"Людська скотобійня". З підземної тюрми звільняють тисячі сирійців-противників режиму Асада

Організація "Сирійська цивільна оборона", більш відома як "Білі шоломи", заявила, що перевіряє повідомлення звільнених із сумнозвісної в'язниці "Седная" неподалік Дамаска про те, що багато ув'язнених утримуються в прихованих від сторонніх очей підземних камерах.

У соцмережі X активісти повідомили, що направили до в'язниці п'ять спеціальних груп, яким допомагає людина, знайома з плануванням в'язниці.

"До складу команд входять пошуково-рятувальні підрозділи, фахівці з руйнування стін, бригади з відкриття металевих дверей, собаки та медики. Ці команди добре навчені та оснащені для проведення таких складних операцій", — йдеться у повідомленні.

"Седная" - одна з в'язниць, звільнених після того, як повстанці встановили контроль над країною.

Влада провінції Дамаск повідомила, що триває робота зі звільнення з в'язниць людей, частина з яких "майже задихається" через погану вентиляцію.

Муніципалітет Дамаска звернувся у соціальних мережах до колишніх солдатів та тюремних працівників поваленого режиму з проханням надати повстанцям коди доступу до електронних замків тюремних камер.

За їхніми словами, вони не можуть відкрити їх, щоб звільнити ув'язнених, яких видно на моніторах системи відеоспостереження.

У соцмережах тим часом з'являється все більше відео з в'язниць та кадри зі звільненими ув'язненими на вулицях сирійських міст.

На одному записі із в'язниці "Седная" видно у тому числі маленьку дитину, яку тримали разом з матір'ю в камері.

Записи були опубліковані Асоціацією в'язнів і зниклих безвісти у в'язниці "Седная" (ADMSP), що базується в Туреччині.

"Він (Асад) упав. Не бійтеся", — каже голос на відео, мабуть, намагаючись заспокоїти жінок і запевнити їх, що вони тепер у безпеці.

На відео, верифікованому агентством AFP, видно, як сирійці намагаються дізнатися, чи були їхні родичі серед звільнених із в'язниці, де, як вважається, під час правління Асада тисячі прихильників опозиції були катовані або страчені.

У міру того, як повстанці брали контроль над містами Сирії, вони звільняли в'язнів на своєму шляху.

Протягом усієї громадянської війни, що розпочалася у 2011 році, влада тримала сотні тисяч людей у ​​таборах, де, за даними правозахисних груп, тортури були звичайним явищем.

У суботу, 7 грудня, угруповання "Хайят Тахрір аш-Шам" (ХТШ) заявило, що звільнило понад 3500 ув'язнених з військової в'язниці Хомса, коли захопило місто.

Коли вони увійшли до столиці через кілька годин рано-вранці в неділю, повстанці оголосили про "кінець епохи тиранії у в'язниці "Седная", яка стала уособленням найпохмуріших зловживань епохи Асада.

У звіті за 2022 рік ADMSP писала, що "Седная" фактично стала "табором смерті" після початку громадянської війни.

За оцінками активістів, понад 30 тисяч ув'язнених були страчені або померли внаслідок тортур, відсутності медичної допомоги чи голоду у період з 2011 до 2018 року. Посилаючись на свідчення кількох звільнених ув'язнених, ще 500 осіб було страчено у період з 2018 по 2021 рік.

У 2017 році Amnesty International описала в'язницю "Седная" як "людську скотобійню" (human slaughterhouse) і заявила, що страти були санкціоновані на найвищому рівні.

Тоді сирійська влада називала звинувачення безпідставними і наполягала, що всі страти проводилися з дотриманням належної правової процедури.

На відео, опублікованому Reuters, видно, як повстанці стріляють у замок на воротах в'язниці "Седная" та використовують зброю, щоб відчинити двері до камер.

На інших кадрах, які, ймовірно, були зняті в Дамаску, видно звільнених ув'язнених, які біжать вулицею. Один із них запитує перехожих, що сталося.

"Ми повалили режим", - відповідають вони, викликаючи захоплений сміх у колишнього в'язня.

З усіх символів репресивної природи режиму Асада мережа в'язниць, у яких закривали тих, хто висловлював якусь форму інакомислення, відкидає найдовшу та темнішу тінь.

У в'язниці "Седная" тортури, сексуальне насильство та масові страти стали долею тисяч людей. Багато хто так і не вийшли з ув'язнення, а їхні сім'ї часто протягом багатьох років не знали, чи живі їхні родичі чи мертві.

Один із колишніх ув'язнених Омар розповів ВВС про те, що пережив за три роки у в'язниці у підлітковому віці.

"Я знаю той біль, самотність та безнадійність, які ти відчуваєш, бо світ дозволив тобі страждати і нічого не зробив, – сказав він. — Вони змушували мого двоюрідного брата, якого я так любив, катувати мене, і змушували мене катувати його. Інакше на нас обох чекала страта".

Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини (SOHR), що базується в Британії, підрахував, що з 2011 року в таких умовах утримувалося понад 130 тисяч осіб. Але історія цих жахливих установ сягає корінням набагато глибше.

Навіть у сусідньому Лівані страх зникнути у сирійській в'язниці був повсюдним протягом багатьох років, коли Дамаск домінував у регіоні.

Глибока ненависть до Асадів — батька та сина, — яка кипіла в Сирії, багато в чому була обумовлена ​​цим поставленим на потік механізмом тортур, смертей та принижень, покликаним залякати населення та змусити його підкоритися.

Саме тому повстанські угруповання у своєму блискавичному рейді по Сирії в кожному захопленому ними місті обов'язково заходили в центральну в'язницю і звільняли тисячі людей, які там утримувалися.

Образ цих людей, що виходять з темряви, в якій були дехто з них був протягом десятиліть, стане одним із визначальних образів падіння сирійського режиму.