Чого Україні чекати від саміту НАТО та чи стане він "подарунком Путіну"

Якби Україна вступила до НАТО в найближчі роки, то стала б шостою за потужністю армією у лавах Альянсу, випливає з рейтингу Global Firepower. І єдиною, хто має досвід протистояння Росії в бою. Але політичного запрошення увійти до НАТО на саміті у Вільнюсі 11-12 липня Україна найімовірніше не отримає.

Виглядає, що в останні години перед самітом дипломати та політики України та країн НАТО все ще домовляються про зміст фінальної декларації. Українська сторона та десятки країн-союзників, що її активно підтримують, прагнуть будь-що не повторити Бухарестський саміт 2008 року. Посол США в НАТО Джуліан Сміт запевнила, що саме так і буде: НАТО відійде від туманних формулювань того саміту.

З двох джерел в українській владі ВВС відомо, що переговори про фінальні формулювання йдуть важко та можуть тривати до самого початку саміту.

“Декілька важливих для України та НАТО рішень вже погоджені. За підсумками саміту наш шлях до Альянсу точно стане коротшим”, - написав в своєму інстаграмі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 8 липня. 10 липня він уточнив, що країни НАТО після "інтенсивних переговорів" таки домовилися усунути ПДЧ для України на шляху до її членства в альянсі.

“Україна точно не була б тягарем для НАТО”, - каже Анджей Фалковський, польський військовий дипломат та радник українського міністра оборони.

Водночас Кулеба визнає, що бракує ясності щодо запрошення України до альянсу. І це може стати “подарунком Путіну в момент, коли його треба дотискати на всіх фронтах”.

Неясні перспективи та тінь Бухареста

Чому так багато іноземних та українських політиків згадують Бухарестський саміт НАТО?

Тоді, у 2008-му, після жорстких дипломатичних баталій, лідери країн НАТО відмовилися запросити Україну та Грузію до альянсу. Вони привітали їхні євроатлантичні прагнення, запевнили, що ці країни вступлять в альянс у майбутньому та отримають план дій щодо членства (ПДЧ). Але останнього так і не сталося. Франція та Німеччина тоді були ключовими противницями надання ПДЧ.

Володимир Путін також виступив у Бухаресті з промовою про перспективи співпраці його країни з НАТО. А за чотири місяці по тому російська армія захопила 20 % грузинської території. За шість років, у 2014-му, почалася війна на Донбасі.

Безпекові гарантії як рішення?

І в Києві, і в столицях країн-членів альянсу вже погодилися з тим, що вступити до НАТО Україна зможе лише після завершення війни. У Вільнюсі це чітко зафіксують. Мають бути досягнуті відповідні безпекові умови або ж безпекові міркування для того, щоб Україна могла увійти до НАТО.

Який саме термін використають - умови чи міркування - теж важливо. Експерти застерігають: якщо будуть прописані конкретні передумови вступу України, це може стати підказкою для противників її приєднання до НАТО: що саме робити, щоб завадити Україні.

“Завершення війни - це може бути гібридний процес. І те, як Україна визначить кінець війни, - це може бути гібридне формулювання. Ідеальний варіант - це повернення всіх своїх територій. Смерть Путіна чи завершення обстрілів - це непевні критерії. Росія може бити по Україні раз на місяць, щоб війна не закінчилася ніколи”, - пояснює старший аналітик Центру “Нова Європа” Лео Літра.

Американський президент Джо Байден визнав, що в альянсі досі немає одностайності щодо запрошення України до НАТО вже зараз. А деякі країни побоюються, що це може призвести до прямого зіткнення з РФ.

Хоча статус запрошеної країни до НАТО - це зовсім не те, що бути повноправним членом альянсу. До такої країни не застосовується стаття 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону, коли напад на одного союзника означає напад на всіх.

Ще один гіпотетичний камінь спотикання - це наявність в України окупованих Росією територій. У країни, яку запрошують до НАТО, відповідно до правил його розширення, не мало б бути територіальних суперечок. “Але ж в України немає невизначених кордонів, вона ні на кого не нападала. У неї насправді немає таких суперечок”, - відзначає Лео Літра.

У переддень саміту американський президент Джо Байден в інтерв’ю CNN заявив, що Україні потрібно далі реформувати та модернізовувати війська, і до вступу поки що вона не готова.

“Я вже говорив з президентом Зеленським та дав чітко зрозуміти: США готові надати безпекові гарантії за прикладом Ізраїлю. Насамперед це необхідні засоби для захисту власної держави. Але тільки за умов припинення вогню або мирної угоди”, - заявив американський лідер.

Паралельно з цим НАТО запевнить Україну в стратегічній підтримці та готовності проводити консультації на її вимогу.

Для цього у Вільнюсі вперше замість комісії Україна-НАТО засідатиме Рада Україна-НАТО. Україна отримає право скликати її засідання з власної ініціативи, матиме таке ж право голосу в її рамках, що й країни-члени, та зможе долучатися до роботи комітетів організації.

“Треба розуміти, що це косметичні зміни”, - каже Лінас Лінкявічус, ексміністр закордонних справ Литви.

Якщо у Вільнюсі не пролунає чіткого запрошення, то фокус уваги зміститься на безпекові гарантії для України.

Сам термін “безпекова гарантія” до певної міри знецінив Будапештський меморандум. Тому як альтернативу “гарантіям” дипломати пропонують “безпекові зобов’язання” (security commitments).

У Вільнюсі НАТО оголосить багаторічну програму підтримки України, яка передбачатиме, зокрема, 500 млн євро допомоги щороку на військові витрати.

Майбутніми безпековими гарантіями можуть стати зобов'язання ізраїльського типу. Але це може стати реальністю вже після війни. Конкретні країни могли б взяти на себе зобов’язання допомогти Україні, якщо Росія знову нападе.

НАТО як організація не може надати Києву такі гарантії. Це мали б зробити конкретні країни-члени. У переліку тих, хто міг би сформувати коаліцію безпекових гарантій, у розмові з ВВС експерти називають, окрім США, Велику Британію, Францію, Італію, Німеччину, Польщу, Чехію, Румунію, Іспанію. До переговорів долучилася й Німеччина, що для багатьох є сигналом і її готовності підтримати запрошення України до альянсу. Але якщо це зроблять США.

Центрально- та східноєвропейські члени альянсу рішуче закликають своїх союзників діяти вже сьогодні. Без вагань і страхів спровокувати Росію.

"Ми не повинні вагатися приймати сміливіші рішення, тому що в іншому випадку режим Путіна вирішить, що західні союзники занадто слабкі і якщо будуть загнані у кут, здадуться", - заявив президент Литви Гітанас Науседа.

Очікується, що на полях саміту НАТО країни “Великої сімки” зроблять окрему заяву щодо підтримки України. Прем’єр-міністр Японії, яка входить до цієї групи, планує приїхати на саміт до Вільнюса.

Якщо в Бухаресті Франція також була проти надання ПДЧ Україні, то нині ця країна готова підтримати Україну значно більше. “За останні 6-8 місяців Еммануель Макрон сильно еволюціонував у питанні щодо підтримки України. Думаю, він готовий розглянути безпекові гарантії для цієї країни”, - розповіло ВВС джерело, близьке до оточення французького президента.

Поки триває війна і Україна не може стати членом НАТО чи сподіватися на розміщення іноземного контингенту, для самозахисту їй потрібні далекобійна зброя, велика кількість сучасних винищувачів, постійне поповнення снарядів. Саме це, а також фінансова допомога і є основними безпековими гарантіями тут і зараз.

Майже до самого початку саміту було невідомо, чи Володимир Зеленський поїде на саміт. Джерела в українській владі сказали ВВС, що це залежало від того, чи отримує Україна потрібні їй рішення.

“Якщо на момент, коли може постати питання мирних переговорів з Росією, Україна не буде мати статус країни, запрошеної до альянсу, ця сама інтеграція знову могла б стати потенційною поступкою США Росії”, - вважає аналітик Лео Літра.

І саме це є одним із найсерйозніших побоювань для української сторони.