"Гніздування" - новий спосіб розлучитися. Що це таке та кому підійде

Батько

Автор фото, Getty Images

    • Author, Медді Севедж
    • Role, BBC Worklife

Діти важко переживають розлучення батьків, а тому дедалі більше родин шукають нові способи пережити радикальні зміни в житті.

Розлучатися з партнером завжди складно. Але якщо у пари є діти, процес неймовірно ускладнюється. Безліч досліджень доводять, що дітям не легко пережити розлучення батьків.

Саме тому батьки шукають, як цю ситуацію полегшити.

Останнім часом дедалі частіше пари вирішують не перевозити дітей із помешкання, де вони жили з обома батьками, а жити з ними по черзі. Такий спосіб життя назвали "гніздування" (birdnesting).

Кожен законний опікун залишається з дитиною протягом узгодженого часу, а коли настає черга другого, їде жити до себе.

Це нагадує поведінку птахів, які тримають своїх пташенят у безпеці в гнізді, а самі по черзі прилітають доглядати їх.

"Ми хотіли зберегти для дітей стабільність, а не розривати все одразу", - пояснює 38-річний Ніклас Бьорлінг зі Стокгольма. Після розлучення з дружиною вони вісім місяців жили з дітьми по черзі.

"Діти залишилися вдома, не змінювали школу, не втратили друзів", - додає чоловік. Він також пояснює, що дітям не потрібно курсувати між двома будинками батьків.

Юристи з розлучень розповідають, що у США, Австралії та Нідерландах дедалі більше сімей обирають такий спосіб життя.

У дні, коли за дітьми доглядає дружина, Бьорлінг живе у вільній кімнаті у будинку своєї матері. Його колишня орендує кімнату в іншому будинку.

Заможніші пари купують окремі квартири, інвестують у ще одну нерухомість або перетворюють частину будинку на окремі помешкання.

Для багатьох це перехідний період, але є й такі, кому такий спосіб життя підходить, і вони живуть так роками, розповідає доктор Енн Бушо, психотерапевтка із Каліфорнії, яка написала про birdnesting книгу.

Але як, на думку експертів, впливає такий спосіб життя на дітей і батьків?

Як у зірок

На популярність такого рішення не в останню чергу вплинули розлучення знаменитостей. Наприклад, після розлучення з музикантом Крісом Мартіном Гвінет Пелтроу часто залишалася у їхньому спільному будинку.

Чоловік

Автор фото, Niklas Björling

Підпис до фото, Ніклас Бьорлінг вважає, що головне після розлучення - зберегти для дітей стабільність

"Я думаю, що "свідомий розрив стосунків" Гвінет Пелтроу та Кріса Мартіна справив велике враження. Вони показали, що розходитися можна доброзичливо та з повагою", - каже Бушо.

Свій вплив мало й американське телешоу Splitting up together - "Розлучаємося разом", герої якого після розлучення обрали саме такий спосіб життя.

Для деяких пар "гніздування" стає також й економічно більш вигідним рішенням. Їм не доводиться витрачати гроші на судові збори та податки, пов'язані з продажем житла, пояснює Стівен Вільямс, партнер із сімейного права у британській фірмі Ashtons Legal.

Утім, основний аргумент - це все ж таки піклування про добробут дітей та їхнє психічне здоров'я, вважає Вільямс.

"Є чудовий прогрес у тому, що пари, які розлучаються, почали думати насамперед про дітей, а не про свої проблеми", - додає він.

Як це для дітей?

Чи дійсно для дітей це найкращий варіант, оцінити поки що складно, адже тенденція є досить новою.

Енн Бушо опитала десятки родин для свого дослідження, а у 1990-х роках і сама прожила 15 місяців у таких умовах зі своїм колишнім чоловіком та їхніми трьома дітьми.

Вона переконана, що такий варіант для дітей здоровіший, адже він дозволяє їм зберегти свої звички й поступово адаптуватися до змін у родині.

"Якщо спитати дітей, вони завжди кажуть, що розлучення - це зовсім не весело. Однак вони також додають, що весь тягар розлучення довелося нести батькам, а не їм", - розповідає дослідниця.

З нею погоджується 36-річна Ліннеа Андерсдоттер зі Стокгольма, батьки якої розлучилися, коли їй було 11 років.

"Коли вони вперше повідомили мені, що збираються розлучитися, я дуже переживала, але коли дізналася, що мені не треба нікуди переїжджати, мені стало легше", - розповідає жінка.

"Я наче залишилась у безпечній бульбашці, поки вони вирішували свої проблеми".

Елін Лінде

Автор фото, Eline Linde

Підпис до фото, Елін Лінде, батьки якої по черзі жили з нею після розлучення, такий спосіб життя здавався заплутаним

На думку інших, така ситуація не допомагає дітям пережити й усвідомити розлучення батьків.

Елін Лінде з Осло, батьки якої по черзі жили з нею після розлучення, цей досвід здавався "дивним і заплутаним".

"Я не знала, чий це будинок, мами чи тата, не знала, що вони зрештою вирішать, чи збираються вони знову бути разом", - згадує 28-річна дівчина.

На думку дитячого психолога з Каролінського інституту в Стокгольмі Малін Бергстрем, такий спосіб життя шкодить дітям. Вони навпаки повинні навчитися разом із батьками протистояти викликам.

На думку Бергстрем, життя з двома батьками по черзі є також не менш стресовим для дітей, ніж постійні переїзди від мами до тата.

Вона брала участь у кількох великих шведських дослідженнях, які показали, що психічне здоров'я дітей, які жили у типових умовах спільної опіки батьків, не відрізнялося від тих, хто жив у традиційній сім'ї з двома батьками.

Як це для батьків?

На це питання відповідь також неоднозначна. Деяким парам такий спосіб допомагає виграти трохи часу й знизити тиск на себе. Обидві сторони можуть добре обміркувати майбутні кроки й уникнути необдуманих або невигідних рішень.

Бергстрем, однак, стверджує, що у перспективі такі стосунки мають негативний вплив і на пару, адже вони гальмують її здатність пережити розлучення.

"Природне бажання людини після розлучення - почати своє власне життя, впоратися, рухатися далі, - каже фахівець. - А постійне повернення у колишнє спільне помешкання не дає цього зробити".

50-річна графічна дизайнерка зі Стокгольма Осе Левін розповідає, що саме це й трапилося з нею. Вона та її чоловік по черзі жили в тій самій квартирі, яку вони орендували після розлучення.

"Я знаю, що нам обом було зле у тій квартирі... Там не було моїх речей і це не було затишним місцем", - згадує жінка.

"Ми наче застрягли на одному місці й нікуди не рухалися". Зрештою її чоловік залишився у їхній старій квартирі, а батько допоміг їй придбати невелике помешкання поруч.

Родина за прикладом "гнізда" позбавляє дітей драматичних змін у житті, однак вона створює нові проблеми для дорослих. Як тепер розподілити домашні обов'язки, що буде, якщо у когось з'явиться новий партнер?

"Одна моя клієнтка повернулася додому та виявила у спальні вживаний презерватив. Це не дуже приємно, - каже Бушо. - Домовленості мають бути дуже чіткими".

Боділь Швінн

Автор фото, Bodil Schwinn

Підпис до фото, Боділь Швінн та її колишнього партнера гніздова родина цілком влаштовує

"Вам потрібно мати хороші стосунки зі своїм колишнім", - погоджується Боділь Швінн зі шведського міста Соллентуна.

Зі своїм колишнім партнером вони ділять вартість прибиральника для сімейного будинку та разом поповнюють холодильник. "Ми ніколи не обговорюємо такі речі, як "ти купив м'ясо" або "ти з'їв моє м'ясо або мій сир", ми просто купуємо продукти і готуємо, коли потрібно", - розповідає Швінн.

Коли в її колишнього з'явилася нова дівчина, вони обладнали під спальню кабінет: "Багатьох дивують такі стосунки, але мене вони цілком влаштовують".

Тимчасове рішення?

Сімейний адвокат Стівен Вільямс вважає, що це рішення не є універсальним. По-перше, деяким парам не вистачає фінансових ресурсів або підтримки, щоб знайти окреме житло для себе.

Якщо пара й досі конфліктує, їм також буде важко. Деяким людям такий спосіб життя просто не підходить.

Але прихильники "гнізда" сподіваються, що така практика стане згодом більш звичною. Бушо вказує, що спільне виховання дітей розлученими батьками у 1950-их здавалося радикальним, але тепер це позитивне рішення для багатьох сімей.

"Сподіваюся, у майбутньому проживання з дитиною по черзі після розлучення стане звичайною практикою для багатьох родин. Це стане своєрідним етапом у процесі розлучення, який триватиме кілька місяців або довше", - вважає психотерапевтка.

Ніклас Бьорлінг насолоджується новим етапом життя у маленькій орендованій квартирі в Стокгольмі, розташованій за декілька хвилин їзди від помешкання його колишньої партнерки.

Тут він проводить деякий час зі своїми дітьми, а коли їх немає, то - зі своєю новою дівчиною.

Згадуючи свій досвід "гніздування", він каже: "Я не шкодую про це... Але через деякий час хочеться все-таки розпочати нове життя".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Worklife.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--