Чому все більше людей страждає на харчові алергії

Харчова алергія може бути дуже небезпечною і навіть спричинити смерть. Однак останнім часом число алергічних реакцій на їжу швидко зростає у всьому світі. Чому вони поширюються і як їм запобігти?

Алергія на харчові продукти - вкрай неприємна. Навіть невелика кількість їжі, яка спричинює алергію, може викликати свербіж, набряк і розлади травлення.

У чверті випадків реакція організму може бути серйознішою - анафілаксія та анафілактичний шок з такими симптомами, як хрипи, запаморочення і блювота. При такому стані пульс сповільнюється, артеріальний тиск падає, а набряк дихальних шляхів може утруднити дихання.

За останні роки від анафілактичного шоку померла дуже тривожна кількість людей.

На харчові алергії з кожним роком страждає все більше людей у всьому світі, багато хто з них потрапляє до лікарні. Масштабний огляд даних госпіталізації показав, що випадки анафілаксії зростають у США, Австралії та Європі.

"Випадки харчових алергій зросли неймовірно останнім часом", - зазначає Грем Рук, професор медичної мікробіології в Університетському коледжі Лондона.

Одна з теорій пояснює це тим, що тепер ми просто більше знаємо про харчові алергії.

Однак дослідниця Карі Надо зі Стенфордського університету, яка у своїй книжці "Кінець харчової алергії" називає алергічні реакції справжньою епідемією, з цим не згодна.

"Ми дійсно краще діагностуємо алергії, але причина їхнього зростання не в цьому", - каже дослідниця.

Визначити, наскільки збільшилося число алергічних випадків, непросто. Людей, які впевнені, що мають алергію на якийсь продукт, у три-чотири рази більше, ніж тих, хто справді страждає на алергію.

Харчову алергію часто плутають із непереносністю певної їжі, хоча це різні речі.

А "золотий стандарт" тесту на алергію, який передбачає споживання невеликої кількості їжі, що викликає реакцію, у клінічних умовах - трудомісткий, дорогий і пов'язаний з ризиками.

І попри це, дані кількох рецензованих джерел свідчать про зростання рівня харчової алергії у світі з 3% населення у 1960 році до майже 7% у 2018-му.

Зростає не лише число людей, які страждають на різні алергічні реакції, але й асортимент продуктів, які спричинюють алергію.

"Якщо десятиліття тому небезпечними вважали морепродукти, молоко та горіхи, тепер алергію може викликати практично будь-що", - розповідає Пітер Бен Ембарек із Міжнародної мережі безпеки харчових продуктів.

У чому ж причина?

Одне з пояснень - це так звана "гігієнічна гіпотеза", яка стверджує, що чим більше ми дотримуємося гігієни, то більш схильними стаємо до алергічних реакцій. Але на думку професора Рука, це не зовсім так.

Цю теорію висунув епідеміолог Девід Страчан у 1989 році. Він зазначив, що діти, в яких є старші брати і сестри, рідше страждають на сінну лихоманку та екзему.

"Протягом минулого століття, - писав він, - зменшення кількості дітей в родині, кращі побутові умови та вищі стандарти особистої гігієни зменшили можливість перехресного зараження в молодих сім'ях", - писав він.

Тепер багато вчених з цією теорією не погоджуються. Рук зазначає, що поширені дитячі інфекції сприяють появі астми. І експерти думають, що дотримуватися гігієни таки є життєво важливим.

Сучасніше тлумачення гіпотези полягає в тому, що схильність до алергій пов'язана не з чистотою вашого дому, а з різноманіттям мікробів, з якими стикається ваш кишківник.

"А наявність великої родини насправді корисна тому, що вона збільшує контакт із мікробіотою інших членів родини, зокрема, матері", - додає професор Рук. Таким чином ваш кишківник наповнюється мікроорганізмами, які "виховують" імунну систему.

Це одна з причин, чому може існувати зв'язок між харчовою алергією і народженням за допомогою кесаревого розтину, оскільки проходячи через родові шляхи дитина отримує корисні бактерії.

У Данії навіть довели, що наявність домашніх улюбленців, котів і собак, також зменшує ризик алергій.

Описуючи свою теорію, Рук використовує фразу "старі друзі". Мікробіота людини - мікроорганізми певного середовища - змінюється повільно.

Наші сучасні будинки із бактерицидною деревиною та гіпсокартоном, населені мікроорганізмами, які не схожі на зовнішній світ, в якому ми еволюціонували.

Тому ми зустрічаємо все менше друзів - давніх мікробів - які допомагали нашій імунній системі реагувати на чужорідні речовини.

Це також пояснює той факт, що ті, хто отримував багато антибіотиків у дитинстві, частіше мають харчові алергії. Адже антибіотики вбивають здорові бактерії, які колонізують наш кишківник.

"Збільшення алергічних реакцій, яке ми спостерігаємо, є частиною більш загального явища - відмови механізмів контролю імунної системи", - каже Рук.

Крім "старих друзів", ще однією цікавою теорією є подвійний вплив алергену.

"Коли харчові алергії почали з'являтися у 1990-х роках, батькам радили вводити в раціон малюків арахіс не раніше трьох років", - пояснює Клер Міллс, професорка молекулярної алергології з університету в Манчестері.

За її словами, ця порада насправді не мала жодного наукового обґрунтування. Насправді батькам слід було зробити все навпаки: якомога раніше вводити алергенні продукти.

Річ у тім, що якщо дитина сама не їсть арахіс, це не означає, що вона не зустрінеться з його молекулами у зовнішньому середовищі.

Вони можуть потрапити в організм малюка через пил, контакт з меблями і навіть креми, що містять арахісове масло. Якщо батьки, приміром, їли арахіс і, не помивши руки, взяли дитину, а в неї на шкірі є екзема, молекули арахісу також потраплять у кров, спричинивши реакцію з боку імунної системи.

Коли малюк починає їсти, імунна система сприймає це як загрозу та атаку. Підсумовуючи це, Надо сформулювала коротке правило: "Алергія починається через шкіру і вщухає завдяки харчуванню".

Ось чому фахівці одностайно радять батькам, насамперед тим, чиї діти мають шкірну екзему, вводити в раціон якомога більше різних продуктів у 3-4 місяці.

"Це нетривалий період у ранньому віці, коли можна навчити організм дитини толерантності", - пояснює Александра Сантос, доцентка кафедри дитячої алергії в Лондонському Королівському коледжі.

Вона змогла довести дослідженнями, що введення арахісу в раціон малюків у 4-11 місяців на 80% знижували ризик розвитку алергії у п'ятирічному віці.

З цього можна зробити висновок, що вживання арахісу під час вагітності може ще більше захистити дитину. Однак вчені й досі не винайшли зв'язок між дієтою під час вагітності і харчовими алергіями у дітей.

У 2008 році Американська академія педіатрії змінила свої рекомендації, заявивши, що немає переконливих доказів того, що вагітні жінки повинні уникати або надавати перевагу потенційним алергенам.

Те, що харчова алергія залежить від середовища, доводить відсутність алергії на арахіс у країнах, де його майже не їдять.

За словами Александри Сантос, коли люди емігрують, вони стають більш вразливими до харчових алергій. Що раніше вони емігрують, то вищим є ризик розвитку алергій.

Ще одним чинником у розвитку алергії може бути вітамін D, який відіграє важливу роль у розвитку імунорегуляторних механізмів? Чи стали алергії більше поширеними через те, що ми дедалі більше часу проводимо у приміщеннях?

Дослідження показують різні результати, і як пише Карі Надо, ефект може бути двояким. Тобто спричинювати алергію може й як брак вітаміну D, так і його надлишок в організмі.

Поки вчені досліджують причини зростання харчових алергій, одне питання залишається актуальним: як вберегти себе від алергії?

Повне уникнення алергенів навряд допоможе, а може й зашкодити. Для тих, хто вже має алергію, хороші результати показала імунотерапія.

Це вживання продуктів, які спричинюють алергічну реакцію, у маленьких дозах із поступовим збільшенням дози.

Деяким людям це може врятувати життя.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--