Україна відкрила експорт зброї: хто, кому і навіщо хоче її продавати

На початку лютого українська влада публічно оголосила, що відкриє експорт зброї. Він фактично був заблокований з початку повномасштабної війни, хоча і без юридичних для цього підстав. Але відтепер українські військові технології та зброя можуть продаватися за кордон. Для чого це і які є ризики?

Те, про що тривалий час в кулуарах і публічно говорили українські приватні виробники озброєння, сталося. На найвищому рівні у державі вирішили почати продаж за кордон зброї та технологій. У другій половині 2025 року було політичне рішення, а на початку лютого цього року розпочали видавати дозволи на експорт.

Слід зазначити, що ще рік-два тому українські можновладці ухильно коментували саму ідею відкритого продажу українського озброєння.

Не під запис вони пояснювали, що доволі важко буде "продати" суспільству ідею про наявність "зайвої зброї" в Україні, в той час, як військові постійно кажуть про дефіцит боєприпасів.

Також серед аргументів називали те, що насправді західні покупці мало зацікавлені в українських дронах, які по факту є доволі простими виробами з великою кількістю аналогів. Їх начебто цікавить лише отримання секретних технологій і зразків продукції, доступу до яких вони не мають.

Однак, під тиском аргументів Банкова здалася. Основна причина – державних коштів дуже мало, і окремі виробництва можуть зупинитися, якщо не отримають можливість продавати свій товар за кордон.

Ще восени 2025 президент Володимир Зеленський анонсував відкриття "контрольованого експорту".

Процес дещо затягнувся, і перші експорті ліцензії представники українського ОПК отримали лише 12 лютого 2026 року, про що повідомив секретар РНБО Рустем Умєров.

Кому, що і як продавати

Колишній міністр оборони написав, що в той день відбулося перше за тривалий час засідання Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Вона й ухвалила рішення дозволити експорт першим представникам українського ОПК.

Власне, саме блокування роботи цієї комісії з початку великої війни й було чи не єдиною формальною підставою для заборони продажу військових товарів за кордон.

Що ж це за комісія? Вона існує в Україні вже 20 років, її створили на заміну спеціальному комітету з питань військового експорту, що існував при президентові Україні.

Згідно із законодавством, саме ця комісія "опрацьовує в установленому порядку" пропозиції щодо надання повноважень суб'єктам господарювання України на експорт та імпорт товарів військового призначення, товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Тобто без її рішення продаж такої продукції іноземцям неможливий.

Згідно з указом президента Зеленського від 10 лютого, до складу комісії ввійшли, зокрема, представники міноборони, ГУР, МЗС, МВС, мінекономіки, мін'юсту, а очолює її перший заступник Умєрова, генерал Євгеній Острянський.

Кому саме дали право першими продати свій товар на експорт – не повідомляється.

Однак Рустем Умєров наголошує, що усі рішення комісії будуть "під державним контролем і з безумовним пріоритетом потреб Сил оборони".

Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко сказав ВВС, що найбільш затребуваними на експорт є безпілотні системи: розвідувальні та ударні дрони, тактичні платформи під різні задачі, а також рішення, які швидко оновлюються під зміну тактики й РЕБ.

Друга категорія — засоби протидії дронам: виявлення й трекінг, засоби придушення, перехоплювачі, комплексні системи прикриття для підрозділів і критичної інфраструктури.

"Попит на такі рішення в Європі лише зростає, бо загроза дешевих БпЛА стала системною", – зауважує фахівець.

Третя категорія – системи РЕБ і зв'язку: захищений тактичний зв'язок, рішення для стійкого управління, анти-РЕБ рішення, мережі та інтеграція сенсорів із засобами ураження.

За його даними, іноземці також цікавляться наземними роботизованими системами для здійснення логічних місій, евакуацій, інженерних задач, розмінування тощо.

Представники однієї з найбільших українських дронових компаній SkyFall вже заявили, що їхньою продукцією цікавляться декілька країн.

"Цікавляться всі: Німеччина, Франція, США, Індія, Пакистан, Сингапур, Японія та багато інших. Деякі країни, що до нас приходили, я навіть не знав про їхнє існування. Якби у нас був відкритий експорт, багато з них уже готові були б укладати контракти на певні невеликі кількості просто зараз", – сказав представник фірми в інтерв'ю виданню "Оборонка" (проєкт "Української правди").

Про бажання почати продаж на експорт своїх дронів заявили ВВС не під запис представники ще декількох великих фірм – виробників БПЛА.

Вони вже готують необхідні заявки до комісії, щоб отримати дозволи.

Питання грошей

Повертаючись до основної причини відкриття експорту, слід зауважити, що всі опитані ВВС виробники кажуть про брак державного фінансування. У деяких випадках через брак коштів завантаженість виробничих ліній вже складає менш як 50%.

Це пов'язано зі стрімким злетом українського ОПК, який відбувся у 2023-25 роках. Тоді фактично з нуля з'явились майже 1 тисяча приватних фірм, які почали швидко масштабувати та нарощувати виробництво. За цими темпами український бюджет абсолютно не встигав.

Наприклад, у 2024 році загальна потужність ОПК становила близько 20 млрд доларів, але отримала фінансування від держави лише на половину.

У 2025 році потужності виробників склали 35 млрд доларів, але Україна змогла замовити в них продукції лише на 12 млрд доларів.

На поточний рік прогнозовані потужності ще більші.

"Сьогодні виробничі спроможності українського ОПК перевищують 55 млрд доларів. У сферах БпЛА, РЕБ і розвідки наші можливості вже більші, ніж обсяги внутрішніх закупівель. Координований експорт дозволяє залучати інвестиції, масштабувати виробництво та запускати нові технології для української армії", – каже Ігор Федірко.

Власне, логіка "контрольованого експорту" проста – виробники продають за кордон "дружнім країнам" надлишки своєї продукції, отримують кошти та розвивають виробництво вдома, що вигідно і їм, і Силам оборони.

"Координований експорт дозволяє залучати інвестиції, масштабувати виробництво та запускати нові технології для української армії", – запевняє Рустем Умєров.

Крім того, планується, що ЗСУ матимуть і прямий фінансовий зиск від експорту зброї.

Йдеться про намір держави акумулювати збори й мита від експортних операцій, а також частину податкового ефекту в спеціальному фонді з цільовим призначенням — на закупівлі, резерви, критичні номенклатури та швидке доукомплектування під потреби фронту.

Що стосується обсягів надходжень, то виробники, за даними Ігоря Федірка, готові сплачувати 7-15% мита у цей спецфонд.

Чи є ризики

Однак, говорячи про продаж української зброї, на поверхню спливають декілька неочевидних негативних факторів.

По-перше, можливість зловживань влади у видачі дозволів на експорт і обсягів продукції, яку продаватимуть.

Ще живі в пам'яті спогади, як українська влада майже всі роки з моменту здобуття Незалежності та аж до початку російської агресії у 2014 займалась масовим розпродажем своєї військової техніки та боєприпасів.

На експорт тоді пішли сотні танків, літаків, вертольотів, зразки ракетно-артилерійського озброєння, мільйони тонн боєприпасів та стрілецького озброєння.

Все це призвело до того, що на момент початку агресії РФ українська армія перебувала в "плачевному стані" і не мала достатньо ресурсів, щоб зупинити противника.

Проте нині у владі кажуть, що не допустять повторення такого сценарію.

Нинішнє відкриття експорту буде "обмеженим", "контрольованим" і "обережним", запевняють джерела ВВС News Україна у владі.

Тобто перед наданням дозволу ретельно перевірять, чи є цей товар критично необхідним для ЗСУ, які його обсяги виробництва, чи є запаси. Перевірятимуть і покупців. Особливо важливо, щоб продана за кордон українська зброя не опинилася в руках росіян чи білорусів - через реекспорт або "сірі схеми".

Крім того, влада акцентує, що крім прямого експорту товарів Київ більше зацікавлений в розвитку двох інших схем: відкриття спільних оборонних підприємств в Україні (програма Build in Ukraine) та за кордоном (Build with Ukraine). Щодо останнього, то президент Зеленський анонсував відкриття 10 таких спільних виробництв в країнах Європи протягом поточного року.

Вже 13 лютого він побував на першому з них у Німеччині та оголосив, що продукцію підприємства – 10 тисяч дронів – цього року передадуть Україні.

Річ у тім, що такі спільні підприємства створюються з умовою, що 50% виробленої продукції піде Україні.

Окрім того, кінцевий споживач погоджується у разі потреби поставити 100% спільно виробленої продукції на першу вимогу уряду України, який може спрямувати її для потреб фронту.

Що стосується другої перестороги – витоку секретної інформації, – то директор Ради зброярів Ігор Федірко визнає, що "такий ризик є завжди".

"Маю зазначити, що ризик витоку технологій існує завжди, саме тому рішення мають бути максимально обережними та далекоглядними. Зараз у нас все контрольоване: оборонні продукти, документація, доступи, переміщення — це режим, а не вільний обіг. І експорт повинен бути таким самим у контексті перевіреного кінцевого користувача, заборони реекспорту, простежуваності партій, перевірки партнерів", – наголошує він.

Уже зараз можна спрогнозувати, що Росія докладатиме максимальних зусиль, щоб, по-перше, не пустити Україну повноцінно до міжнародного ринку озброєння, а по-друге, спробувати використати продану за кордон українську зброю для провокацій на свою користь.