Вбивча сила моди

Після того як <bold><link type="page"><caption> австралійка</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/news/health-33223045" platform="highweb"/></link></bold> мусила звернутися до швидкої допомоги, щоб її звільнили від пари вузьких джинсів, лікарі почали попереджати про небезпеку цього модного атрибуту. Кореспондент BBC Culture згадує про п'ять найнебезпечніших модних трендів в історії людства.

Вислів "жертва моди" отримав буквальне значення після того, як мешканку Австралії мусили буквально вирізати з пари джинсів. У жінки діагностували синдром підвищеного тиску в кінцівках (Compartment syndrome), спричинений вузькими джинсами.

Це не перший випадок в історії, коли заради модного тренду на карту ставлять здоров'я і навіть життя.

"Небезпечна модна існувала завжди, навіть за Кам'яної доби, – каже Саммер Стрівенс, авторка дослідження "<bold><link type="page"><caption> Фатальна мода</caption><url href="https://www.goodreads.com/book/show/23306953-fashionably-fatal" platform="highweb"/></link></bold>". – Це коли модна тенденція стає екстремальною. Я називаю це безглуздя марнославства".

Ось п'ять примх моди, які мали летальні наслідки.

Корсети

Цей предмет жіночого одягу, який утягував талії задовго до появи коригувальної білизни, вплинув не лише на жіночі силуети, але й на мову.

Англійський вислів "затягнутий у корсет" (strait-laced) у Вікторіанську добу набув переносного значення – "пуританський", "той, що має високу мораль". А епітет "розпусна" жінка натякав на вільну мораль тих дам, які не носили корсетів.

Саммер Стрівенс розповідає в своєму дослідженні, що "корсети спричиняли розлади шлунку, запори, часту непритомність від утрудненого дихання і навіть внутрішні кровотечі... Сповільнене дихання призводило до появи так званого "вікторіанського" – піднятого догори бюсту, причиною якого був тиск корсету на легені.

Від корсету потерпали й інші внутрішні органи, які змінювали своє природне положення, щоб розміститися в новому за формою скелеті".

У 1874 році лікарі опублікували перелік 97 захворювань, спричинених носінням корсету, зокрема, підвищену істерію та меланхолію.

Дослідниця розповідає, що наприкінці 1860-х - початку 1890-х років медичний журнал Lancet принаймні раз на рік писав про небезпеку щільного шнурування.

Проте утруднене дихання і пошкоджені органи – не єдині наслідки корсетів.

У 1903 році 42-річна мати шістьох дітей Мері Холлідей раптово померла від серцевого нападу. За <bold><link type="page"><caption> повідомленням</caption><url href="http://query.nytimes.com/mem/archive-free/pdf?res=9D02EEDC1039E333A25753C3A9669D946297D6CF" platform="highweb"/></link></bold> New York Times, під час розтину "в серці померлої знайшли два уламка стального корсету, загальна довжина яких складала три з половиною сантиметри. Під час використання корсету його сталеві частини стерлися і перетворилися на справжні леза".

У полум'ї криноліну

Мета криноліну – жорсткої нижньої спідниці – утримувати форму силуету, але іноді він перетворювався на паску для своєї власниці. Протягом XIX століття, коли мода на криноліни сягнула піку, світ вразила загибель кількох відомих жінок.

У липні 1861 року поет Генрі Водсворт Лонгфелло кинувся на допомогу дружині, сукня якої раптово спалахнула.

Як повідомляє бостонська <bold><link type="page"><caption> газета</caption><url href="http://www.nytimes.com/1861/07/12/news/the-death-of-mrs-longfellow.html" platform="highweb"/></link></bold> Boston Daily Advertiser, "жінка сиділа в бібліотеці і робила печатки для розваги своїх двох дітей. Очевидно, сірник чи шматок палаючого паперу упав їй на сукню, і жінку миттєво охопило полум'я". Вона померла наступного дня.

Дві сестри Оскара Вайльда також <bold><link type="page"><caption> померли</caption><url href="https://books.google.co.uk/books?id=v53UPwpmLhQC&pg=PA43&lpg=PA43&dq=northern+standard+wilde+dress+fire&source=bl&ots=5GW9dYCc2E&sig=nnVny9hYE7nvMCgDG518VXw39Dk&hl=en&sa=X&ei=yYmKVfn1M8Su-QGd-KJA&ved=0CC0Q6AEwAg#v=onepage&q=northern%20standard%20wilde%20dress%20fire&f=false" platform="highweb"/></link></bold> від опіків після того, як у бальних сукнях підійшли надто близько до відкритого вогню.

1858 року кореспондент New York Times <bold><link type="page"><caption> написав</caption><url href="http://query.nytimes.com/mem/archive-free/pdf?res=9904E1DE153CEE34BC4E52DFB5668383649FDE" platform="highweb"/></link></bold>, "три смерті щотижня, спричинені пожежею в криноліні, мають вразити навіть найбільш легковажних модниць. Якщо і ця статистика не змусить їх відмовитися від небезпечного одягу, вони хоча б мають пильно стежити за своїми рухами та оточенням".

Жорсткі комірці

Комірці, що знімалися, з'явились у XIX столітті - головним чином для того, щоб позбавити чоловіків щоденного прання сорочок.

Але вони навряд чи полегшили життя сильній статі. Міцно накрохмалені, вони нерідко спричиняли удушення. "Німці прозвали їх "вбивці татка" (Vatermörder)", – розповідає пані Стрівенс.

"Вони перекривали доступ крові до сонної артерії. За добу правління короля Едуарда чоловіки одягали їх як модний аксесуар. Вони йшли до клубу джентльменів, випивали кілька келихів вина і засинали у кріслі-гойдалці. А насправді - задихалися.

"<bold><link type="page"><caption> Некролог</caption><url href="http://query.nytimes.com/mem/archive-free/pdf?res=9907E3DC1F38E033A25756C1A96F9C94699FD7CF" platform="highweb"/></link></bold> 1888 року у New York Times мав заголовок "Удушений комірцем".

Чоловіка на ім'я Джон Крютзі знайшли мертвим у парку. На думку судового слідчого, чоловік випив, а потім заснув на лавці. Голова впала на груди, жорсткій комірець передавив йому сонну артерію, і чоловік помер від асфіксії та апоплексичного нападу".

Божевільні капелюшники

Вислів "божевільний, як торговець капелюхами" виник років за 30 до того, як Льюїс Керрол написав славетну сцену з "Аліси в країні мрій".

У XVIII та XIX століттях виробництво капелюхів було доволі шкідливої професією. Високий вміст ртуті у фетрі викликав хворобу, яку назвали "божевілля капелюшника".

Симптоми недуги включали тремор і психічні розлади, зокрема, патологічну сором'язливість і дратівливість.

До речі, це викликає сумніви в тому, що ексцентричний капелюшник Керрола насправді потерпав від цієї хвороби. На думку автора <bold><link type="page"><caption> статті</caption><url href="https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1550196/?page=1" platform="highweb"/></link></bold> у British Medical Journal, "Божевільний капелюшник навряд чи мав щось серйозніше за банальний страх залишитися непоміченим".

Черевики-вбивці

Вважається, що китайський звичай бинтувати стопи дівчаткам (за допомогою тканини пальці ніг міцно прив'язували до стопи, внаслідок чого вона деформувалися. – Ред.) з'явився у X столітті, коли придворна танцівниця обвила собі ноги шовком, виступаючи перед імператором.

Варварську традицію офіційно заборонили 1912 року, але деякі родини таємно продовжували цю <bold><link type="page"><caption> практику</caption><url href="http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=8966942" platform="highweb"/></link></bold> – свідчення шляхетного походження жінки, яка не мала (та й не могла) працювати.

Британська фотограф Джо Фаррел для свого проекту "Жива історія" зробила<bold><link type="page"><caption> світлини</caption><url href="http://www.livinghistory.photography/" platform="highweb"/></link></bold> останніх у світі жінок, чиї стопи у дитинстві бинтували.

В інтерв'ю BBC вона розповіла: "Я розумію, що для багатьох людей цей звичай варварський, але він також наділяв жінок силою. Він давав їм краще життя... А головне, вони справді пишалися тим, що з ними сталося".

Традиція моделювати форму стопи притаманна не лише Китаю, розповідає Саммер Стрівенс. "У старовину у різних кутках світу модниці свідомо ампутували собі мізинці стоп, щоб умістити їх у неймовірно вузьке взуття", - каже вона.

Дослідниця стверджує, що хоча ці історичні практики здаються жахливими, багато жінок і сьогодні готові терпіти біль заради моди. Вона згадує, наприклад, "сучасну моду на скорочення або ампутацію здорових пальців стоп, щоб носити черевики на височезних "шпильках".

У XXI столітті мода все ще має своїх жертв. "Хоча ми вже не носимо корсети та криноліни, але серед нас є жінки, які видаляють собі ребра, щоб мати тонку талію", - каже пані Стріммерс.

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/culture/story/20150624-when-fashion-kills" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Culture</caption><url href="http://www.bbc.com/culture" platform="highweb"/></link></bold>.</italic>