Жертва масового зґвалтування Жизель Пеліко повертається до суду. Чи змінила Францію гучна справа

Французька жертва масового зґвалтування, Жизель Пеліко, у понеділок знову виступить у суді, де зустрінеться з одним із нападників - єдиним чоловіком, який оскаржив вердикт торішнього судового процесу. Тоді загалом 51 обвинуваченого визнали винним у її зґвалтуванні, коли вона була під дією наркотиків, введених її чоловіком.

Публічну, непохитну позицію пані Пеліко під час процесу вважали потенційно переломним моментом у боротьбі проти сексуального насильства. Але у Франції цей оптимізм, здається, згасає.

"Я розтрощу тобі голову, якщо ти негайно не підеш", - гаркнув чоловік, який стояв перед середньовічною церквою в Мазані, мальовничому містечку, де колись жили Жизель і Домінік Пеліко.

Він щойно почув, як я запитав літню жінку про вплив справи Пеліко на Францію, і, погрожуючи знищити також нашу камеру, пояснював, що місто втомилося від асоціації з найбільш сумнозвісним у світі судовим процесом про зґвалтування.

Кількома днями раніше мер Мазана оприлюднив м'якшу версію тієї самої думки у своїй офіційній заяві, назвавши багаторічні страждання Жизель Пеліко "приватною справою... яка не має до нас жодного стосунку".

Цілком зрозуміле бажання мера Луї Бонне захистити репутацію свого міста та туристичну галузь. Але варто згадати, що роком раніше він потрапив у заголовки ЗМІ по всій країні після того, як двічі сказав мені в інтерв'ю, що хоче "помʼякшити" серйозність пережитого Жизель Пеліко, адже "ніхто не загинув" і справа не стосувалася дітей.

Також варто зазначити, що майже всі жінки, з якими ми говорили минулого тижня в Мазані, не поділяли бажання мера залишити справу Пеліко в минулому.

33-річна державна службовиця на ім'я Орелі, яка курила сигарету в затінку неподалік церкви, говорила з відвертою гіркотою.

"Про це більше ніхто не говорить, навіть тут, у Мазані. Ніби цього ніколи не було. Я знаю жінку, яка зараз переживає домашнє насильство. Але жінки це приховують. Вони бояться чоловіків, які таке чинять", - сказала вона, додавши, що впевнена, що не всіх ґвалтівників Жизель Пеліко ідентифікували, й вони досі залишаються на волі в цьому районі.

Поруч проходила 68-річна Аврора Баральє, яка також охоче заговорила, але мала іншу думку щодо справи Пеліко.

"Світ змінюється. Франція змінюється", - сказала вона.

І на запитання, чи відбувається це з допомогою пані Пеліко, відповіла: "Так. Це стало поштовхом, щоб жінки почали говорити вільно".

По всій Франції немає сумнівів, що розголос надав додаткового імпульсу кампанії проти сексуального насильства, яку вже підживлював рух MeToo.

"Я б сказала, що зміна поведінки - це процес, який триває поколіннями. Але справа Пеліко викликала величезну, історичну мобілізацію... проти сексуального насильства та безкарності", - каже Алісса Арабаре, координаторка мережі з 50 феміністичних організацій у Франції.

"Ми зосереджені на підготовці фахівців, підтримці жертв і розслідуваннях", - додає вона.

"Так, Франція змінилася. Кількість заяв про зґвалтування потроїлася, що свідчить про те, що жертви - жінки й дівчата - почали говорити й прагнуть справедливості", - погоджується Селін Пік, речниця неурядової організації Dare to be feminist.

І все ж енергія й оптимізм, що охопили країну минулого грудня, коли Жизель Пеліко вийшла з суду в Авіньйоні серед натовпу прихильників, не привели до суттєвих змін у тому, як французька держава підходить до проблеми сексуального насильства.

Насправді серед активістів і експертів майже панує консенсус: ситуація, навпаки, погіршується.

"На жаль, уряд не реагує", - каже Селін Пік, посилаючись на статистику, яка показує, що рівень обвинувальних вироків стоїть на місці, попри різке зростання кількості заяв про зґвалтування.

"Картина похмура. Є відкат. Ідеї культури зґвалтування повертаються з великою силою. Ми бачимо це на прикладі зростання популярності маскулінного руху, особливо серед хлопців і підлітків", - додає Алісса Арабаре, яка також згадує про зростання кількості випадків дипфейкового порноконтенту.

На тлі фінансової та політичної кризи у Франції, зі зростанням державного боргу та п'ятьма прем'єр-міністрами за останні два роки, уряд активно захищає свої дії. Він заявляє, що здійснив "вирішальні" зміни, зокрема потроївши витрати у цій сфері за останні п'ять років.

Однак нищівний звіт Сенату, оприлюднений цього літа, дійшов висновку, що уряд "позбавлений стратегічного орієнтиру" у боротьбі зі зґвалтуваннями та іншими формами сексуального насильства. Рада Європи також нещодавно різко розкритикувала зусилля Франції щодо захисту жінок.

Джерело, близьке до уряду, повідомило нам, що навіть дані про кількість зареєстрованих випадків зґвалтування у Франції є ненадійними через надмірно заплутану бюрократію.

Часом новини приносять невеликі спалахи оптимізму.

У серпні у Діжоні заарештували 60-річного чоловіка, який, за версією обвинувачення, накачував дружину наркотиками, щоб інші її ґвалтували. Це сталося після того, як один із запрошених учасників зателефонував до поліції, засумнівавшись у "її згоді".

Адвокатка ймовірної жертви, Марі-Крістін Клеппінг, сказала нам, що вона "впевнена", що саме знання про справу Пеліко та страх бути втягнутим у подібну ситуацію спонукали до цього дзвінка.

У травні французького актора Жерара Депардьє визнали винним у сексуальному домаганні до двох жінок. Це рішення багато юристів і активістів назвали значним ударом по культурі безкарності, що дозволяє впливовим чоловікам зловживати владою.

"Це може таки мати значення", - сказала ВВС адвокатка Елоді Туайон-Ібон, і додала, що "його дуже захищали, навіть президент Макрон", який свого часу, здається, виступив на його захист.

Елоді Туайон-Ібон - паризька юристка, яка раніше брала участь у переслідуванні Депардьє.

"Я не думаю, що суд над Пеліко щось змінив на рівні поліції чи судової системи", - каже Емманюель Рів'є, адвокатка, яка також спеціалізується на справах про зґвалтування. Вона навела приклади хронічного браку персоналу, а також відсутності підготовки й спеціалізації серед поліцейських.

А сама Жизель Пеліко тепер знову повертається до суду у південному місті Нім, щоб зустрітися з одним із чоловіків, визнаних винними у її зґвалтуванні.

"Вона відчуває, що має бути там і несе відповідальність бути там, поки процедура не завершиться повністю", - пояснив її адвокат Стефан Бабонно.

Справжній вплив її рішення відмовитися від права на анонімність може стати зрозумілим лише через багато років, але адвокатка Елоді Туайон-Ібон не схильна до оптимізму.

"Так, дещо змінилося. Але насправді - зовсім мало", - підсумувала вона, порівнявши сексуальне насильство у Франції з "війною, яку щодня ведуть проти жінок і дітей".

"Нам і досі потрібно зробити ще дуже багато змін", - каже юристка.

Коли я запитав її, чи здивована вона тим, що справа Пеліко не мала глибшого впливу, вона відповіла:

"Ні. Зовсім не здивована, бо це Франція. Культура зґвалтування - це щось глибоко вкорінене в нашому суспільстві. І поки це не буде серйозно сприйнято як питання державної політики, нічого не зміниться".

Матеріал підготовлений за участю Маріанн Безне