Чому люди розлучаються через пандемію

Через пандемію пари в усьому світі стали частіше розлучатися та розривати стосунки, і, на думку експертів, це лише початок. Чому так відбувається?

Після семи років шлюбу 29-річна Софі Тернер та її чоловік подали на розлучення. У них ніколи не виникало такої ідеї до коронавірусної кризи, але під час пандемії в їхньому шлюбі почалися проблеми.

"Я була в сильному стресі, негативні емоції лише наростали і ми вирішили пожити деякий час окремо", - розповідає Тернер, яка працює у дитячій соціальній службі у Саффолку в Англії.

"Дуже швидко ми зрозуміли, що розходимось назавжди".

Така ситуація стає дедалі поширенішою: кількість заяв про розлучення та розриви тривалих стосунків стрімко зростають у Великій Британії та решті світу.

Провідна британська юридична фірма Stewarts зафіксувала збільшення запитів на 122% з липня по жовтень у порівнянні з таким самим періодом минулого року.

Компанія Charity Citizen's Advice повідомила про зростання запитів в інтернеті про те, як припинити стосунки.

Нещодавно у США один з найбільших юридичних сайтів для укладення договорів повідомив про збільшення числа угод про розлучення на 34%.

20% з них уклали пари, які одружилися у попередні п'ять місяців.

Схожа картина спостерігається й у Китаї, де був один із найжорсткіших локдаунів на початку пандемії. А також у Швеції, яка до останнього часу, не вводила суворих обмежень.

Очевидно, що пандемія впливає на всі наші важливі стосунки. Однак юристи, психотерапевти та науковці починають глибше розуміти численні фактори, які впливають на ковідний бум розлучень. І їхні прогнози невтішні, це - лише початок.

Партнерка Карлі Кінч з юридичної фірми Stewarts описує пандемію як "ідеальний шторм" для пар, яких карантин змусив проводити набагато більше часу разом. Це стало каталізатором розриву насамперед для тих, кому раніше окреме життя дозволяло маскувати проблеми в стосунках.

"Причини того, чому люди розлучаються, не змінилися. Нам завжди щось не подобається у стосунках, але через пандемію ці розбіжності вийшли на перший план".

Кінч та її команду не здивував сплеск заяв на розлучення після закінчення першого локдауну в Англії. Так завжди відбувається після періодів, коли пари проводять більше часу разом, як-от шкільні канікули або Різдво.

"А карантин додає ще більше тиску", - каже фахівчиня.

Однак є й відмінності. Це - помітне збільшення випадків, коли розлучення ініціює жінка. Ми маємо 76% нових заяв від жінок, у порівняння з торішніми 60%.

Це може пояснюватися тим, що, як показали численні дослідження, під час локдауну непропорційна частка роботи по дому та догляду за дітьми все ще припадає на жінок, навіть у тих випадках, коли обидва партнери працюють вдома.

"Багато хто подумав на початку локдауну, о чудово, тепер мій чоловік, який був весь час на роботі, буде поруч і допомагатиме мені. Однак для багатьох реальність стала зовсім іншою", - вважає Кінч.

Тернер каже, що їхнє рішення розлучитися було взаємним, і вони з колишнім чоловіком залишаються друзями.

На думку жінки, пусковим механізмом для них стало рішення спати в окремих спальнях, щоби зменшити ризик зараження Тернер, яка мала хронічне захворювання. Однак як помітили обидва, якість їхніх стосунків від цього не змінилася.

"Ми почали бісити одне одного, постійно сварилися". Напругу збільшував і той факт, що домашнє навчання їхнього сина також лягло на плечі Тернер, до того ж їй доводилося доглядати ще й дітей родички.

Вона вважає, що чоловіку було важко через те, що вона майже не приділяла йому уваги, а вона злилася, що він міг зустрітися з колегами, тоді як вона сама постійно сиділа вдома.

Певну роль у розриві відносин для деяких пар відіграє і збільшення розладів психічного здоров'я, пов'язаних з пандемією.

Коли у березні Марі, 43-річна редакторка з Амстердаму, захворіла на Covid-19, тривожний розлад її партнера "вийшов з-під контролю". Вона каже, що їй довелося піклуватися геть про все під час карантину, протягом цілого місяця, і це було дуже виснажливо".

Марі довго хворіла, і в липні вона все ще не могла знайти баланс між своєю роботою за сумісництвом та доглядом за їхнім чотирирічним сином.

"На жаль, наші стосунки були тим елементом, який вимагав надто багато зусиль з мого боку: емоційно, психічно та фізично. І я попросила про розлучення. Мені здавалося, що це просто питання життя або смерті".

На думку експертів, карантин може сприяти розлученню й тих пар, які не мали серйозних проблем у стосунках раніше і повсякденне життя яких не змінилося кардинально.

Це пов'язано з тим, що пандемія позбавила нас "звичного порядку, який забезпечував комфорт, стабільність і ритм життя", пояснює Ронен Стілман, психотерапевт та речник британської Ради психотерапевтів.

Можливості партнерів "шукати інші форми підтримки" за межами своїх стосунків стали обмеженими, і це збільшує напругу між ними.

"Багато людей опинилися у пастці, коли вони намагалися дати собі раду з тим, що відбувається з ними самими, а також з їхніми стосунками", - каже Стілман.

"Це як котел, який все закипає і закипає, а пара не виходить, і зрештою на ньому зриває кришку".

Так сталося з Норою, американкою, яка мешкає у Стокгольмі і яка розлучилася зі своїм хлопцем-іспанцем після кількох місяців пандемії. Вони прожили разом рік.

29-річна дівчина каже, що вони дуже серйозно поставилися до ризику зараження, працювали з дому і уникали прогулянок без потреби.

"Ми відмовилися від нашого соціального життя та улюблених справ - він від баскетболу, я від скелелазіння", - пояснює вона.

"Розбіжності між нами почали збільшуватися, насамперед моя замкнутість та його екстравертність. Ми не могли розвіятися звичним способом - йому було потрібно більше людей, мені - більше простору".

Пара намагалася з усіх сил знайти вихід, але врешті-решт це не спрацювало.

На думку юристки Карлі Кінч, пандемія напевно стала першим випробуванням для молодих пар. Саме тому серед тих, хто подав на розлучення, так багато молодят.

"Ваші стосунки ще не пройшли таких випробувань, які пережили ті, хто в шлюбі вже понад 30 років. А життя під час кризи, вочевидь, разюче відрізняється від райдужних уявлень про "подружнє щастя".

Не останню роль відіграє й фінансова криза. "Так завжди відбувається під час економічних спадів, принаймні з часів Другої світової війни", - пояснює Глен Сандстрем, який вивчає демографічну історію в Університеті Умео в Швеції.

Гроші - один з найпоширеніших каменів спотикання у шлюбі. "Зниження доходів підвищує напругу у відносинах через конфлікти щодо того, на що витрачати гроші в першу чергу. А думки про те, як звести кінці з кінцями, і стрес через це знижують якість стосунків", - додає Сандстрем.

Звільнення може також стати серйозним ударом по самооцінці, насамперед для чоловіків, для яких "здатність забезпечити родину все ще залишається важливим чинником самоповаги".

В результаті втрата роботи може призвести до тривоги, гніву та розчарування, а також підвищити ймовірність домашнього насильства.

Однак, на відміну від інших фінансових криз, пандемія найбільше вразила менш захищені верстви населення, тих, хто працював у галузях з низьким рівнем доходів, як-от обслуговування, дозвілля, роздрібна торгівля та туризм.

У цих секторах працюють переважно жінки, молодь та представники етнічних меншин. На думку психотерапевта Нікіти Амін з організації Culture Minds Therapy, яка працює з етнічними меншинами, багато хто не може звернутися до терапевта або сімейного психолога через брак грошей та часу.

Попри загальні сподівання, які покладають на вакцину, багато сімейних психологів переконані, що часткове повернення до звичного способу життя не зупинить сплеск розлучень.

Адже пандемія, напевно, призведе до тривалої рецесії, і отже, фінансові труднощі, а з ними і напруга у стосунках не зникнуть так швидко.

Утім, навіть якщо економічна ситуація покращиться швидше, ніж очікують, це ще нічого не означає.

На думку Кінч, багато пар можуть відкладати розлучення до того часу, коли соціальна і економічна криза мине, через страх залишитися наодинці або неможливість завести нові стосунки в умовах соціального дистанціювання.

У компанію Кінч вже зараз звертається чимало людей, які "збирають інформацію" про потенційне розлучення. "Вони ставлять багато запитань, пов'язаних із розривом стосунків". І таких запитів помітно більше, ніж було до пандемії, зазначає юристка.

Консультант з особистісного зростання і психотерапевт Ноель Белл із Лондона, як і багато його колег, впевнений, що пандемія спонукає до загальної переоцінки свого життя і, зокрема, стосунків.

"Люди вирішують, куди переїхати, щоби, приміром, не витрачати багато часу і грошей на поїздки на роботу. І так само вони обмірковують свій життєвий вибір та свої емоційні потреби", - каже психолог.

"Пандемія нагадала нам усім, що життя коротке, і ми замислилися про те, як і з ким провести свій дорогоцінний час".

Софі Тернер тим часом підписала договір про оренду нового будинку, що дозволить їй жити ближче до сестри і батьків. І хоча розставання з чоловіком було складним, вона вважає, що рішення було правильним.

"Я думаю, що пандемія допомогла усвідомити, що нам дійсно треба було це зробити. В іншому випадку ми б ділили спальню, але не розмовляли одне з одним", - каже жінка.

"Ми стали щасливішими в статусі друзів і нас більше не дратують всі ті дрібниці".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Worklife.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--