Пекін перевіряє інформацію про полонених китайців, які воювали за Росію

На Донеччині українські військові взяли в полон двох китайських громадян, які воювали на боці армії РФ, заявив Володимир Зеленський. МЗС України викликало тимчасового повіреного у справах Китаю і засудило залучення громадян КНР до війни Росії проти України. Китай відповів, що перевіряє інформацію.

"Маємо інформацію про те, що таких громадян Китаю в підрозділах окупанта значно більше, ніж двоє. Зараз зʼясовуємо всі факти. Працюють розвідка, СБУ, відповідні підрозділи Збройних сил", - написав український президент.

Він зазначив, що в полонених при собі є документи, банківські картки, особисті дані тощо.

У середу Китай заявив, що перевіряє це повідомлення й співпрацює щодо цього питання з Україною.

Про це сказав речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь на брифінгу 9 квітня.

"Китай звіряє інформацію з українською стороною. Хочу наголосити, що влада Китаю завжди закликала китайських громадян... уникати будь-якого залучення до збройних конфліктів та, зокрема, уникати участі у будь-яких військових операціях", - сказав він.

Лінь Цзянь заявив, що позиція Китаю щодо російсько-української війни "є чіткою", а українська сторона "має правильно розуміти китайські зусилля щодо політичного врегулювання української кризи".

За словами президента Зеленського, українські війська вступили в бій з шістьма китайськими солдатами, двох з них взяли в полон.

Пост супроводжувався відео, на якому показано, як один з ймовірних китайських полонених у наручниках розмовляє китайською мовою та, очевидно, описує нещодавню битву.

Володимир Зеленський доручив міністру закордонних справ "негайно звʼязатися з Пекіном" і отримати реакцію Китаю.

За словами президента, докази залученості Пекіна у російсько-українську війну - "це чіткий сигнал, що Путін збирається робити що завгодно, окрім завершення війни. Він шукає, як воювати далі".

Український президент закликав відреагувати на такий прецедент США, Європу і "всіх у світі, хто хоче, щоб був мир".

"Участь китайських громадян у складі російської армії вторгнення в Україну ставить під сумнів задекларовану позицію Китаю щодо миру та підриває довіру до Пекіна як відповідального постійного члена Ради безпеки ООН", – прокоментував ситуацію керівник МЗС Андрій Сибіга.

Наразі полонені громадяни Китаю - під вартою Служби безпеки України.

Французька газета Le Monde раніше повідомляла, що виявила близько 40 облікових записів у дочірньому додатку TikTok, Douyin, який доступний лише в Китаї, і належать китайцям, які стверджують, що вони служили в російській армії.

Північнокорейські полонені

11 січня 2025 року Володимир Зеленський заявляв, що українські військові взяли в полон двох поранених північнокорейських солдатів у Курській області Росії.

За словами президента, російські та північнокорейські солдати начебто вбивають поранених північнокорейців, "щоб стерти будь-які докази участі Північної Кореї у війні проти України".

В СБУ твердять, що на момент захоплення полонених в одного з військових знайшли російський військовий квиток, виданий на іншу особу, зареєстровану в Республіці Тува. В другого взагалі при собі не було документів.

Під час допиту військовий із російським військовим квитком розповів, що документ йому видали в Росії восени 2024 року.

За його словами, на той момент деякі бойові підрозділи Північної Кореї проходили тижневе злагодження з російськими військами.

"Полонений, так само як і російські військові на початку повномасштабного вторгнення, наголошує, що їхав нібито на навчання, а не на війну проти України", - йдеться в повідомленні СБУ.

Розвідка повідомила, що він сказав, що народився в 2005 році і служив на посаді стрільця у Північній Кореї з 2021 року.

Перед цим 27 грудня 2024 року розвідка Південної Кореї підтвердила, що українські військові взяли в полон північнокорейського солдата, який брав участь в бойових діях проти України на боці Росії. Але згодом полонений помер від ран.

Солдати з Північної Кореї воювали здебільшого на Курщині. Але з часом у медіа з'явилися повідомлення, що їх відвели через значні втрати.