Російський бізнес в Анталії: що тепер?

На вході до агентства з продажу нерухомості Ольги Шевцової в Анталії висить фото, на якому Володимир Путін і Реджеп Ердоган тиснуть один одному руки. Невідомо, коли буде наступна нагода зробити таку фотографію.

"Народ якось швидко почав панікувати і продавати квартири в Анталії. Місцеві групи у Facebook наразі завалені такими пропозиціями", - замислено говорить ріелтор.

Держдума і Рада Федерації закликають до згортання економічних відносин з Анкарою, а Росспоживнагляд побачив загрозу у турецькій побутовій хімії та одязі.

На цьому тлі вкрай складно зрозуміти, як розвиватимуться справи у підприємців, чий бізнес у Туреччині безпосередньо пов'язаний з Росією.

З орієнтиром на росіян

"Я думаю, ми опинилися в ямі десь на півроку. Але я не панікую. Навпаки, навіть думаю скупити квартири, доки вони дешеві. Уявити собі ринок нерухомості Туреччини без росіян неможливо", - розмірковує пані Шевцова.

Продажем нерухомості російськомовним клієнтам у Туреччині вона займається вже 6 років.

У 2014 році іноземці придбали в Туреччині майже 19 тисяч об'єктів нерухомості, що на 55,6% більше, ніж роком раніше. Росіяни традиційно увійшли до трійки найбільш активних покупців.

У деяких районах Анталії, Аланії й інших міст цілі квартали будуються з прицілом на російськомовних клієнтів.

"Ми наразі, звичайно, аналізуємо різні варіанти - аж до воєнного стану, коли за законом заморозять банківські рахунки і нерухомість. Але сподіваємося, що політики до такого все ж не доведуть", - підсумовує підприємець.

Чи всі вийдуть із сплячки?

Багато готелів в Анталії вже зачинені - на вулиці дощик та холоднішає, сезон закінчився. Однак важко передбачити, хто зможе вийти зі сплячки наступної весни.

"Цей сезон був не дуже вдалим. Через падіння курсу рубля ми втратили багатьох навіть постійних клієнтів. Ті, хто багато років поспіль приїздив двічі на рік, цього року відпочивали лише один раз. А деякі взагалі не змогли приїхати", - розповідає Олена Демірал. Вони з чоловіком керують готелем на 250 людей за 20 кілометрів від Анталії.

Їхніми основними клієнтами завжди були туристи з країн СНД.

"Цього року довелося знизити ціни на 30%, щоб не втратити клієнтів. У підсумку сімейний бізнес ледве вийшов у нуль", - говорить пані Демірал.

Стан справ сподівалися покращити у наступному сезоні. Але тепер ці перспективи здаються такими ж примарними, як гірський пейзаж на обрії за спорожнілим басейном.

Фахівці побоюються, що низка ускладнень на туристичному ринку (банкрутство авіакомпанії "Трансаеро", призупинення польотів до курортних міст Єгипту, а тепер і заморожування активності у Туреччині) може призвести до підриву інфраструктури деяких курортів.

Поки ми відволікаємося на чай, я вирішую запитати про дещо інші аспекти російсько-турецького конфлікту. Чи змінилося ставлення до російськомовних людей на вулицях Анталії та інших курортних міст?

"Ставлення в жодному разі не змінилося. Не було неприємних проявів раніше, немає їх і зараз", - без тіні сумніву каже пані Демірал.

І після паузи додає: "Що мене справді пригнічує, так це коментарі у російських соцмережах. Нас - жінок, які побралися із турками, - чомусь почалися ототожнювати з терористами. Аж до того, що ледь не ми збили той літак".

Тістечка і патрулі

Гуляючи вулицями Анталії, здається, що тут можна спокійно жити, навіть не знаючи турецьку мову. Скрізь вивіски і оголошення російською, чимало й тематичних ресторанів.

"Лише у нас російські пельмені й свіжі тістечка!" - свідчить плакат на вході до одного з кафе. Власник гостинно запрошує відвідати його заклад.

"Торт-медівник і пташине молоко, тістечко картопля: все готуємо за найкращими російськими рецептами", - вихваляється Селахаттін Каплан.

Відвідувачів у кав'ярні сьогодні небагато, і більшість говорить російською. За одним із столів дві родини обговорюють головну новину дня: МЗС Росії порадив росіянам, які перебувають у Туреччині у приватних справах, залишити цю країну.

Щоправда, гості не справляють враження людей, які збираються кудись їхати.

"Останнім часом усі розмови у кав'ярні лише про Росію і Туреччину. Росія каже, що тут небезпечно, що росіян тут можуть образити. Це абсолютно не так! Росіяни - наші гості, яких ми ніколи не скривдимо", - говорить пан Каплан, розставляючи по полицях новорічні солодкі подарунки у картонних пакетах - таких, як прийнято в Росії.

Він пишається тим, що багато російськомовних родин, що живуть в Анталії, святкують Новий рік саме в його кав'ярні.

Селахаттін каже, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, відвідувачів трохи поменшало.

"Але я впевнений, що це ненадовго. Боятися абсолютно нічого! Якщо навіть, не дай Боже, щось трапиться, ми - турки - готові виходити на вулиці і самі захищати росіян, які тут живуть. Ми не раз обговорювали це з друзями, і всі підтримують цю ідею", - говорить пан Каплан.

Штормове попередження

Тим часом в готелях Анталії готуються до від'їзду останні великі туристичні групи з Росії.

Це ті, хто отримав путівки до Туреччини як компенсацію за невдалий відпочинок у Шарм-ель-Шейху і Хургаді, після запровадженої Росією заборони на польоти до Єгипту.

Більшість не випускає із рук телефонів. Близькі та друзі хвилюються і постійно цікавляться, чи є життя (не кажучи вже про відпочинок) у неспокійній Туреччині. Адже, як розповів цього тижня Сергій Лавров, там "накопичується критична маса терористичних проявів".

Туристи, із якими мені довелося поспілкуватися, визнають, що жодних ознак загрози за час відпочинку в Анталії вони не відчули. Але, прочитавши новини та повідомлення від стурбованих родичів, почали нервувати і шукати підступність.

На прощання деякі з них у задумі йдуть до моря і завмирають, споглядаючи хвилі. З готелю за ними із подивом спостерігають інші туристи. Вони намагаються зрозуміти, що змушує людей стояти під зливою і штормовим вітром по кілька хвилин.

Що ж тут незрозумілого? Просто росіяни не знають, коли наступного разу побачать турецьке узбережжя.