Мінфін шукатиме шахраїв серед тих, кому платять допомогу

Міністерство фінансів оголосило про початок програми верифікації даних осіб, які претендують на отримання соціальних виплат, - переселенців, пенсіонерів, малозабезпечених.

У мінфіні запевняють, що програма спрямована виключно проти шахраїв, і що сумлінні отримувачі державної допомоги навіть "не помітять" перевірки.

Як заявила міністр фінансів Наталія Яресько, за умов, коли державний ресурс є обмеженим, його ефективне використання, зокрема, і на соціальні виплати, є дуже важливим.

"Ключове завдання - допомогти виявити шахраїв та "мертві души", і ефективніше витрачати кошти платників податків", - пояснила головну мету програми верифікації пані Яресько. Вона запевняє, що перевірка "не загрожує чесним громадянам, які можуть навіть не помітити цього процесу".

18 лютого уряд затвердив порядок проведення перевірки даних. У міністерстві фінансів розраховують, що перевірки завершаться до липня цього року.

У мінфіні запевняють, що під час верифікації відомство перевірятиме і порівнюватиме дані різних державних органів: Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, а також МВС, Казначейства, Мін'юсту - щодо виплат допомоги переселенцям із зони АТО, інвалідам і малозабезпеченим, пенсій, житлових субсидій та інші соціальні виплати.

Проте рішення про позбавлення виплат ухвалюватиме не мінфін, а, за результатами перевірки, орган, відповідальний за виплати, - зокрема, міністерство соціальної політики чи Пенсійний фонд.

Водночас міністр соціальної політики Павло Розенко вважає, що негативна реакція суспільства на попередні перевірки, особливо, серед переселенців, пояснюється і тим, що для шахраїв ці соціальні виплати стали "бізнесом, побудованим на горі людей".

Міністр нагадав, що за даними СБУ, 30-40% "переселенців" отримують гроші на підконтрольній Києву території, але продовжують жити у так званих ДНР та ЛНР, і, фактично, не є переселенцями. Він підкреслив, що реальним переселенцям нема чого турбуватися через перевірку.

"Справжні переселенці не втратять ні копійки зі своїх соцвиплат. Але ми повинні знати, що ці кошти, які держава виділяє на соціальні виплати вимушеним переселенцям, потрапляють саме їм, а не на територію, підконтрольну бойовикам", - заявив міністр соціальної політики.

Відсоток шахрайства і помилок

Як твердить начальник управління верифікації та моніторингу виплат міністерства фінансів Андрій Рязанцев, попередні перевірки, що були здійснені під час "пілотних" проектів з верифікації минулого року, дають підстави припускати, що до 35% одержувачів допомоги для внутрішньо переміщених осіб можуть бути "в зоні ризику" і їхні дані не відповідають вимогам щодо отримання соцвиплат.

Наприклад, каже пан Рязанцев, за даними, вже зібраними міністерством, від початку АТО до серпня 2015 року кількість пенсіонерів у Донецькій та Луганській областях зросла на 70% та 50%, а смертність почала скорочуватися - на 18% та 15% відповідно.

"Ці зони стають рекреаційними зонами?" - ставить риторичне питання представник мінфіну.

Там наводять й інші приклади очевидної неузгодженості даних, коли за одним і тим самим номером телефону були зареєстровані 50 отримувачів допомоги, або ж коли соціальна допомога надавалася за паспортами, вік власників яких становив від 100 до 120 років.

За даними мінфіну, на допомогу у 400-800 гривень претендують і "переселенці" із солідними банківськими депозитами та нерухомістю на території, підконтрольній українському уряду.

Іще один приклад, який навели урядовці - за однією адресою у Костянтинівці зареєстровані 10,5 тисяч переселенців, які претендують на отримання допомоги.

Втім, прямо під час презентації програми верифікації представник експертного середовища пропонує просте пояснення факту, який у мінфіні трактують як випадок, що "викликає питання".

За цією адресою, каже Тетяна Дурнєва з Інституту соціально-економічних досліджень, розташований центр надання соціальної допомоги, що його переселенці, які не знали, де далі опиняться, давали як свою контактну адресу.

У мінфіні розраховують, що за рік перевірка даних про тих, хто отримує соціальну допомогу, і виявлення тих, хто не має права її отримувати, дозволить зекономити близько 5 млрд грн бюджетних коштів. Загалом на соціальні виплати цього року у бюджеті виділено 363 млрд грн.