Щоденник: чи є життя без Facebook? День 7

Автор фото, AFP
- Author, Зоя Казанжи
- Role, Для ВВС Україна
Сьогодні я прокинулась із твердими і серйозними намірами – ніякої легкодухості. Експеримент експериментом, але ж я сама розумію, що занадто - те ненормально.
Ситуація точно складалась на мою користь. Три дні я беру участь в тренінгу як слухач. Все дійство відбувається за містом, світить сонце, приємні і розумні люди поруч. Навіщо мені той Facebook?
Краще б я собі того не обіцяла. Бо коли ви маєте залежність від новинної стрічки FB, то ніякі, навіть найстрашніші клятви не діють.
І так, я пам'ятаю пароль від Facebook на айфоні.
Мене вистачило на те, щоб не встановити його знову.
Але весь день, з 10-ї ранку і до 18-ї вечора, я смикалась неймовірно!
Як би я зробила до того, як вирішила дозувати мережу? Правильно, сиділа б у Facebook. Цілий день. У пів вуха слухаючи тренера чи лектора. Періодично відривалась би від телефону, почервонілими очима намагалась би роздивитися написане на flipchart.
Що я роблю після того, як вирішила дозувати мережу? Правильно. Весь день сиджу на новинних сайтах. Намагаюся знову поєднувати дві реальності. Щось слухаю. Щось перепитую. Неуважна і дезорієнтована, якщо чесно.
Є один малесенький плюс – я нічого не пишу. Лише читаю новини. Кожні 10 хвилин. Стрічки не встигають оновлюватися – і я по три рази перечитую одне і те саме. Навіть спортивні розділи, чого ніколи не робила.
Це точно якась дурня. Я все розумію мозком. Хоча, мабуть не все. Руками ж мозок керує, а руки не випускають телефон.
Ввечері, в готельному номері, вмикаю ноутбук і швидко проглядаю Facebook. Читаю листа в особистих повідомленнях, де є такі рядки: "Ваш вчинок надихнув мене на те, щоб і самій перестати так фанатично тупитися в телефон. Врешті просто жити, спостерігати за реальним життям та реальними людьми".
Хочеться розплакатися. Ну який там вчинок? Я страждаю, якщо чесно. Я заходжу в Facebook на кілька хвилин, а потім прожогом вискакую звідти. І так кілька разів. По кілька хвилин.
І ще одне важливе для мене відкриття. Намагаюсь уявити, як люди позбавляються наркотичної чи алкогольної залежності. Впевнена, хто зміг позбутися – неймовірно сильні особистості для мене.
І так, я готова зізнатися – у мене таки є залежність від Facebook. Хто знає, це у нас діагностується? Лікується?








