Реструктуризація боргу України: все тільки починається?

Уряд STY40240810Угода з кредиторами: 4 млрд списали, 4 роки відстрочки отрималиУгода з кредиторами: 4 млрд списали, 4 роки відстрочки отрималиКредитори "спишуть" 20% українського боргу із загальної суми у понад 19 млрд доларів. Виплату решти заборгованості відтермінували до 2019 року. 2015-08-27T15:11:19+03:002015-08-27T18:28:52+03:002015-08-27T18:28:52+03:002015-11-11T17:05:29+02:00PUBLISHEDuktopcat2, а парламент STY40525201Реструктуризація в Раді: більшість і "сльози"Реструктуризація в Раді: більшість і "сльози"ВР конституційною більшістю голосів підтримала урядовий пакет законів про реструктуризацію українського зовнішнього боргу у 18 млрд доларів. перед приватними кредиторами. 2015-09-17T14:19:09+03:002015-09-17T20:29:48+03:002015-09-17T20:29:48+03:002015-09-17T20:29:48+03:00PUBLISHEDuktopcat2 умови реструктуризації основної частини боргу перед приватними кредиторами. Остаточне оформлення угоди про реструктуризацію та переговори із власниками решти боргових зобов'язань України тривають.

Головним питанням залишається доля так званого "російського кредиту" на 3 млрд дол., який не увійшов до загальної суми реструктурованого боргу.

Про цю позику домовились під час зустрічі Володимира Путіна із Віктором Януковичем наприкінці грудня 2013 року, коли в Україні ширилися протести проти непідписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Згідно із тими домовленостями, Росія погодилася надати Україні позику на загальну суму 15 млрд дол. Але до кінця 2013 року Україна отримала лише перший транш у 3 млрд дол., оформлений у єврооблігаціях, які викупив російський Фонд національного добробуту. Цей борг Україна має повернути у грудні поточного року.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін не виключає, що повернення цього боргу стане предметом розгляду у міжнародних судах за британським правом.

Міністр фінансів Наталія Яресько нагадала, що Київ неодноразово пропонував Росії приєднатися до інших кредиторів у переговорах щодо реструктуризації. Українські президент та прем'єр заявляли, що Росія не отримає кращих умов повернення боргу, ніж інші кредитори.

"Сподіваюся, що більшість кредиторів, зокрема, і власники так званих російських євробондів, зрозуміють свою вигоду. І президент країни, і прем'єр-міністр вже заявляли, що кращих умов з боку України бути не може. У кожного є вибір: брати участь в обговоренні чи ні, це стосується і власників російських євробондів", - заявила пані Яресько.

Очікується, що 14 жовтня у Лондоні уряд України проведе зустрічі із власниками євробондів, на яку, за даними української сторони, запрошені і власники "російських євробондів".

Питання у статусі

Російський міністр фінансів Антон Сілуанов заявив, що у Росії "жодного запрошення не отримали":

"Україна розсилала свої пропозиції комерційним кредиторам і включила туди Росію. Ми не належимо до цієї категорії кредиторів, тому питання у цьому випадку вирішуються у встановленому порядку. Свою позицію з цього питання ми вже неодноразово висловлювали - чекаємо на погашення боргу".

Згодом цю позицію у питанні українського боргу підтвердив і весь російський уряд:

"Україна має повністю та вчасно розплатитися за борговими зобов'язаннями", - повідомила прес-служба уряду РФ.

Там вважають, що "дебітору вигідніше заплатити Російській Федерації прямо зараз, оскільки дефолт за цими зобов'язаннями може коштувати йому набагато дорожче: доведеться оплатити не тільки судові витрати, але й штрафні відсотки за прострочені платежі".

У Росії сприймають цей борг як державний, оскільки про позику сторони домовлялися на найвищому рівні, до нього були залучені державні кошти.

Проте в Україні відносять цей борг до комерційних, адже його оформили у євробондах. Власники цих паперів могли продати їх на відкритому ринку. Українські боргові зобов'язання теоретично могли перейти від Росії до когось іншого.

Оглядачі очікують, що у суперечці своє слово має сказати найбільший кредитор України - МВФ. До фонду, зокрема, збиралися апелювати і представники російської влади, які коментували питання боргу та можливості його реструктуризації.

Як заявив речник фонду Джеррі Райс, "що стосується статусу боргу, то рішення про нього має виносити Рада директорів. І поки що жодних рішень щодо цього Рада не виносила".

Проте саме у день, коли український уряд розпочав процедуру технічного обміну боргових зобов'язань в рамках угоди про реструктуризацію, керівник МВФ Крістін Лагард виступила із заявою, у якій закликала усіх кредиторів підтримати реструктуризацію.

Не виключено також, що до Росії у "таборі незгодних" із умовами реструктуризації можуть приєднатися власники "коротких" євробондів, виплати за якими мали бути здійснені у найближчі місяці.

Втім, для того, аби якось вплинути на процес реструктуризації, вони мають акумулювати понад 25% голосів у Комітету кредиторів.

Дефолт задля реструктуризації

Технічно процес реструктуризації українських боргів розпочався 23 вересня, коли уряд оприлюднив постанову про обмін старих боргових паперів на нові.

При цьому Кабмін скористався наданим йому правом запроваджувати тимчасовий мораторій на виплату зовнішніх боргів, яке він STY38817154Борги та мораторій: тиск на кредиторів чи підготовка до дефолту?Борги та мораторій: тиск на кредиторів чи підготовка до дефолту?Закон, за яким український уряд отримав право запроваджувати мораторій на зовнішні виплати, оглядачі оцінюють і як елемент тиску на кредиторів під час переговорів про реструктуризацію, і як певну страховку на майбутнє.2015-05-20T12:17:21+03:002015-05-21T09:44:23+03:002015-05-21T09:44:23+03:002015-05-21T11:56:39+03:00PUBLISHEDuktopcat2true у травні цього року. Тоді оглядачі розцінювали цей закон як засіб тиску на кредиторів, які не надто охоче погоджувалися на умови реструктуризації. Проте врешті-решт закон знадобився для того, аби завершити усі технічні процедури, пов'язані із домовленостями щодо реструктуризації.

Згідно із рішенням уряду, мораторій на виплату боргів запровадять до 1 грудня цього року. До цього часу, як розраховуються урядовці, усі юридичні процедури, пов'язані із угодою про реструктуризацію завершать, а за цей час Києву не доведеться виплачувати два великі платежі з "тіла" боргів: на 500 млн дол. 23 вересня та 600 млн євро наприкінці жовтня.

З технічної точки зору, мораторій на виплати, хоч і тимчасовий, є дефолтом.

Але оглядачі та учасники ринку наголошують, що ризики від цього кроку є мінімальними, адже усі розуміють, що він зумовлений необхідністю технічно завершити угоду з реструктуризації.

Одночасно із оголошенням про початок процедури обміну цінних паперів із кредиторами, що погодилися на відтермінування виплат, міністерство фінансів закликало інших кредиторів пристати на такі самі умови і не використовувати своє право вимоги для повернення боргу.