type="page"><caption> місцева громада організовувала</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/04/160330_netherlands_referendum_promo_ukraine_om" platform="highweb"/></link> низку книжкових виставок, переглядів фільмів та просто цікавих подій - як от велопробіг за участі керівника МЗС Павла Клімкіна.

Також були агітаційні тури, до яких залучили молодих українських політиків.

Проте більшість співрозмовників визнавала: поразка табору "за" Україну - неминуча.

А тому "рятівну паличку" проукраїнські активісти бачили у 30% бар'єрі, без подолання якого результати референдуму не мали б жодного значення.

На передвиборчих дебатах з прихильниками та противниками угоди сперечались і так звані "абсентисти", які закликали не йти на референдум, щоб не піднімати явку.

Один з них, експерт Міхель Хулстоф аргументував свою позицію просто: "Як ми можемо голосувати за чи проти документу на понад 400 сторінок, який ніхто не прочитав".

Прибічники такого підходу наполягали, що не треба угоду з Україною, яку фахівці готували багато років, робити заручником історії стосунків Нідерландів зі своєю владою та ЄС.

Багато голландців просто не бачили сенсу у цьому консультативному референдумі, на який виділили 30 мільйонів євро.

Таку ж позицію "не йти" поділяли і багато проукраїнських активістів та симпатиків України. Адже для них дуже серйозною була дилема - бути чи не бути.

Якщо йти голосувати "за", то підвищується явка й легалізується результат.

А якщо не йти, то тоді перемога противників буде переконливішою.

Частина української громади, з якою довелось спілкувались, навіть вигадала спеціальну комбінацію - дочекатись 20:00, коли мали оголосити попередню явку, і якщо вже є 30% - чимдуж бігти на виборчі дільниці.

Виборча система Нідерландів цьому сприяла - голосувати тут кожен може на будь-якій дільниці у межах свого міста чи села, тож можна було збиратись разом групами і чекати явки. Дільниці відчинені до 21:00.

Агітувати та публікувати дані опитувань тут можна і в день виборів, що всі робили до самого закриття дільниць.

Але така стратегія спрацювала не до кінця: ні о 20:00, як це було на попередніх виборах, ні навіть о пів на дев'яту явку не оголосили.

Хоча, враховуючи, що явка на референдумі всього на кілька відсотків перевищила 30% бар'єр, задум не йти й допомогти Україні мав шанси на успіх.

"Я просто звик ходити та голосувати. Я проголосував "за" Україну, а в усі ці схеми з явкою я не граю. Це не моє", - пояснив ВВС Україна на виході з виборчої дільниці 30-літній Пітер, який проголосував за півгодини до закінчення голосування.

Саме в цю годину і вирішилась доля референдуму, адже, як свідчив екзит-пол, станом на 20:00 явка складала 29%. Цю цифру спочатку і оголосили на телебаченні, давши надію табору "за".

Переписати угоду?

Ще на дебатах перед голосуванням противники угоди дуже неохоче відповідали на питання, а що буде, якщо народ скаже "ні".

З одного боку, більшість політиків країни визнавали, що думку людей треба поважати.

З іншого - якщо переглядати угоду з Україною, то Нідерланди підриватимуть свій авторитет як партнера на міжнародній арені, адже всі її зобов’язання може скасувати референдум.

"Ніхто точно не знає, що буде, якщо проголосують "ні", - визнавав на дебатах соціаліст Яспер ван Дайк, пророкуючи, що якісь положення угоди доведеться змінити, щоправда не міг точно визначити, які саме.

Ще до голосування політологи пророкували, що якщо розрив між "за" і "проти" буде незначним, то навіть з явкою 30% результат проігнорують.

"Якщо голосів "проти" буде не набагато більше, ніж "за", то парламенту буде легше проігнорувати результат, ніж якщо буде переважна більшість "проти", - прогнозував експерт Тоні ван дер Тохт.

Проте розрив виявився дуже суттєвим - понад 20%, а тому вже навіть в уряді заявили про готовність переглядати підписану з Україною угоду.

"Тепер політики мають щось зробити", - повторював у ніч після референдуму прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який агітував "за" асоціацію.

Він визнає, що з такою явкою угоду треба ретельно переглядати.

"Дочекаємося остаточних результатів, далі будемо обговорювати це в уряді, далі у парламенті, потім у ЄС", - заявив керівник уряду.

За його словами, на пошук "вирішення" піде багато часу й на країну чекають серйозні дебати в уряді, парламенті та Брюсселі.

Натомість представник соціалістів Гаррі ван Боммель вже встиг заявити, що такий результат має змусити владу скасувати угоду й відновити перемовини щодо її змісту.

Один з експертів у ніч виборів допускав, що можна прибрати з угоди хоча б частину про військову співпрацю з Україною, яка не подобалась противникам асоціації через конфлікт на Донбасі.

Як це зробити з угодою, яка вже підписана, ратифікована Європарламентом, усіма країнами ЄС та Україною, поки що у Нідерландах чітко сказати ніхто не може. Таких прецедентів ще не було.