Чому BBC не називає бойовиків ХАМАС терористами

Урядовці, оглядачі, звичайні люди – всі вони запитують, чому ВВС не називає бойовиків ХАМАС, які вчинили жахливі звірства на півдні Ізраїлю, терористами.

Відповідь криється в основоположних принципах ВВС.

Тероризм — провокаційне слово, яким люди називають те, що морально не схвалюють. А робота BBC не передбачає вказувати людям, кого підтримувати, а кого засуджувати: хто хороші хлопці, а хто - погані.

Ми регулярно говоримо, що британський та інші уряди засудили ХАМАС як терористичну організацію, але це їхня справа. Ми також запрошуємо на інтерв'ю різних гостей та цитуємо авторів, які називають ХАМАС терористами.

Головне - ми не говоримо це своїм голосом. Наше завдання — представити аудиторії факти й дозволити їй скласти власну думку.

Багато з тих, хто критикував нас за відмову від слова "терорист", бачили наші фото, чули наші аудіозаписи, читали наші історії й склали власну думку на основі цих репортажів. Це означає, що ми не приховуємо правду.

Будь-яка розсудлива людина була б вражена тим, що ми побачили. Цілком розумно називати те, що сталося, "звірствами", адже саме такими вони і є.

Ніхто не може виправдати вбивства цивільних, особливо дітей, немовлят, а також атаки на безневинних мирних людей, які відвідують музичний фестиваль.

За ті 50 років, що я висвітлював події на Близькому Сході, я на власні очі бачив наслідки таких атак, як ця на Ізраїль.

Я також бачив наслідки ізраїльських бомбових й артилерійських обстрілів цивільних об'єктів у Лівані й секторі Газа. Жах таких речей залишиться в пам'яті назавжди.

Але це не означає, що ми повинні почати називати організацію, прихильники якої вчинили це, "терористичною", оскільки це означатиме, що ми відмовляємося від свого обов’язку залишатися об’єктивними.

І на ВВС так було завжди. Під час Другої світової репортерам ВВС напряму наказали не називати нацистів "злими" чи "аморальними", навіть попри те, що ми могли і називали їх "ворогами".

"Головне, - йдеться в документі ВВС щодо до цього, - щоб не було місця для балаканини". Наш тон мав бути спокійним і виваженим.

Було важко дотримуватись цього принципу, коли воєнізоване угруповання Ірландська республіканська армія (ІРА) бомбардувала Британію й вбивала безневинних цивільних, але ми це зробили.

Був величезний тиск з боку уряду Маргарет Тетчер на ВВС та на окремих репортерів, таких як я, особливо після вибуху в Брайтоні, коли вона щойно уникла смерті, а багато інших людей були вбиті й поранені.

Але ми не відступили від своїх принципів. І продовжуємо робити це донині.

Ми не займаємо чийсь бік. Ми не вживаємо провокаційних слів типу "злий" чи "боягузливий". Ми не говоримо про "терористів". І ми не єдині, хто дотримується цього принципу. Деякі з найповажніших інформаційних агентств світу наслідують таку ж політику.

Але до BBC прикута особлива увага, частково тому, що ми маємо сильних критиків в політиці й пресі, а частково тому, що ми справедливо дотримуємося особливо високих стандартів. Але частиною цих найвищих стандартів є максимальна об'єктивність.

Ось чому величезна кількість людей у Британії й в усьому світі дивляться, читають і слухають нас щодня.