Дев'ять таємниць Каннського кінофестивалю 2015

Пройшли фінальні титри останнього фільму. Вручені останні нагороди. А гості фестивалю, збентежені та засмаглі, прямують до аеропорту Ніцци. Це був феєрверк, як завжди. Які ж таємниці відкрив нам фестиваль цього року? Кореспонденти BBC Culture визначили дев'ять особливостей 68-го Каннського кінофестивалю.

1. Канни мають брудний низ

Сомерсет Моем якось казав: "Французька Рив'єра – це сонячне місце для темних людей". Дивлячись на "моделей" в холах готелів та чоловіків у темних окулярах, які, здається, знайомі з кожною з них, я зрозумів, що мав на увазі письменник. За блискучим фасадом фестивалю ховається його інше обличчя, як і гори сміття під лазуровими хвилями моря. Відео французького дайвера та захисника довкілля <bold><link type="page"><caption> Лорана Ломбарда</caption><url href="https://www.youtube.com/watch?v=wjwMW3L0fRo" platform="highweb"/></link></bold>, яке демонструє надзвичайну забрудненість морського дна біля Канн, стало вірусним напередодні відкриття фестивалю. В інтерв'ю <bold><link type="page"><caption> Daily Mail</caption><url href="https://www.youtube.com/watch?v=wjwMW3L0fRo" platform="highweb"/></link></bold> мер міста запевнив, що прибережне дно почистили і небезпеки для плавців більше немає, але чарівності Лазурового узбережжя вже не повернути.

2. "Таткове черевце" актуальне й тут

У той час коли зіркові приватні літаки почали заходити на посадку у Каннах, інтернет "захворів" новим <bold><link type="page"><caption> трендом</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/news/magazine-32816933" platform="highweb"/></link></bold>. Мільйони зображень чоловіків з хештегом #dadbod (буквально "таткове черевце") запровадили нову моду на чоловічу фігуру: кубики пресу більше неактуальні, сьогодні білявки обирають джентльменів із трохи відвислим животиком. Канни також підхопили тренд. Жерар Депард'є, спітнілий і розхристаний у фільмі "Долина кохання", Хоакін Фенікс в "Ірраціональній людині" Вуді Аллена та Колін Фаррелл у "Лобстері" відверто демонстрували реалістичні чоловічі фігури. Хоча завжди підтягнутому Фарреллу довелося сісти на калорійну дієту для ролі холостяка в чорній комедії Йоргоса Лантімоса. "Мене змушували пити розтоплене морозиво та кока-колу, та з'їдати по два чизбургери з картоплею фрі о десятій ранку", - поскаржився Фаррелл кореспонденту<bold><link type="page"><caption> Hollywood Reporter</caption><url href="http://www.hollywoodreporter.com/news/cannes-colin-farrell-his-dad-797316" platform="highweb"/></link></bold>.

3. У Каннах говорять англійською

"Продалися американцям!" - вигукував натовп після оголошення офіційного вибору журі. Список режисерів, що перейшли на виробництво кіно англійською мовою, цього року значно подовжився та включав італійців Маттео Гарроне та Паоло Соррентіно, грека Йоргоса Лантімоса, норвежця Йоакіма Трієра та навіть француза Гійома Ніклу, чия батьківщина надзвичайно болісно сприймає зростаючий вплив англійської мови. Аргументи противників доволі переконливі: Канни – це гавань світового кінематографу, а для англійської мови існує Голлівуд. Але хіба це має значення? Фільми, які були зняті не англійською та французькою мовами, демонструються з подвійними субтитрами, а це забагато тексту.

4. Засвистали не лише пантоміми

З кінофільмами, які не сподобалися, у Каннах не церемоняться. Цього року жертвою жорстокого натовпу стала кінострічка Гаса Ван Сента "Море дерев". Фільм, що був одним з головних претендентів на Золоту пальмову гілку, на допрем'єрному показі зустріли свистом та градом малини. Коли Наомі Воттс та Меттью Макконехі ступили на червону доріжку перед офіційною прем'єрою фільму, вона перетворилася на "справжній ганебний марш", за словами <bold><link type="page"><caption> Daily Telegraph</caption><url href="http://api.viglink.com/api/click?format=go&jsonp=vglnk_143256657002810&key=a8b3db45c5a4f36e59ba21e41d544c09&libId=ia3t6y8a0100zhvb000DA40plqre8&subId=547&loc=http%3A%2F%2Fwww.bbc.com%2Fculture%2Fstory%2F20150524-9-things-we-learned-from-cannes&v=1&out=http%3A%2F%2Fwww.telegraph.co.uk%2Ffilm%2Fcannes-festival%2Fsea-of-trees-booing-matthew-mcconaughey%2F&ref=http%3A%2F%2Fwww.bbc.com%2Fculture&title=BBC%20-%20Culture%20-%20Nine%20things%20we%20learned%20from%20Cannes%202015&txt=the%20Daily%20Telegraph" platform="highweb"/></link></bold>. Згодом на прес-конференції техаський актор мужньо заявив, що глядачі мають таке саме право освистувати фільм, як і аплодувати йому.

5. Собаче життя для британців

Цього року неофіційну премію Каннського фестивалю Палм Дог (він англійського dog (собака), - Ред.), що вручається найкращому собаці-акторові, було присуджено малтіпу на ім'я Лакі, який знявся у шестигодинному епосі Мігеля Гомеса "Арабські ночі". Переможець отримав іграшкову кістку та виступив з невеличким спічем ("гав") із Португалії. "Собачий" конкурс був організований британським павільйоном, за що отримав несподіваний коментар від анонімного французького журналіста. На його думку, Палм Дог – це "небажане втручання британської дурості" у гламурні заходи фестивалю. "Британці – такі диваки", – заявив він.

6. Вечірки грандіозні – якщо у вас є на них час

Для команди BBC Culture Канни - це суцільна праця, а вечірки, на жаль, трапляються дуже рідко. Але ж для всіх інших – це свято, що ніколи не закінчується. У 2013 році ми намагалися <bold><link type="page"><caption> підрахувати</caption><url href="http://www.bbc.com/culture/story/20130513-countdown-to-cannes" platform="highweb"/></link></bold>, скільки шампанського випивається у Каннах, та спитали про це у Piper Heidsieck, що представляють "офіційний напій” фестивалю. Відповідь ми так й не отримали, але дивлячись на веселі обличчя та нетверду ходу перехожих на набережній Круазетт, можна впевнено заявити, що дуже багато. Після вечірки, присвяченої "Казці казок" Маттео Гарроне, кореспондентка BBC <bold><link type="page"><caption> спитала </caption><url href="http://www.bbc.com/culture/story/20150520-a-dark-new-twist-on-fairy-tales" platform="highweb"/></link></bold>в однієї з зірок стрічки, скільки годин він спав напередодні. У відповідь той лише примружив очі та підняв два пальці.

7. "Рік жінок" у Каннах провалився

68-ий Каннський фестиваль був офіційно присвячений жінкам-режисерам та висвітленню жіночих питань. Вперше за 28 років фестиваль відкрився стрічкою жінки-режисера, Ізабелла Росселліні очолила журі другої програми фестивалю "Особливий погляд", а Сальма Хайєк скликала групу високопосадовців для обговорення ролі жінки в сучасному кіно. Багато розмов – але хіба щось змінилося? Числа говорять за себе: з 19 конкурсних стрічок лише 2 були зняті жінками, а потім - горезвісний інцидент з підборами, але про це нижче.

8. Туфлі без підборів дозволені на червоній доріжці – справді?

Найпомітніший сюжет фестивалю не був пов'язаний із кінематографом. Він стосувався взуття. У вівторок журнал Screen повідомив, що декілька жінок не допустили на показ стрічки режисера Тодда Хейнса "Керол" через те, що їхнє взуття, балетки зі стразами, були недоречні на червоній доріжці. Соціальні мережі негайно вибухнули обуренням і розгорівся скандал. Користувачі мережі поширювали хештег #heelgate (буквально "пекельні підбори" по аналогії з англ. hellgate "ворота пекла" – Ред.). Прес-центр фестивалю поспішив із заявою: "Правила не змінювалися десятиріччями (смокінг та вечірня сукня для гала-показів), але спеціальних вказівок щодо висоти підборів, чи то чоловічих, чи то жіночих, ніколи не було".

9. Ніколи не довіряйте опитуванням

Один з найважливіших уроків Каннського фестивалю, як і парламентських виборів у Великій Британії цього року: прогнози – це марна справа. Претендентами на Золоту пальмову гілку по черзі ставали історія про лесбійське кохання від режисера Тодда Хейнса "Керол", драма Ласло Немеша "Син Саула" та в останні дні фестивалю - "Вбивця" тайванського режисера Хоу Сяосяня. Перемога стрічки Жака Одіяра "Діпан" здивувала усіх. Ані критики, ані вчені мужі фестивалю, ані кулуарні плітки не передбачали такої розв'язки. С’est la vie, кажуть у Каннах.

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/culture/story/20150524-9-things-we-learned-from-cannes" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Culture</caption><url href="http://www.bbc.com/culture" platform="highweb"/></link></bold>. </italic>