Чому росте долар і який буде курс гривні до кінця року

Другий тиждень поспіль долар та євро дорожчають. Що це означає, чому населення скуповує валюту та до якої межі цього року може вирости долар?

Офіційний курс долара сягнув 42 гривень і продовжує рости. Експерти кажуть, не варто панікувати та поспішати нести гривні в обмінники. За їхніми словами, курс не падатиме надто різко.

Яка ситуація зараз

Тиждень тому у Bloomberg з'явилася інформація про те, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) тисне на Національний банк України, аби той девальвував гривню. Така новина спонукала багатьох купувати валюту зараз, поки курс не виріс ще більше.

Економіст Сергій Фурса пише про те, що МВФ вже майже рік говорить про проблему з фіксованим курсом валют в Україні. Там кажуть, що фінансувати дефіцит бюджету було б легше, якби курс гривні знизився.

"Тоді просто міжнародна допомога конвертувалась би у більшу кількість гривень. Власне тому МВФ у його прагненні трохи послабити гривню (відсотків на 10 щорічно) завжди підтримував Мінфін", - написав Фурса.

За його словами, Нацбанк не йде назустріч МВФ. Позиція Нацбанку ґрунтується на тому, що він відповідає за інфляцію. А додаткова девальвація буде означати додатковий тиск на ціни.

Економіст також зазначає, що гривня поступово девальвує відносно євро.

"А оскільки нашим основним торгівельним партнером є Європа, то власне саме відношення гривні до євро важливе для бізнесу", - зазначає Фурса.

З ним погоджується економіст і ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран.

За його словами, від початку року відбулося сильне послаблення долара до євро і це вплинуло й на Україну. Цей процес призів до того, що офіційний курс євро до гривні від початку року виріс з 43,68 до 48,97.

"А оскільки через морську і повітряну блокади під час війни залежність України від торгівлі з єврозоною зросла, то вплив курсу євро до гривні на інфляцію в Україні став більшим", - сказав у коментарі BBC News Україна Шапран.

"НБУ намагався зменшити ефект сильного євро, сприяючи послабленню долара США до гривні, але ця стратегія ймовірно привернула увагу міжнародних партнерів України. Тому я думаю, що від поточного послаблення гривні до долара США певний інфляційний ефект буде, але він не буде катастрофічним".

Економіст Віталій Шапран вважає, що сплеск попиту на валюту стався головним чином на готівковому ринку, а на безготівковому ринку він був короткочасним, тому, попри ослаблення офіційного курсу до 42,07 грн/$ (що схоже на показник 42,28 грн/$ на 11 січня), на ринку долар/гривня кардинальних змін не відбулося.

Чи відбувається щось незвичне?

"Незвичне відбулось в першому кварталі цього року, коли курс євро до долара США відлетів з позначки 1,02 до 1,17 доларів за 1 євро. Україна виявилась не зовсім готовою до такого сценарію, оскільки валютний ринок за якірну валюту використовував долар США", - пояснює Віталій Шапран.

Але за час війни торгівля в євро збільшилась і стабільний долар при зростанні євро означав інфляційний тиск в Україні через події, які були мало пов'язані з українським ринком. Саме через це в Україні заговорили про зміну якірної валюти на євро.

Але поточна ситуація показує, що якщо євро повернеться до більш звичного діапазону 1,05-1,15 доларів за євро, то зміна якірної валюти для українського сировинного ринку буде передчасною.

"Думаю, що НБУ варто готуватись до інфляційного впливу ринку долар/євро на наш ринок, а учасникам ринку слід зробити більш комфортним доступ до строкових контрактів на пару євро/долар США, щоб вони могли страхувати свої ризики. Населенню ж варто диверсифікувати свої заощадження у валюті і не забувати про прибуткову гривню", - каже Шапран.

Водночас фінансовий аналітик Андрій Шевчишин каже, що НБУ, попри помірний дефіцит міжбанку, дозволяє курсу зростати.

"Ресурс в резервах для стримування курсу є, але Нацбанк враховує попит на валюту і власні оцінки щодо його сталості, а отже починає берегти резерви, — написав Шевчишин.

Він наголошує, що помірне зростання курсу зараз збігається з рекомендаціями МВФ та позицією деяких членів Ради НБУ.

Ця девальвація, на думку експерта, "керована".

"Тобто, настане момент, коли НБУ скаже "стоп", бо це вже переходить в паніку й девальвація дуже швидка, або це починає суттєво впливати на привабливість гривні й тисне на інфляцію", - пише Шевчишин.

Сергій Фурса зазначає, що ті, хто вважає гривню занадто сильною, вказують на великий торговельний дефіцит (більше імпорту, ніж експорту).

Зазвичай у цій ситуації валюту девальвують, але Україні це не допоможе, бо високий імпорт — це переважно військові товари та енергетичне обладнання, які не залежать від курсу.

Натомість Фурса пропонує ввести податки та скасувати пільги на імпорт (наприклад, для електромобілів та китайських посилок), щоб зменшити непродуктивний імпорт.

Чи варто купувати валюту

"В Україні населення у будь-якій незрозумілій ситуації скуповує вільноконвертовану валюту. НБУ запізнився з комунікацією на кілька днів і на готівковому ринку відбувся сплеск цікавості до валюти, насамперед до долара та євро", - каже Віталій Шапран.

На його думку, у поточній ситуації скуповувати валюту не варто.

Він вважає, що якщо і відбудеться девальвація на вимогу МВФ, то вона не може бути значною.

Понад 72% держборгу України ($192,58 млрд) є зовнішнім і прив'язаний до валюти. Якщо гривня сильно девальвує (наприклад, до 45-50 грн за долар), витрати на обслуговування боргу значно зростуть. Тому експерт вважає малоймовірним таке різке падіння курсу без згоди кредиторів на списання боргів.

В якій валюті зберігати заощадження

Національний банк України (НБУ) у жовтні вирішив залишити облікову ставку на високому рівні — 15,5% річних.

Це рішення має дві ключові цілі: по-перше, зробити гривневі заощадження (депозити та ОВДП) вигідними, щоб люди тримали гроші в національній валюті; по-друге, сповільнити зростання цін (інфляцію), роблячи кредити дорожчими і зменшуючи кількість грошей в обігу.

НБУ визнає, що боротьба з інфляцією ускладнена через посилення ризиків, спричинених війною.

Йдеться, зокрема, про обстріли енергетичних об'єктів, значні державні витрати та високі інфляційні очікування населення та бізнесу. Проте, за словами представника НБУ Сергія Ніколайчука, жорстка політика вже довела свою ефективність, оскільки інфляція вже повернулася на траєкторію зниження.

За прогнозом НБУ, ціни продовжать зростати повільно, інфляція впаде до 9,2% у 2025 році, а бажаної цілі у 5% буде досягнуто лише у 2027 році.

Позитивний момент полягає в тому, що висока облікова ставка успішно підтримує інтерес людей до гривневих заощаджень і при цьому не стримує зростання кредитування.

Крім того, НБУ планує поступово послаблювати валютні обмеження, запроваджені під час війни, з кінцевою метою їхнього повного скасування.

Віталій Шапран в контексті гривневих заощаджень закликає подивитися на історичні дані.

"Якщо в січні 2025 року у вас була можливість здати долари по 42,3 і розмістити гривні на депозит або купити ОВДП під 15-17% річних, то наприкінці жовтня ви могли вийти з доларів в гривні по 42,1, але ж дохідністю, яку ви не знайдете в Європі та США", - каже Шапран.

Він зазначає, що доволі високі процентні ставки роблять заощадження в гривнях більш привабливими ніж "зберігати долари або євро під матрацом".

"Але судячи зі сплесків цікавості населення до валюти, люди в Україні цих можливостей гривні не помічають", - підсумовує експерт.

Чому МВФ виступає за девальвацію гривні

Головна причина, через яку МВФ наполягає на контрольованій девальвації гривні, стосується державних фінансів та бюджету. Значна частина доходів України, особливо міжнародна допомога та інші надходження, номінована у валюті (доларах чи євро).

Коли курс гривні падає (тобто вона девальвує), ці валютні надходження в перерахунку на гривню автоматично зростають. Таке збільшення гривневих доходів може допомогти зміцнити напружений державний бюджет і покрити внутрішні витрати, які Україна несе у війні, як описує ситуацію Bloomberg.

Ця вимога МВФ створює розбіжності в економічній політиці між МВФ і Національним банком України (НБУ), що є потенційним ризиком для отримання Україною нового багатомільярдного кредитного пакета.

Як повідомили агентству анонімні джерела, НБУ активно чинить опір цьому кроку, оскільки бачить у ньому серйозні негативні наслідки для економіки та суспільства. Зокрема, девальвація гривні може спровокувати нову хвилю інфляції, яка "знищить" отриманий фіскальний виграш, а також може негативно вплинути на суспільні настрої, оскільки українці дуже чутливі до різких цінових коливань.

За словами джерел, представники центрального банку в Києві неохоче піддаються тиску МВФ, вважаючи, що прогнозовані вигоди від девальвації є обмеженими, адже бюджет країни вже й так сильно залежить від прямої міжнародної допомоги.

Крім того, різке послаблення гривні може мати значні політичні наслідки і підірвати довіру до фінансової системи, зважаючи на те, що "громадськість чутлива до цінових коливань, спричинених фінансовими кризами, що передували війні з Росією", пише Bloomberg.

Скільки коштуватиме долар до кінця року

На думку Віталія Шапрана, значних стрибків у курсі валют до кінця року не буде.

Станом на 01.10.25 міжнародні резерви НБУ складали 46,64 млрд дол. США, і НБУ може утримувати курс на прийнятній для країни позначці.

"Інше питання – про дискусію з МВФ та іншими нашими кредиторами. З лютого 2023 року я не змінював свій прогноз по валютному курсу, він був сформований як: "курс гривні до долара буде таким, яким його захоче бачити НБУ". Зараз настав час змінити формулювання на: "курс гривні до долара США буде таким, яким його захоче бачити МВФ"", - каже Шапран.

Однак він вважає, що міжнародні кредитори не зацікавлені у сильній девальвації, тому значних потрясінь на валютному ринку очікувати не варто.

За прогнозами Андрія Шевчишина, курс долара рухатиметься до 42,95 грн.

"Готівковий долар очікую на рівні 42,75-42,95 грн за долар", - написав експерт.

Проєкт державного бюджету на 2026 рік передбачає, що середній курс долара становитиме 45,7 гривні.

Для 2025 року було закладено середній курс на рівні 42,4 гривні.

Важливо розуміти, що цей курс у бюджеті є лише розрахунковим. Фактичний курс гривні до долара визначає Національний банк, і він не залежить від урядових розрахунків.