Прихована небезпека. Як хвороба ясен впливає на здоров'я всього нашого організму

Наші зуби та ясна мають суттєвий - і не завжди очевидний - вплив на наше здоров’я - від ризику розвитку хвороби Альцгеймера до діабету та серцево-судинних захворювань.

Наші зуби - часто криві, неправильно розташовані, уражені карієсом та з яснами, які запалені, - одне зі слабких місць нашого організму. Зараз люди докладають чималих щоденних зусиль, щоб зберегти їхнє здоров'я.

Втім, здоров’я зубів та ясен не обмежується лише ротовою порожниною - воно впливає на увесь організм, від нашої дієти до загального самопочуття та навіть ризику смерті.

Так відбувається тому, що хвороби ротової порожнини далеко не завжди залишаються в роті. Як виявилося, є тісний зв’язок між здоров’ям порожнини рота та деякими з найпоширеніших хвороб у світі, включно з серцево-судинними захворюваннями, діабетом і хворобою Альцгеймера. Ротова порожнина є своєрідним дзеркалом нашого здоров’я, а також вартовим нашого загального добробуту.

На жаль, чи не найпоказовішу характеристику здоров’я ротової порожнини найчастіше ігнорують. Пародонтит або запальне захворювання ясен - друге за поширеністю захворювання порожнини рота після карієсу, яке вражає понад 47% дорослих старше 30 років. Після 65 років 64% людей мають помірний або важкий пародонтит. Загалом це 11-е за поширеністю захворювання у світі.

Пародонтит - це інфекція не на поверхні ясен, яку можна побачити, коли ви посміхаєтеся, а глибоко під їхньою поверхнею. Після початкової фази поверхневого запалення у видимій частині ясен (гінгівіту) бактерії переміщуються нижче лінії ясен у кишені біля кореня зуба, де вони руйнують структури, які утримують зуб на місці. Через приховану природу пародонтиту багато людей, які хворіють на нього, не знають про його існування до дуже пізніх стадій. Захворювання має генетичну складову, а також на нього впливає гігієна ротової порожнини.

Більшість людей не помічають хворобу до 40-50 років, каже Сім К. Сінграо, старший науковий співробітник стоматологічної школи Університету Центрального Ланкаширу у Британії. До цього часу зуб може бути настільки пошкодженим, що це загрожує його втратою.

Одночасно через інфекцію постійно поширюються бактерії, такі як Treponema denticola та Porphyromonas gingivalis, по кровотоку - і це може відбуватися десятиліттями, коли людина навіть не усвідомлює, що хворіє.

Саме ця довготривала присутність хвороботворних бактерій у яснах і кровотоці впливає на наше здоров’я далеко за межами ротової порожнини.

"Якщо уявити кровотік як автобус, то він бере пасажирів - у цьому випадку бактерії в ротовій порожнині - і поширює їх по всьому тілу, - каже Сінграо. - Деякі потраплять у мозок, деякі - в артерії, деякі - у підшлункову залозу чи печінку".

Якщо в цих органах є вразливі місця або якщо організму не вдається ефективно позбутися мікробів, вони викликають запалення та загострюють інші запальні захворювання.

Пародонтит пов’язаний із низкою найпоширеніших неінфекційних захворювань у світі - серцево-судинними захворюваннями, діабетом, хворобою Альцгеймера, ожирінням, кількома видами раку, ревматоїдним артритом, хворобою Паркінсона, пневмонією та ускладненнями під час вагітності.

Часто цей зв’язок є двостороннім. Наприклад, пародонтит може погіршити атеросклероз, затвердіння стінок артерій, а наявність атеросклерозу, своєю чергою, сприяє розвитку пародонтиту.

Рандомізованих контрольованих досліджень цього зв'язку, які вважаються золотим стандартом медичних досліджень, не проводили - оскільки їх було б важко провести з етичної точки зору. Довелося б відмовити одній групі учасників в лікуванні пародонтиту протягом тривалого періоду, щоб побачити, як це вплинуло на їхній атеросклероз. Однак бактерії, що викликають пародонтит, які зазвичай містяться лише в ротовій порожнині, також виявили в атеросклеротичних бляшках.

Проте найсильніший двосторонній зв’язок із пародонтитом має діабет. Люди з цукровим діабетом 2 типу мають у три рази більший ризик розвитку пародонтиту, ніж люди без діабету. У людей із діабетом 2 типу та пародонтитом ця інфекція погіршує здатність організму контролювати рівень цукру в крові.

Але що стоїть за цим зв'язком?

Усе починається з постійного потоку бактерій із глибоких кишень ясен у кров. Там, де імунна система виявляє бактерії чи інші патогени, імунні клітини вивільняють молекули, відомі як маркери запалення. Ці запальні маркери допомагають імунній системі атакувати та знищувати патогени.

Результатом є набряк і почервоніння, які з’являються через кілька хвилин навколо рани. У короткостроковій перспективі маркери запалення діють як чудові провідники для імунної системи до місця ймовірної інфекції. Але коли вони затримуються в організмі, то викликають безліч проблем.

Більшість захворювань, пов’язаних з пародонтитом, мають запальний елемент. Наприклад, майже 30 років тому виявили, що маркер запалення під назвою фактор некрозу пухлини альфа підвищує резистентність до інсуліну у діабетиків.

Незабаром після цього виявили низку інших запальних маркерів, які загострюють як ожиріння, так і діабет 2 типу. Така кількість запальних маркерів призвела до досліджень, спрямованих на лікування діабету шляхом придушення хронічного запалення.

Але постійне вивільнення бактерій з інфекції, прихованої в яснах, діє з точністю до навпаки.

"Усі запальні захворювання пов’язані між собою, вони впливають одне на одного, - каже Палле Голмструп, почесний професор кафедри одонтології Копенгагенського університету. - Пародонтит є одним із найпоширеніших, якщо не найпоширенішим запальним захворюванням організму людини".

"Це ті самі медіатори запалення, які активні при кількох типах запальних захворювань – ревматоїдному артриті, захворюваннях серця, діабеті тощо. Якщо у вас пародонтит, у вас буде підвищений рівень системного запалення низького ступеня", - каже він.

Водночас безпосередньо дослідити, як лікування пародонтиту може полегшити такі захворювання, як діабет, складно з тих самих етичних міркувань, що й у випадку з атеросклерозом. Не можна відмовити пацієнту в лікуванні його захворювання, особливо якщо є підозра, що це може погіршити інші його захворювання. Це ускладнює визначення причинно-наслідкових зв’язків.

Однак група Голмструпа дослідила вплив пародонтиту на діабет у щурів. Вони досліджували різницю у реакції на рівень цукру в крові у щурів з діабетом, які мали захворювання, схоже на пародонтит, і щурів з діабетом, які такого захворювання не мали. Пародонтит призвів до збільшення рівня цукру в крові на 30% після їжі.

Кінцевим наслідком пародонтиту, якщо він має агресивний перебіг і не лікується, є втрата зуба. Окрім десятиліть хронічного запалення, втрата зубів несе додаткові ризики, включно зі зниженням когнітивних функцій і деменцією.

Бей Ву, професорка відділу глобальної охорони здоров’я коледжу медсестер імені Рорі Меєрса Нью-Йоркського університету, виявила залежність: чим більше зубів ви втрачаєте, тим більший ризик погіршення когнітивних функцій і деменції.

У найбільшому дослідженні такого роду Ву вивчала дані про здоров’я 34 000 пацієнтів у США, і виявила, що кожен втрачений зуб підвищує ризик когнітивних розладів на 1,4% і ризик деменції на 1,1%. Загалом у тих, хто втратив зуби, ризик когнітивних розладів був вищий на 48%, а ризик деменції – на 28% порівняно з аналогічними людьми, у яких були всі зуби.

Втрату зубів як фактор ризику деменції здебільшого ігнорують, і Ву каже, що люди зазвичай дуже дивуються, коли вона каже про зв’язок між ними.

"Ми намагаємося надати докази того, що здоров'я ротової порожнини має бути частиною рівняння", - каже вона.

Хоча пародонтит часто призводить до втрати зубів, є й інші причини. Поки що дослідження Ву щодо втрати зубів зосереджувалися лише на кореляції, а не причинно-наслідкових зв’язках, але надалі вона хоче дослідити роль у цьому інших факторів, зокрема харчування.

"Хороший зубний протез може покращити споживання їжі, а також жування, - каже Ву. - Це потенційно може збільшити кровотік, що може вплинути на когнітивні функції, але наразі це лише гіпотеза".

Виявлені зв’язки між здоров’ям порожнини рота та безліччю інших захворювань мають дуже важливий результат: можна досить легко знизити ризик захворіти на пародонтит, а також ефективно лікувати його, якщо він у вас уже є.

"Якщо правильно чистити зуби і забезпечувати гігієну порожнини рота, то потенційно можна запобігти виникненню пародонтиту", - каже Ву.

Якщо хвороба все ж виникла, то на ранніх стадіях її можна лікувати за допомогою професійної чистки зубів, під час якої видаляють мікроби з нижньої поверхні зуба над і трохи нижче лінії ясен. Якщо у вас серйозний пародонтит, може знадобитися хірургічне лікування, каже Голмструп.

Проблема полягає у вчасній діагностиці, оскільки хвороба часто протікає безсимптомно, а також поширена хибна думка, що якщо у вас немає сильного зубного болю, вам не потрібно йти до стоматолога.

Однак рішення, знову ж таки, просте: візьміть за звичку регулярно відвідувати стоматологічний кабінет.