"Це реальна небезпека для України". Чи дійсно у жовтні рекордна кількість СЗЧ з війська

Військові б'ють на сполох через збільшення випадків СЗЧ в армії. Згідно з останніми звітами Офісу генпрокурора, армію у жовтні самостійно покинула понад 21 тисяча людей.

Це кількість кримінальних справ, які відкрило Державне бюро розслідувань, і вони містять як справи про СЗЧ, так і про дезертирство.

Якщо дані подані в звітах коректно, то це означає, що жовтень побив рекорд за кількістю втечі з армії за останні чотири роки війни.

"Це дуже поганий рекорд", - написав на своїй сторінці в фейсбуці військовий Ігор Луценко.

"Армія, яка розбігається, яка від місяця до місяця втрачає все більше людей через дезертирство та втечу з частин – ось що є реальною небезпекою для існування України", - додав він, назвавши СЗЧ головною проблемою для армії сьогодні.

Він каже, що це лише офіційні дані, "насправді багато випадків самовільного залишення частини чи дезертирства не реєструються".

Втім, існує думка, що офіційні дані можуть бути перебільшені через похибку із документами.

"Ця цифра перебільшена, скоріше за все майже вдвічі, через форму звітності", - написав у коментарях у соцмережі інший військовий Мирослав Гай.

"Це 20 тисяч довідок, не людей"

Один із офіцерів генштабу ЗСУ пояснив ВВС News Україна, що статистика відображає не кількість людей, які пішли в СЗЧ, а кількість довідок.

Наприклад, "людина пішла з однієї частини, потім могла повернутися чи піти в інший підрозділ, а потім знову пішла в СЗЧ - це порахують як два випадки СЗЧ, та насправді це одна і та ж людина".

"Тобто це не людей 20 тисяч в СЗЧ, а 20 тисяч довідок", - каже співрозмовник.

Крім того, людину могли подати в СЗЧ, а вона могла просто зникнути безвісти - "тобто її статус міг уже двічі чи тричі помінятися, але довідку могли не виправити".

"І ці довідки накопичуються, переходять з одного місяця в інший, і так виникає статистична похибка".

Щоб отримати реальні дані про СЗЧ, треба збирати інформацію з бригади чи підрозділів, вважає співрозмовник.

За коментарем про методи підрахунків випадків СЗЧ BBC News Україна також звернулася до ДБР.

Там відповіли, що не коментують інформації, пов'язаної з СЗЧ.

Чому військові йдуть в СЗЧ

Тому наразі точна кількість військових, які пішли в СЗЧ чи дезертирували - невідома. Якщо вірити статистиці Генпрокуратури, то з січня по кінець жовтня 2025 року - це 161 461 тисяча випадків СЗЧ, а ще дезертирство - 21 479 людей. Хоча, знову ж, це може бути кількість довідок, а не людей, як ми опиисали вище.

"Відмінність між СЗЧ і дезертирством – у рівні суспільної небезпеки", – пояснює Антон Неживий, юрист ГО "Юридична сотня".

СЗЧ – це коли військовий покидає місце служби без дозволу командира або поважних причин. Але якщо у нього є намір ухилитися від служби, то це вже дезертирство. Обидва злочини є кримінальним правопорушенням.

Покарання відрізняється несуттєво: за СЗЧ дають від п'яти до десяти років позбавлення волі, за дезертирство — від п'яти до дванадцяти.

Проблеми, які раніше штовхали людей на СЗЧ чи дезертирство, залишаються актуальними - це складність переведення в інші підрозділи, відсутність належних ротацій, а також термінів служби.

"За рахунок праці військових багато що процвітає", - пише в фейсбуці військова Ярина Чорногуз. Вона має на увазі як існування держави в цілому, так і роботу успішних бізнесів та організацій в тилу.

Це все можливе завдяки військовим, пояснює вона, які можуть собі дозволити кілька місяців чи рік відпочинку "тільки шляхом меншої ганьби - СЗЧ".

На її думку, можливість укласти фіксовані контракти із високою зарплатнею для тих, хто тільки зараз вирішив піти в армію, ще більше поглибило "розкол всередині армії".

"Я не люблю зайву драматизацію, але чим ми, ті хто від початку і ще до початку повномасштабного, на фронті - відрізняємося від кріпаків, якщо порвняти наше становище з цивільними?" - написала Чорногуз.

Влада почала серйозно займатись проблемою СЗЧ минулого року. Своїм рішенням від вересня 2024 року Верховна Рада тимчасово декриміналізувала СЗЧ і дезертирство для військових, які це зробили вперше.

До цього для всіх військових без винятку обидва злочини були кримінальними правопорушеннями.

Але це рішення було тимчасовим - військові без суду могли повернутися назад на службу до конкретного терміну, який постійно продовжували. Останній дедлайн був 30 серпня цього року.

Рішення із декриміналізацією мало ефект, принаймні на початку.

У період з 29 листопада 2024 року по 1 березня 2025 року, як повідомляло ДБР, на службу повернулися майже 21 100 військовослужбовців.

Як було відомо BBC News Україна з власних джерел, у квітні 2025 року в генштабі проблему з СЗЧ вважали вирішеною, адже "кількість тих, хто йде в СЗЧ дорівнює кількості тих, хто вертається".

Але, як видно зі статистики, яку ретельно проаналізувала газета "Слово і діло", у травні 2025 року в СЗЧ пішла рекордна кількість людей - їх було понад 18 тисяч.

Хоча це, знову ж таки, статистика на основі даних ДБР, які можуть містити ту ж саму статистичну похибку.

Після травня статистика знову пішла на спад, але різко виросла восени - саме в цей час, коли на Донбасі тривають вирішальні бої за Покровськ.

Контракти Шмигаля як спосіб демобілізуватися

Зараз влада декларує готовність розв'язати ще одну болючу проблему, яка призводить до СЗЧ - відсутність чітких термінів служби.

Рішення на початку тижня представив міністр оборони Денис Шмигаль у своїх соцмережах.

Він каже, що для майбутніх і нинішніх військових влада планує запровадити контракти від 1 до 5 років. При цьому для контрактів на 2-5 років передбачено річну відстрочку від мобілізації по завершенні угоди.

Тобто після завершення контракту цих людей можуть не мобілізовувати один рік.

"Ми відповідаємо на ключовий запит військових, їхніх родин та суспільства. Нові контракти – це про справедливість та передбачуваність", - заявив міністр.

Але у його обіцянках мало деталей - незрозуміло, як будуть рахуватися ці терміни, чи включать вони той час, який вже відслужили військові, чи буде у них вибір самим визначати, скільки ще прослужити, чи зможуть нещодавно мобілізовані укласти контракт на один рік?

Військова омбудсменка Ольга Решетілова, яка оптимістично дивиться на нову ідею з контрактами, закликала людей не поспішати з критикою і пообіцяла, що, коли "все допрацьовується, вам сподобається".