Ізраїль завдав нечуваної шкоди іранській еліті. Чому саме зараз

Ізраїльська атака на Іран не лише є масштабнішою та інтенсивнішою, ніж дві попередні військові операції минулого року, а й, видається, використовує стратегію, застосовану під час ізраїльського наступу проти "Хезболли" в Лівані в листопаді.

Йдеться не лише про удари по іранських ракетних базах — а отже, й по здатності Ірану відповісти силою, — а й про завдання ударів із метою знищення ключових представників іранського керівництва.

Ця стратегія "обезголовлення" старших фігур "Хезболли" мала руйнівні наслідки для угруповання та його здатності вести тривалий контрнаступ.

Кадри з Тегерана показують, що були вражені конкретні будівлі — подібно до того, як це було під час ізраїльських атак на південні передмістя Бейрута, які завершилися вбивством лідера "Хезболли" Хассана Насралли.

Жодна постать такого масштабу, як у випадку з "Хезболлою", в Ірані, схоже, не постраждала. Верховний лідер Алі Хаменеї не був ціллю.

Але вбивство начальника іранського Генштабу Хосейна Саламі — командувача потужного Корпусу вартових Ісламської революції — а також кількох провідних ядерних науковців країни у перші години операції, яка може тривати кілька днів, завдало безпрецедентної шкоди іранській еліті.

Це, очевидно, вимагатиме жорсткішої відповіді Ірану, ніж ті дві атаки на Ізраїль, які ми бачили минулого року.

Проте це також може значно ускладнити для Тегерана можливість дати таку відповідь. І, очевидно, саме це і стало розрахунком премʼєр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, коли він ухвалив рішення про ескалацію конфлікту.

Чому він вирішив почати атаку саме зараз — може бути пов'язано з причинами, які він сам і озвучив.

У заяві, оприлюдненій невдовзі після початку операції, він зазначив, що йдеться про виживання Ізраїлю.

Однак Нетаньягу вже багато років стверджує, що Ізраїль перебуває під екзистенційною загрозою, якщо Іран отримає ядерну бомбу. Щоб підкреслити нову терміновість ситуації, один із високопосадових ізраїльських військових заявив, що Іран має достатньо матеріалів, аби виготовити 15 ядерних бомб упродовж кількох днів.

Але, можливо, діяли й інші чинники.

У неділю переговори між США та Іраном про угоду навколо ядерної програми Тегерана мали перейти до шостого раунду. Сигнали про те, наскільки значного прогресу вдалося досягти, — суперечливі.

Однак для Нетаньягу це могло здатися вирішальним моментом, аби не допустити, як він вважає, неприйнятної угоди.

У військовому плані він та його радники могли дійти висновку, що не лише Іран, а і його проксі-сили в регіоні — зокрема "Хезболла" — ослаблені настільки, що загроза від них вже не є такою суттєвою, як раніше.

Найближчі години й дні покажуть, чи був цей розрахунок правильним — чи ж небезпечною помилкою.