Вибори президента Польщі. Навроцький переміг Тшасковського - офіційні дані підрахунку

Підрахунок 100% голосів з дільниць показав, що на виборах президента Польщі Кароль Навроцький перемагає Рафала Тшасковського - 50,89% проти 49,11%. До останнього моменту шанси обох претендентів на перемогу були приблизно рівні, а дані екзитполів спочатку були на користь Тшасковського, але потім ситуація змінилась.

В неділю, 1 червня, в Польщі пройшов другий тур президентських виборів. В нього вийшли Тшасковський, якого підтримує правляча партія "Громадянська платформа", і Навроцький, який має підтримку від опозиційної "Право і справедливості".

В першому туру вони набрали 31,36% і 29,54% відповідно. Далі у списку розмістились ультраправі кандидати Славомір Менцен (результат 14,81%), і Гжегож Браун (6,34%), а також ліберальний спікер Сейму Шимон Головня (4,99%).

Спочатку екзитполи, проведені після закриття дільниць у неділю, показували мінімальну перевагу Тшасковського. Зокрема, опитування Ipsos, підготовлене для телеканалів TVP, TVN та Polsat, показувало, що чинний мер Варшави набирає 50,3% голосів.

Його суперник Кароль Навроцький отримував 49,7% голосів.

Проте після 23 години соціологи оновили дані.

Нові результати виглядали так: Кароль Навроцький – 51%, Рафал Тшасковський – 49%.

На ранок підрахунок 100% дільниць показав, що все ж переміг Навроцький, який набирає 50,89%. Такі дані оприлюднила "Газета Виборча".

Президент у Польщі не має надто багато повноважень, проте може ветувати ухвалені закони, тож нинішня владна команда на чолі з "Громадянською платформою" та прем'єром Дональдом Туском опиняється у хиткій ситуації.

Зараз президентом також є противник нинішньої команди від ПіС Анджей Дуда.

Чим відомий Кароль Навроцький

42-річний Кароль Навроцький очолює Інститут національної пам'яті.

Про Україну Кароль Навроцький висловлювався жорстко. Зокрема він постійно підіймав питання Волинської трагедії і пов'язував "визнання провини" Києвом як обов'язкову передумову для подальшого руху в НАТО і ЄС.

Він також підписав політичну декларацію Славоміра Менцена, одним з пунктів якої є те, що Польща не має підтримувати вступ України до НАТО.

До висування в президенти Навроцький не займався публічною політикою і досі незатишно почувається у якості оратора на мітингах.

З дитинства серйозно він займався футболом та боксом, а під час навчання на історичному факультеті університету свого рідного міста навіть підробляв охоронцем у фешенебельному готелі. Опоненти час від часу дорікають Навроцькому зв'язками в навколокримінальних колах, яких він набув на цьому етапі біографії.

Він виріс у "пролетарському" районі Гданська.

Також перед голосуванням у другому турі з'явилась інформація, що начебто під час роботи охоронцем у готелі Навроцький забезпечував охочих гостей цього готелю послугами секс-працівниць. Той усе заперечує.

Ще один скандал пов'язаний з "квартирним питанням". Під час передвиборчих дебатів Кароль Навроцький заявив, що у нього перебуває у власності одна невелика квартира площею 27 квадратних метрів.

Але виявилося, що до 2011 року вона перебувала у комунальній власності, а жив у ній літній хворий житель Гданська, зараз відомий як "Єжи Ж."

Схема, за якою квартира опинилася у власності Навроцького, була простою. У 2011 році він від імені пана Єжи купив цю квартиру за 10% від її номінальної вартості – польське законодавство передбачає таку можливість викупу комунального житла його мешканцями.

Потім Навроцький платив за старенького комунальні платежі й, судячи з усього, іноді допомагав йому фінансово. А за п'ять років, коли Єжи отримав право на продаж свого житла за повну вартість, Навроцький уклав з ним нотаріальну угоду про купівлю цієї квартири.

Чи отримав 80-річний нині Єжи якісь гроші від Навроцького насправді - не зовсім зрозуміло, але фактом є те, що зараз старенький не має власного житла, проживає в комунальному будинку для літніх людей і абсолютно не створює враження заможної людини.

Штаб Навроцького і сам кандидат кілька разів змінювали свої пояснення з приводу цієї ситуації. Згідно з останньою версією пояснень Навроцького, весь цей скандал інспірували спецслужби, а злощасну квартиру кандидат у президенти має намір передати певній досі не названій благодійній організації.

Хто такий Рафал Тшасковський

53-річний мер Варшави Рафал Тшасковський брав участь у минулих президентських виборах: у другому турі кампанії, що проходила влітку 2020 року, у розпал пандемії коронавірусу, він всього на два відсоткові пункти поступився чинному президентові Анджею Дуді.

Тшасковський має три вищі освіти, був стипендіатом в Оксфорді та Парижі. У політиці він вже понад півтора десятка років: обирався депутатом Європарламенту та польського Сейму, був міністром цифрового розвитку Польщі та держсекретарем польського МЗС.

Протягом останніх семи років його двічі обирали мером Варшави - обидва рази в першому турі, - і на цій посаді він набув слави політика радше лівих політичних поглядів. Приміром, брав участь у варшавських маршах ЛГБТ.

Недоброзичливці кажуть, що проблемою Тшасковського є його імідж завсідника елітарних політичних салонів, далекого від проблем та сподівань середньостатистичного поляка.

Проте насправді чи не головна біда Тшасковського – це падіння популярності уряду Дональда Туска, що його фіксують нині соціологами.

За понад рік роботи цей кабінет не може похвалитися значними результатами в жодній зі сфер своєї діяльності. Особливо по реноме уряду б'є відсутність результатів у так званих світоглядних питаннях – насамперед йдеться про лібералізацію законодавства про аборти.

У коаліції виправдовуються: мовляв, ухвалювати ці закони немає сенсу, бо президент Анджей Дуда все одно накладе на них вето. Але така аргументація переконує не всіх виборців, які проголосували за нинішню владу у 2023 році, і зараз про розчарування в Туску та його команді говорять дедалі більше представників їхнього "електорального ядра": молодих жінок та середнього класу великих міст.

У цій ситуації Рафал Тшасковський опинився у ситуації, схожій на ту, з якою стикнулася екскандидатка у президенти США від Демократичної партії Камала Гарріс. Так само, як вона протягом своєї кампанії намагалася іміджево "відклеїтися" від не особливо популярного Джо Байдена, Тшасковський намагався, з одного боку, не втрачати зв'язку з рідним політичним табором, а з іншого – дистанціюватися від уряду Туска.

Що стосується України, то Тшасковський загалом вважається проукраїнським політиком у Польщі. Однак під час передвиборчих дебатів він заявив, що волів би, що Україна була "буферною зоною".

"З часу, коли я працював в Європейському Союзі, в Європарламенті, я чітко заявляв, що Росія є загрозою, а Україна повинна бути буферною зоною", – наголосив тоді ще кандидат в президенти.

Раніше він публічно підтримував прагнення Києва до членства в НАТО і ЄС.

Аналіз кореспондента ВВС Святослава Хоменка

Одразу після одинадцятої вечора настрої в штабах Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького радикально змінились.

Тихий до того штаб Навроцького вибухнув скандуванням "Кароль! Кароль!" та "Переможемо! Переможемо!"

Уточнені результати екзитполу, так званий лейт-пол, відрізнялися від початкових результатів буквально на один відсоток, але в польських умовах цей відсоток виявився критичним.

Нові результати, оприлюднені соціологами, виглядають так: Кароль Навроцький – 51%, Рафал Тшасковський – 49%.

Але й на цьому інтрига польських виборів не закінчується.

Екзитпол – це опитування виборців на виході із п'яти сотень відібраних соціологами виборчих дільниць. На його похибку впливають суб'єктивні чинники: деякі виборці можуть відмовитись відповідати на запитання полстерів, інші – з якоїсь причини дати їм неправдиву відповідь на питання, за кого вони голосували.

Лейтпол – це екзитпол, до якого внесли корективи: після того, як офіційно підраховують голоси на половині дільниць початкового опитування, соціологи міняють результати, отримані на цих ділянках полстерами, на реальні, зафіксовані підрахунком паперових бюлетенів.

Таким чином, лейт-пол дозволяє виключити суб'єктивні фактори похибки екзитполу на частині ділянок. За словами голови соціологічної служби IPSOS, яка проводила екзитпол, Кшиштофа Хмелевського, похибка лейт-полу становить близько одного відсотка, тож питання про переможця виборів залишається відкритим.

Невизначеності додає і ситуація з закордонними виборцями. Відомо, що для голосування за межами Польщі реєструвалася рекордна кількість виборців. Так само відомо, що соціологи враховують їхні голоси, але точність передбачення голосування за кордоном завідомо нижча, ніж на території країни.

Тому головний висновок станом на цей момент залишається тим самим: остаточних результатів виборів слід чекати до ранку.

Самі учасники другого туру не коментували результати лейт-полу.

Але перші цифри, озвучені соціологами, справді мали б зменшити оптимізм у штабі Тшасковського: їхні прикидки показують, що мер Варшави програв вибори серед наймолодших, віком до 29 років, виборців: за нього проголосували 47% цього сегменту електорату, за Кароля Навроцького – 53%.

А один із членів команди Навроцького Ришард Чарнецький опублікував у соцмережі Х пост з підписом "Чекаємо на хороший результат у хорошій компанії". Його супроводжує фотографія лідерів партії "Право і справедливість" за одним столом з Джордже Сіміоном, ультраправим кандидатом в президенти Румунії, який два тижні тому програв свої вибори.