Щоденник: Чи є життя без Facebook? День 4

Зоя Казанжи день за днем розповідає про те, як вона вирішила відмовитися від постійного користування мережею Facebook
Підпис до фото, Зоя Казанжи день за днем розповідає про те, як вона вирішила відмовитися від постійного користування мережею Facebook
    • Author, Зоя Казанжи
    • Role, Для ВВС Україна

Facebook скрізь. Я розмовляю зі своїм оточенням виключно про те, що написано в Facebook. Одеські вибори виключно через призму Facebook.

Подруга телефонує з іншого міста і починає розмову: "Ти бачила, що в FB написав N.?! Ні, не бачила?! Ну так подивись мерщій! Там таке!.."

Що там? ААААААААА! У мене немає Facebook в телефоні!

Прошу подругу прочитати пост вголос. Слухаю. Думаю: як добре, що я видалила FB з телефону; добре, що я не можу відреагувати блискавично; добре, що я можу подумати, поки доберусь до ноутбука, чи варто мені писати коментар; добре, що я ніколи не напишу того коментаря.

Тому що одного разу, коли я почала жити в мережі, я зіпсувала стосунки з купою хороших і різних людей саме через те, що ми не могли втриматися від спокуси вставити свої "п'ять копійок". Навіть тоді, коли ніхто не просив.

Їду з колегою в авто. Вона сидить на задньому сидінні і теж зачитує мені шматки з FB. Спочатку слухаю. Потім прошу припинити.

Замовкаємо. Нам немає про що говорити? До цього ми обговорювали новини з мережі…

А ще у мене завівся прихильник:) З красивим псевдо. Пише в особисті повідомлення. Вірші:) Не свої. Гарні. Ліричні. Я поки не вирішила, що маю написати у відповідь:)

До цього у мене FB-прихильників не було. Скоріше навпаки.

Наприклад,був у мене один FB-маніяк. Він скринив мої коментарі і пости, вишукував неузгодженості і волав на весь Facebook, якщо раптом натрапляв на щось "компрометуюче". І так, звичайно він був забанений. І, звичайно, у нього було ще кілька профілів. І, звичайно, він про це розповідав спільним знайомим. Ну не божевілля, скажіть?

…А вже на трасі Київ – Одеса я заїхала на автозаправку, щоб залити бензину і випити кави. В кафе, що поруч, давно не було wi-fi. І я завжди цікавилась: а коли куплять новий роутер?:) А оскільки їжджу часто, то і персонал знає всі мої замовлення і всі мої запитання наперед. Цього разу я про інтернет не запитала. Цього разу – лише кава і рanna cotta.

Вже знайома дівчинка-офіціантка, забираючи посуд, не витримала:

- А у нас тут можна зарядити мобільний.

- А в моєму мобільному повна батарея.

- Ви просто не питали про wi-fi, і я подумала, що у вас розряджений телефон.

Тобто вони мене зафіксували людиною, яка втикає за столом, п’ючи каву?!

В Facebook не заходила сьогодні взагалі.