Турецький потік не вдався - Росія мусить домовлятися з Києвом

Російський "Газпром" опинився перед складним вибором. Компанія хоче відмовитися від транспортування газу через Україну, оскільки Київ може вдвічі підняти ціну на транзит. За словами керівника компанії Олексія Міллера, "невигідний" транзит вдасться виключити за рахунок "Турецького потоку" і "Північного потоку-2", проте обидва проекти під загрозою зриву.

Кремль прагне відмовитися від транзитних послуг України вже кілька років. Ще у 2007-му запланували будівництво століття - газопровід "Південний потік" вартістю майже 24 мільярди євро. Трубу потужністю 63 мільярди кубометрів палива на рік планували прокласти з Анапского району до болгарського берега дном Чорного моря. Газопровід хотіли прокласти територією Болгарії, Сербії, Словенії, Угорщини, Італії, Австрії. Також планували зробити відгалуження на Хорватію.

У 2011 році з'явилися перші коментарі єврочиновників про те, що Росії краще вкласти гроші у модернізацію української газотранспортної системи (ГТС) і відмовитися від "Південного потоку". Тоді ж у Москві вперше пролунала погроза згорнути проект.

У першій половині 2014 на тлі санкцій за анексію Криму влада ЄС призупинила перемовини щодо "Південного потоку". Влітку 2014 року Болгарія двічі припиняла роботи щодо проекту.

Нарешті, 1 грудня 2014-го президент Росії Володимир Путін заявив, що його країна відмовляється від будівництва газопроводу через позицію Єврокомісії. Глава російської держави також повідомив, що замість "Південного потоку" Росія побудує "Турецький потік".

Партнер консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін вважає, що плани будівництва цього газопроводу так і залишилися планами.

"Це не проект, це одна заява президента Путіна, зроблена 1 грудня минулого року. Це було повним сюрпризом для "Газпрому", для усіх оглядачів і для Туреччини. Відтоді реальних переговорів щодо цього проекту не було. У Туреччині немає жодного уявлення про її роль у цьому проекті, вони вже кілька разів запитували у Росії інформацію щодо цього питання і не отримали чіткої відповіді", - зазначив пан Крутіхін.

Для нового проекту вирішили використовувати інфраструктуру, яку будували для "Південного потоку" - таким чином створювали ілюзію, що відмова від газопроводу Росії нічого не коштував. Газета "Ведомости" оцінювала, що втрати "Газпрому" лише на трубах, які виявилися непотрібними, могли скласти приблизно 268 мільйонів доларів.

Швидкий провал

Для реалізації нового проекту непотрібно отримувати дозвіл Єврокомісії, достатньо домовитися з Туреччиною. Трубопровід потужністю 63 мільярди кубометрів палива на рік планували дотягнути до турецько-грецького кордону і влаштувати там газовий хаб, з якого, як припускав "Газпром", європейські споживачі змогли б забирати паливо. Вартість проекту оцінювали в 11,4 мільярда євро. Концерн планував почати постачання вже у грудні 2016 року.

Будівництво "Турецького потоку" одразу не склалося. Розпочати роботи ніяк не виходило через відсутність міжурядових угод з Туреччиною. Влітку стало відомо, що замість чотирьох гілок будуватимуть дві: потужність трубопроводу, відповідно, скоротиться вдвічі - до 31,5 мільярда кубометрів. Відтермінування пояснювали тим, що у Москві спершу чекали результатів червневих парламентських виборів у Туреччині. Після голосування мали сформувати уряд, з яким і слід домовлятися, пояснювали у Москві. Внаслідок виборів владна партія втратила більшість у парламенті. Сформувати коаліцію не вдалося, і на листопад призначили нові вибори.

Михайло Крутіхін вважає, що ситуація з виборами у той момент жодного значення для проекту не мала.

"На рівні самого "Газпрому" вже відбулося повне закриття усіх робіт: припинили будувати на території Росії газопроводи, що ведуть до Чорного моря, відмовилися від оренди суден, які могли б укладати труби у морі, зупинили тендери на контракти щодо цього проекту. Тобто проект не існує. Усі посилання на те, що його реалізація затримується через відсутність політичної визначеності у Туреччині, через відсутність якоїсь - незрозуміло навіщо потрібної - міжурядової угоди, - це все відмовки. Просто проекту немає", - говорить експерт.

Якщо у когось і залишалися надії на реалізацію "Турецького потоку", то вони остаточно зникли після інциденту 24 листопада. Того дня турецький винищувач <link type="page"><caption> збив російський бомбардувальник Су-24 </caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news/2015/11/151124_russian_jet_shot_nk.shtml" platform="highweb"/></link>на кордоні з Сирією. В Анкарі стверджують, що літак порушив повітряний простір Туреччини. Москва наполягає, що бомбардувальник не залишав неба над Сирією.

Володимир Путін назвав дії Туреччини <link type="page"><caption> "ударом у спину"</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/11/151124_rl_putin_plane.shtml" platform="highweb"/></link>. Подія різко <link type="page"><caption> погіршила відносини</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/11/151125_russian_marine_killed_she.shtml" platform="highweb"/></link> між двома країнами.

Російський лідер ухвали указ про обмежувальні заходи щодо Туреччини, згідно з яким заборонили ввезення до Росії окремих турецьких товарів. Голова мінекономрозвитку Олексій Улюкаєв згодом повідомив, що санкції не стосуватимуться великих інвестпроектів - як "Турецький потік".

Проте одразу кілька видань повідомили з посиланням на власні джерела, що переговори щодо будівництва газопроводу припинені. Неназване джерело, близьке до "Газпрому", повідомило агенції Reuters, що концерн чекає рішення пана Путіна, який може оголосити про замороження проекту.

Куди качати

Втрата "Турецького потоку" не була б критичною, якби Росія не відмовилася від планів виключити територію України із транзитних маршрутів. У "Газпромі" пояснюють, що зараз Київ просить 2,7 долара за транзит тисячі кубометрів на 100 кілометрів, а в майбутньому планує підвищити тариф удвічі, що категорично не влаштовує Москву.

Контракт на транспортування палива з Києвом уклали до 2019 року. Минулої весни пан Міллер стверджував, що Росія не планує продовжувати контракт, і транзит через Україну припинять. Проте наприкінці жовтня стало відомо, що Володимир Путін доручив провести переговори про продовження транзиту після 2019-го.

Альтернативою українському маршруту має стати розширення "Північного потоку". На Петербурзькому економічному форумі Олексій Міллер заявив, що з Росії до Німеччини дном Балтійського моря планують протягнути третю і четверту нитки газопроводу "Північний потік-2".

Цей проект економічно виправданий, але в Європі проти нього є політичні заперечення, вважають експерти.

"Не комерційні, не логістичні, не технічні (Заперечення. - Ред.) - чиста політика. У Європі деякі країни побоюються, що якщо "Газпром" розширить постачання газу через Балтійське море, то у нього буде можливість відмовитися від частини постачання газу транзитом через українську територію. Тобто це турбота про український бюджет і становище України", - говорить партнер RusЕnergy Михайло Крутіхін.

З ним погоджується аналітик "Райффайзенбанку" Андрій Поліщук: "З економічної точки зору ЄС і компанії, що беруть участь у проекті (Північний потік-2. - Ред.), звичайно повинні його підтримувати. Він дає гарантію окупності інвестицій, оскільки "Газпром" фіксує у контрактах умову "supply or pay" (Постачай або плати. - Ред.). Але з політичної точки зору ЄС підтримує збереження транзиту через Україну. Досить важко сказати, яка сторона у вирішенні ЄС переважить. Враховуючи долю "Південного потоку", вважаю, що ймовірність заборони на другий "Північний потік" висока".

Влада ЄС дійсно висловлювалася проти розширення "Північного потоку". Раніше єврокомісар з питань клімату та енергетики Мігель Аріас Каньєте поставив під питання відповідність проекту принципам європейської енергетичної безпеки. Дев'ять країн колишнього соціалістичного блоку написали листа голові Єврокомісії Дональду Туску, в якому засумнівалися, що будівництво нових гілок газопроводу відповідає інтересам ЄС, <link type="page"><caption> писала</caption><url href="http://www.ft.com/cms/s/eb1ebca8-9514-11e5-ac15-0f7f7945adba,Authorised=false.html?siteedition=uk&_i_location=http%3A%2F%2Fwww.ft.com%2Fcms%2Fs%2F0%2Feb1ebca8-9514-11e5-ac15-0f7f7945adba.html%3Fsiteedition%3Duk&_i_referer=http%3A%2F%2Fwww.bbc.com%2F0d03238b6f6bb25dcb9944c95035bd4c&classification=conditional_standard&iab=barrier-app#axzz3t9eqxK9j" platform="highweb"/></link> газета Financial Times.

Але навіть якщо "Газпрому" вдасться вмовити Європу на розширення "Північного потоку", прокласти нові труби до кінця 2019-го компанія не встигне, вважає Михайло Крутіхін.

"А якщо і встигне прокласти трубу, то не встигне заручитися довірою і контрактами європейських трейдерів, які купуватимуть газ за новим маршрутом. І Німеччина, і деякі трейдери у Німеччині надзвичайно зацікавлені у придбанні цього палива, оскільки у них є надія, що "Газпром" постачатиме газ на нових комерційних умовах, які будуть значно вигіднішими від тих, що зараз прописані у довгострокових контрактах. Тому тут, можливо, є комерційна зацікавленість", - вважає експерт.

Андрій Поліщук додає, що російському концерну доведеться домовлятися з Україною.

"Транзит через Україну залишається найдешевшим способом постачання російського газу до Європи. Якщо конкуренція на європейському газовому ринку посилюватиметься, то цей маршрут буде кращим варіантом у конкурентній боротьбі", - вважає аналітик.

У такому випадку пропозиція Володимира Путіна провести переговори про продовження транзиту після 2019 року виявиться досить доречною.