Відомі картини "поліпшили котами"

Російська художниця Світлана Петрова стала відомою завдяки своїм витворам в інтернеті, де її великого рудого кота Заратустру зображено на знаменитих портретах.

Напередодні нової виставки творів, де інтернет-меми вміщено у фізичний простір, художниця розповіла ВВС, чому вона почала це робити та яким чином цифрові технології допомагають їй створювати нові форми мистецтва:

"Я втратила маму 2008 року. Вона залишила мені Заратустру. Після її смерті у мене була жахлива депресія, протягом двох років я була не в змозі зробити щось творче. Випадково друг запитав мене: "Чому б тобі не зробити мистецький проект з твоїм котом, бо він такий смішний.

У мене й раніше були коти, і я включала їх у свою роботу. Наприклад, вони грали ролі в театральних виставах, а я їм робила костюми. Але я подумала: "Що ж я можу зробити для Заратустри, бо мати розбестила його і він такий товстий.

Заратустра любить позувати. Він справді розумний кіт. Він любить лежати на спині й робити дивні гримаси, так нібито він з кимось розмовляє. А тому я почала його фотографувати і вставляти ці фото у картини.

Результат мені сподобався, а тому я послала свої витвори деяким друзям, іншим художникам і галеристам. Всі дуже сміялися, тому я зробила сайт – і забула про це, бо у мене був ще один проект.

За кілька місяців ще один друг побачив мої роботи з котом у моїх альбомах і спитав, навіщо я їх робила. Я сказала йому, що це мій кіт, і він сказав: "Твій кіт уже скрізь в інтернеті!"

А тепер ми робимо спеціальні фотосесії з професійним фотографом і командою, яка розважає Заратустру. Але він іноді буває не в гуморі, і я мушу місяцями чекати, доки він погодиться зробити правильне обличчя.

Я бачу його позу й уявляю, в яку картину його можна вставити, або ж я знаходжу картину і намагаюся змусити його грати роль персонажу, якого я бачу на картині.

Іноді він виступає персонажем оригінального твору, а іноді - додатковим героєм.

Як у випадку з "Мона Лізою" - на оригінальному фото Заратустра вислизав з моїх рук, адже він занадто великий - завдяки цьому Мона Ліза схожа на сучасну дівчину, яка робить "селфі" зі своїм котом.

Зараз я також роблю цифрові картини - використовую цифрові репродукції картин з високою роздільною здатністю і вміщую в них кота в стилі оригінальної картини.

Потім я друкую їх на полотні розміром з оригінальний твір і зверху малюю гелевими і олійними фарбами, намагаючись якомога ближче передати кольори.

Іноді люди не розуміють, що це не оригінальна картина - моя подруга поїхала до аеропорту з картиною, яку я їй подарувала, в рамі на кшталт музейної, і їй було дуже важко довести на митниці, що це - не старовинна картина.

Вона намагалась пояснити: "Ви справді думаєте, що художник XVIII століття міг малювати котів замість коней?" Їй довелось подряпати картину нігтем, щоб довести, що під фарбою було надруковане зображення.

Зазвичай люди думають, що мистецтво - це щось, чого не можна торкатись. Але в інтернеті також багато мистецтва - наприклад, інтернет-меми. Це - новий тренд, а також нове покоління митців і критиків, які цим займаються.

Для мене це стало нагодою створити щось красиве, дати людям можливість побачити щось нове і цікаве і спробувати створити щось подібне самим.

Цифрові технології дають людям можливість робити мистецькі твори, і музеї мають звертати на це більше уваги".