Від ботоксу до вібрацій у носі: нові методи лікування мігрені

Понад мільярд людей у ​​всьому світі намагаються полегшити нестерпний біль мігрені. Дослідження допомагають винайти нові методи лікування цього виснажливого стану.

Щоранку, між чищенням зубів та доглядом за шкірою, Меган Деніелс дивиться в дзеркало та масажує шию невеликим пристроєм, схожим на рацію. Вона рухає ним трохи нижче щелепи, тримаючи його там, доки не з'явиться поколювання, а куточок губи не почне опускатися вниз.

"Це досить заспокійливе відчуття, ніби хвилі проходять через ваш мозок", - каже Деніелс, 35-річна юристка з Ліверпуля у Великій Британії.

Щодня вона повторює масаж під час обідньої перерви та ввечері, знімаючи макіяж перед сном. Вона робить це, щоб запобігти мігрені - виснажливому неврологічному захворюванню, яке вражає понад мільярд людей у ​​всьому світі.

У більшості пацієнтів цей стан проявляється частими, різкими головними болями та сузір'ям симптомів - від запаморочення до видіння світла.

Деніелс використовує пристрій нейромодуляції, який за допомогою електричних імпульсів стимулює нерви, що проходять до її обличчя та голови. "Процедура може ввести вас у транс", - каже Деніелс.

Попри поширеність цього стану, точні причини мігрені, які і її різноманітних симптомів досі не відомі.

Але оскільки дослідники починають розплутувати цей загадковий стан, вони також відкривають нові способи його лікування.

Від перемішування крихітних білків усередині мозку до його стимуляції електричними або магнітними імпульсами. У тих, хто страждає на мігрень, ніколи ще не було стількох способів боротьби з нею. А нові дослідження означають, що на горизонті з'явиться ще більше методів. Але наскільки ми близькі до остаточної перемоги над мігренню?

"Зараз чудовий час для лікування мігрені, - каже Нараян Кіссун, невролог клініки Майо в Міннесоті, США. - Коли я розпочав свою практику трохи більш як десять років тому, методи лікування, які я міг пропонувати тоді, були лише частиною того, що я маю зараз".

Попри це, лікування мігрені все ще залишається складним. Це друга за поширеністю причина інвалідності у світі, проте кожен відчуває її по-різному.

Більшість пацієнтів мають певну форму головного болю з одного боку голови. Він може бути пульсуючим, стукаючим, поколюючим або тупим.

Деякі люди відчувають нудоту та блювоту, чутливість до світла, звуків, запахів та руху. У 25% випадків вони можуть мати світлові галюцинації - відомі як аура.

Три чверті пацієнтів з мігренню - жінки. І хоча більшість пацієнтів з мігренню - дорослі, діти також можуть страждати від неї, причому деякі з них відчувають її як сильний біль у шлунку.

"Насправді не існує об'єктивного симптому мігрені, - каже Тешаме Монтейт, керівник відділу дослідження головного болю в Університеті Маямі в США.

Чому мігрень так важко лікувати

Оскільки пацієнти з мігренню мають такий широкий спектр симптомів, лікування цього неврологічного захворювання не просте.

Хоча одні одразу знаходять полегшення, інші можуть спробувати кілька методів лікування й не мати результатів.

Я сама страждаю на мігрень. Я можу придушити напад за допомогою простого безрецептурного знеболювального, як парацетамол або ібупрофен.

Вчені також розробили більш специфічні препарати для мігрені, які звужують кровоносні судини мозку, впливають на рецептори серотоніну та заспокоюють больові нервові волокна.

І хоча дослідження показують, що дві третини пацієнтів можуть позбутися болю за дві години після прийому цих ліків, мені вони зовсім не допомагають.

Є ще одне ускладнення – занадто частий прийом знеболювальних, здається, посилює мігрень. Це явище, відоме як "головний біль від надмірного вживання ліків". А оскільки напади мігрені, як правило, спричиняють більше нападів мігрені, з часом вони можуть переходити від епізодичних до хронічних.

Епізодична мігрень - це коли пацієнт відчуває менш як п'ятнадцять головних болів на місяць. Хронічна мігрень - коли їх більше.

Але справа не лише в лікуванні нападу. Більшість пацієнтів віддають перевагу методам лікування, які можуть його відвернути.

Протягом десятиліть лікарі виявили безліч ліків, розроблених для інших захворювань – серцеві препарати, антидепресанти та протиепілептичні препарати. І вони також запобігають мігрені при корекції дозування. Але вони часто мають сильні побічні ефекти, і не всі реагують на одні й ті ж типи препаратів.

Мабуть, найзначніший прорив у лікуванні мігрені стався, коли вчені дізнались про особливі молекули в кровоносних судинах поблизу мозку.

Молекули з мозку

На початку 1990-х років вчені виявили, що кров, яка повертається до серця після циркуляції через мозок, наповнена білковими фрагментами - пептидами. Вони пов'язані з геном кальцитоніну, або CGRP.

CGRP – це невеликі білки, які діють як перемикачі яскравості для регулювання активності нейронів та чутливості.

Під час нападу мігрені вони з'являються у високих концентраціях, підвищуючи чутливість нейронів, каже Деббі Хей, професорка фармакології та токсикології в Університеті Отаго в Новій Зеландії.

Дослідження показують, що рівень CGRP вищий у крові людей, які страждають на мігрень, навіть коли у них немає нападу.

Блокування CGRP може допомогти зупинити тривалий напад мігрені, каже Хей. Хоча ці пептиди можуть не бути першопричиною мігрені, вони дозволяють пригнітити надмірні сигнали, що викликають симптоми.

"По суті, це те, до чого все зводиться, – де вмикач, а де вимикач?" – каже Аміна Прадхан, директорка Центру клінічної фармакології Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, США.

Завдяки відкриттю цього механізму на ринку з'явилися вісім препаратів, які діють на CGRP.

"Це безперечно стало справжнім благом для пацієнтів з мігренню, - каже Прадхан. - Це розширило арсенал рішень".

Одне дослідження 2025 року показало, що у 70% людей, які приймали CGRP протягом року, частота нападів мігрені зменшилася на 75%, тоді як у 23% з них напади повністю зникли.

Але це не зовсім диво-ліки. Огляд 11 окремих досліджень 2020 року, проведений за участю понад 4000 пацієнтів, показав, що кількість випадків мігрені зменшилася в пацієнтів в середньому на 1,5 дня на місяць.

У випадку Деніелс блокатори CGRP полегшили їй мігрень на пів року, але потім вона повернулася з помстою. Деніелс страждає від вестибулярної мігрені, а це означає, що напад також порушує її здатність підтримувати рівновагу.

У неї була така сильна хронічна мігрень, що вона ледве могла вийти з дому.

Вона каже, що через неї вона відчувала "нестерпний біль". "Я не могла ходити по прямій, не могла керувати автомобілем, взагалі не могла вийти з дому, – каже вона. - Це було справді жахливо".

Це поширена проблема у багатьох пацієнтів, які страждають на мігрень.

Нові ліки на горизонті

Однак відкриття CGRP прокладає шлях для нового класу ліків.

Дослідники виявили, що інші нейропептиди, такі як Pacap, також відіграють певну роль у мігрені та можуть стати привабливою мішенню для ліків.

Незважаючи на те, що це інший клас пептидів, які зв'язуються з іншим набором рецепторів на нейронах, ін'єкція Pacap пацієнтам з мігренню, як правило, викликає напад, тоді як антитіла до Pacap забезпечують полегшення.

Схоже, що може бути кілька молекулярних перемикачів мігрені, каже Прадхан.

Інші, такі як вазоактивний кишковий поліпептид, та пептиди, що беруть участь у механізмі сну, так звані орексини, є мішенями нових ліків, які зараз проходять клінічні випробування.

"Історія з пептидами дійсно вражає", - каже Пітер Гоудсбі, професор неврології Королівського коледжу Лондона у Великій Британії.

"Ці препарати не лише забезпечили терапевтичний прогрес, але вони фактично закликали нас мислити нестандартно та значно розвивати пошуки лікування".

Нестандартні методи

Ще одна нещодавнє відкриття - продукт, який найчастіше використовують в косметичних цілях. Ботокс має токсин, що виробляється ботулобактерією. У пацієнтів з мігренню, які отримували курс ін'єкцій цього токсину, спостерігали зниження частоти мігрені.

"Це одна з "найефективніших речей, які ми можемо запропонувати пацієнтам", - каже Кіссун. Він робить своїм пацієнтам від 25 до 33 ін'єкцій навколо голови та шиї два-три рази протягом року.

Спочатку вчені вважали, що пацієнти, які зверталися за косметичним ботоксом, відчували покращення головного болю, оскільки токсин розслабляв м'язи обличчя та голови.

Але подальші дослідження показали, що ін'єкції фактично блокують вивільнення CGRP у сенсорних нервових волокнах.

У деяких випадках пацієнти з хронічною мігренню спостерігають зниження частоти мігрені щонайменше на 50%.

Цікаво, що лікування, здається, навіть призводить до структурних змін у мозку, оскільки пацієнти відчувають полегшення. Очевидно, що ботокс від мігрені повинні вводити лікарі, які на цьому спеціалізуються, щоб процедура була безпечною.

Хвилі полегшення

Для людей, які не реагують на ліки – або які не можуть приймати багато з них, наприклад, вагітні жінки, – набирає обертів механічна терапія мігрені.

По-перше, це пристрої нейромодуляції, які використовують невеликі електричні або магнітні імпульси для масажу та стимуляції нервів.

"Це розриває ті больові шляхи, які збуджувалися та з'єднувалися протягом багатьох років, переналаштовує та перекалібрує їх", - каже Кіссун.

Пристрої бувають різних форм, розмірів та методів.

Деніелс використовує пристрій для масажу шиї, який стимулює блукаючий нерв. "Це для мене свого роду страховка, - каже жінка, яка спочатку купила свій пристрій для нейромодуляції, але тепер отримує від виробника безкоштовні товари в обмін на публікації в соціальних мережах про свій досвід.

Вона використовує його для запобігання тривалим нападам, масажуючи себе тричі на день по дві хвилини. Деніелс вважає, що цей метод разом зі змінами способу життя значно допоміг їй.

Інші прилади включають лобові електроди, пов'язки та пристрій, схожий на корону, які стимулюють нерви, що йдуть до голови та всередині неї.

Хоча це не панацея, багато з цих пристроїв показують хороші результати для великих груп пацієнтів, як для лікування нападів, так і для запобігання.

"Все ще трохи незрозуміло, на що вони спрямовані, - каже Прадхан. - Але я вважаю, що це приклад того, як можна розширити набір інструментів". (Усі ці пристрої коштують досить дорого, і не в усіх країнах схвалені для лікування).

Деяким пацієнтам із сильною мігренню навіть імплантували електроди для стимуляції потиличних нервів. Однак цей підхід мав сумнівні результати, оскільки багатьом пацієнтам довелося видалити електроди, адже вони страждали від інфекцій чи алергічних реакцій.

Вчені також розробляють пристрій, який за допомогою катетера вводять в ніздрю пацієнта, а всередині нього вібрує кулька, яка має позбавити мігрені.

Хоча апарат має впливати на нервові клітини, розташовані за носом і трійчастим нервом, не зовсім зрозуміло, як саме він діє на біль.

Одна з теорій полягає в тому, що вібраційний рух допомагає приглушити напад, зменшуючи запалення всередині менінгеальної оболонки, яка захищає мозок.

Весь мозок

Експерти кажуть, що універсального підходу до лікування мігрені, ймовірно, не існує.

"Я думаю про всі ці методи як про книжкову шафу, - каже Гоудсбі. - У ній є полиці з класичними ліками, з сучасними, з нейромодуляцією. Спочатку ми визначаємо, на якій полиці ви хочете бути, а потім, яку книгу збираєтеся читати".

Деякі вчені також вважають, що у подальших дослідженнях мігрені потрібно вивчати не лише молекули, мембрани та кровоносні судини, а весь мозок.

"Якщо ми справді говоримо про просування цієї галузі вперед та покращення якості життя, ми повинні враховувати, що якщо у вас мігрень, це хронічний стан", - каже Монтейт.

У лікування мігрені потрібно також включити зміни способу життя, такі як гігієна сну, дієта та фізичні вправи, а також психотерапію - когнітивно-поведінкову, релаксаційну терапію та усвідомленість.

Деніелс, наприклад, займається фізичною терапією для лікування вестибулярних симптомів, стежить за своїм психічним здоров'ям. Вона щодня тренується, медитує та гуляє на природі, а також правильно харчується і пʼє багато рідини.

Жоден з цих засобів окремо не допоміг полегшити симптоми мігрені, каже вона. "Але це все частина пазла".