Грецька боргова криза: що буде далі?

Уряд Греції переконує громадян країни відкинути пропозиції кредиторів щодо проведення реформ, які урядовці називають принизливими.

Майбутнє самої Греції та її подальше перебування у зоні євро визначатимуться впродовж кількох наступних днів.

Референдум, на якому греки мають вирішити, чи погоджуватися на низку реформ, рекомендованих міжнародними кредиторами країни, призначено на 5 липня.

Прем'єр-міністр Алексіс Ціпрас агітує співгромадян сказати "Ні", тоді як низка європейських лідерів наголошують, що на референдумі йтиметься про вибір греків залишатися чи залишити зону євро. Тож за якими сценаріями можуть розгортатися події надалі?

1. Угода в останню хвилину

Вихід, який, безумовно, подобається кредиторам - країнам єврозони, МВФ та Європейському центральному банку - це політичний "прорив" через укладення угоди про те, що Греція залишається у зоні євро і сплачує свої борги.

Проте угода, яка б дозволила Греції отримати 1,6 млрд євро і вчасно - до півночі 30 червня - сплатити МВФ, наразі виглядає практично неможливим.

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер зробив останню пропозицію грецькому прем'єру у понеділок, поставивши умовою, що той закликає греків сказати "так" на референдумі. Проте, як виглядає, відповідь Афін була негативною.

Крім того, для реалізації угоди треба, аби країни єврозони реанімували угоду про фінансову допомогу, термін дії якої так само витікає у вівторок.

Але якщо це є ціною утримання Греції у монетарному союзі, більшість урядів країн зони євро, згнітивши серце, заплатять її, хоча деяким з них доведеться потім мати справу із роздратованими парламентами.

2. Відповідь "Так" на референдумі

Такого ж результату можна досягти і іншим шляхом, - коли більшість греків скажуть "Так" на референдумі щодо умов кредиторів наступної неділі. Такі результати голосування порушать ті самі питання щодо угоди. Це також означатиме складну політичну проблему для "Сірізи", лідер якої закликав сказати "рішуче "Ні".

Ліва партія має підтримку своїх націоналістичних партнерів по коаліції, "Незалежних греків", а також крайньо-правого "Золотого світанку". Головні опозиційні партії, такі як право-центристська "Нова демократія" закликають сказати "Так".

Два опитування показують, що більшість греків хочуть, аби угоди досягли, і не хочуть, аби країна вийшла із зони євро. Проте ці опитування проводилися до того, як оголосили про референдум.

Ще одна проблема, яка постає при першому та другому варіантах, полягає у тому, що навіть як уряд на чолі із "Сірізою" погоджується провадити економічну політику, прийнятну для єврозони, чи повірять інші 18 членів монетарного союзу, що греки виконуватимуть цю угоду?

Прем'єр-міністр Алексіс Ціпрас поставив на кін свою репутацію, закликаючи голосувати проти умов кредиторів. Якщо він програє, довіру до нього може бути підірвано і він може піти у відставку.

3. Відповідь "Ні" і хаотичний вихід із євро

Цей сценарій означатиме довгий період непевності та кризи, який завершиться виходом Греції із зони євро та поверненням країни до своєї національної валюти, очевидно, із старою назвою "драхма".

Сам процес виглядає досить заплутаним і складним. Очевидно, Європейський центробанк поставить хрест на усіх чи більшій частині кредитів грецьким банкам на тій підставі, що вони є неплатоспроможними.

Паралельно із цим, як виглядає, діятимуть тривалі - довше, ніж STY39409610Греція на тиждень закрила банки і обмежила зняття готівкиГреція на тиждень закрила банки і обмежила зняття готівкиГрецький уряд підтвердив, що із понеділка банки Греції будуть закриті на тиждень через зростання побоювань дефолту і виходу країни із Єврозони.2015-06-29T09:11:02+03:002015-06-29T09:35:45+03:002015-06-29T09:35:45+03:002015-06-29T09:35:45+03:00PUBLISHEDuktopcat2true - обмеження на доступ до банківських рахунків. Це дуже негативно вплине на грецьку економіку, яка і без того вже увійшла в рецесію.

Уряд буде змушений почати випуск національних грошей - електронних та паперових, - аби банківська система змогла відновити роботу.

Але що станеться із відродженою драхмою? Загальна думка полягає у тому, що ця валюта одразу почне втрачати вартість.

Це також породжує небезпеку інфляції, оскільки ціни на імпорт зростуть. Крім того, варто очікувати постійні суперечки щодо фінансових аспектів контрактів: за якою валютою рахувати - євро чи драхмою? Очевидно, уряд має діяти швидко, аби окреслити якісь законодавчі рамки для таких розрахунків.

4. Відповідь "Ні" і вихід із євро через переговори

Іншим сценарієм є вихід із зони євро через переговорний процес. Цей варіант буде менш руйнівним. Але і при ньому клієнти банків зіштовхнуться із тим, що кошти на їхніх рахунках перетворяться із євро на драхми.

Великим питанням в обох випадках, коли на референдумі більшість греків скажуть "Ні", буде подальша доля Греції у Європейському Союзі.

Один із юристів ЄЦБ ще у 2009 році звертав увагу на те, що "вихід країни-члена із європейського монетарного союзу без одночасного виходу із ЄС неможливо уявити з юридичної точки зору".

Але якщо Греція, як це виглядає наразі, не захоче залишати ЄС? Процедури виключення не існує. До того ж, чи можуть інші країни у ЄС наполягати на цьому, навіть якщо вони "здалися" у питанні перебування Греції у зоні євро.

Можна змінити угоди, що діють у ЄС. Але це є дуже складним процесом із величезною кількістю пасток, включно із референдумами, що мають відбутися у деяких країнах-членах. Або ж вони намагатимуться якось по-іншому викрутитися із ситуації, в якої немає юридичної основи.

Усі перелічені проблеми - очевидно, далеко не вичерпний список. Проте можливі й інші варіанти. Який би шлях не обрала Греція, мине ще багато часу перш, ніж криза буде позаду.