Великдень 2024. Хто в Україні святкує вже 31 березня і чому попереду Закарпаття

31 березня християни західного обряду відзначають Великдень за Григоріанським календарем. Тим часом православні та греко-католики України переважно продовжують відзначати Великдень за старим стилем - цього року це 5 травня.

Водночас значна частина мешканців України, щонайменше кілька мільйонів людей, (переважно на заході країни) відзначає це важливе християнське свято 31 березня. Це роблять католики, протестанти та греко-католики Закарпаття, які вперше святкують по-новому.

Тому сьогодні найбільше відзначають Великдень на Закарпатті, зокрема в Ужгороді, Мукачево та інших містах і селах, де багато греко-католиків Мукачівської єпархії.

Чому так відбувається?

Частина українських православних (автокефальна ПЦУ) та греко-католики (Українська греко-католицька церква на чолі зі Святославом, яка підпорядковується Риму) ще з вересня 2023 року відмовились від старого Юліанського календаря та святкували Різдво 25 грудня замість 7 січня.

Проте з Великоднем (який у народі часто називають Паска), як і з низкою інших так званих рухомих свят, зокрема Трійці, все не так просто - адже уніфікації календарів, як дехто вважав, повністю не відбулось.

Річ у тім, що українські церкви перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому так звані рухомі свята і далі визначаються по-старому.

Виняток - греко-католики Закарпаття, які не підпорядковуються УГКЦ та Святославу, а підлеглі напряму Риму. Вони перейшли на чистий Григоріанський календар й тепер святкують усі свята з католиками. Парафіям, які хотіли святкувати по-старому, дозволили це робити на перехідний період.

Загалом визначення дати святкування Великодня для християн - це складна і спірна річ. Великдень прив'язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця - а через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються про це не одну сотню років.

Сто років тому Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але і вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому.

Зокрема тому, що до старого, Юліанського календаря прив'язана стара Пасхалія - методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.

Той собор постановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.

На перший погляд, це правило просте - але на практиці система цих розрахунків складна, і церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Детальніше про це читайте у матеріалі Великдень 2024. Чому Україна перейшла на новий церковний календар, але "Паска" аж у травні.

Унікальне Закарпаття

Унікальна ситуація склалася на Закарпатті, де віряни розділилися одразу на три церковні календарі.

Українська православна церква (УПЦ, яка раніше була Московського патріархату, але тепер заперечує зв'язки з Росією), яка є найбільшою конфесією в краї, залишилася на старому календарі. Вони святкуватимуть Великдень 5 травня.

Тоді ж його цьогоріч святкуватимуть і парафії Православної церкви України (ПЦУ), адже вони перейшли на новоюліанський календар. Парафій ПЦУ тут значно менше, ніж УПЦ.

Водночас місцева Мукачівська греко-католицька єпархія, яка не підпорядковується УГКЦ і підлегла напряму Риму, вирішила повністю перейти на Григоріанський календар, включно зі святкуванням рухомих свят. Тому в храмах Закарпаття (яких кілька сотень) греко-католики святкують Великдень 31 березня.